Таємна зброя Америки: Програма NGAD перевершила найсміливіші сподівання

Сталось. Повітряні сили США офіційно підтвердили повідомлення про початок льотних випробувань демонстратора технології цілком нового винищувача, який створюється за програмою NGAD (Next Generation Air Dominance). Машина та “перевершила очікування” і за умови належного фінансування “незабаром” буде готова до виробництва.

Історія останніх трьох десятиліть привчила нас до неквапної реалізації програм створення нових авіаційних систем. Вступні дослідження, демонстратор технології, прототипи, передсерійні машини, довгий період доопрацювання харду і софту, нарешті, досягнення “первинної бойової готовності” – все це розтягувалось років на двадцять… Тож, коли з’явились повідомлення про початок програми NGAD, ми налаштувались чекати…

Певні повідомлення, однак, мали б змусити нас насторожитись. Починаючи з 2017 р. в бюджеті США щорічно виділялось близько одного мільярда доларів на програму NGAD. Мільярдів тих назбиралось вже кілька, і їх цілком мало б вистачити на першу стадію проєктування, включно з виготовленням демонстратора (наприклад, британсько-шведсько-італійська програма створення винищувача шостої генерації “Темпест” на цю стадію передбачає виділення двох мільярдів фунтів стерлінгів до 2025 р.).

Заворушився і флот – в серпні цього року він почав реалізацію програми F/A-ХХ, результатом якої має стати створення палубного винищувача для заміни F/A-18E/F. Моряки чітко вказали на NGAD як підгрунтя для власної програми.

Нарешті, певним симптомом, який свідчить про зміну філософії проєктування авіатехніки в США стала поява реактивного навчального літака “Боїнг-Сааб” Т-7 “Ред Гоук”. Вискочивши, як Пилип з конопель, цей літак цілком несподівано переміг в конкурсі конструкції, які доопрацьовувались десятки років – південнокорейського Т-50 та італійського М-346. Стало зрозуміло, що американці знову почали вчитись працювати швидко – як в 50-х роках минулого століття, коли нові бойові літаки з’являлись ледь не щороку.

Що ж ми знаємо про NGAD? А, власне, нічого! Невідомо, чи літак буде пілотованим, опціонально пілотованим, а чи цілком безпілотним? Чи матиме він одразу високоенергетичну зброю (бойовий лазер), чи спочатку нестиме ракети? Невідомо навіть, хто ж, власне, створює новий літак. Припустимо лише, що це – хтось з “великої трійки” американської авіапромисловості (“Нортроп Грумман”, “Локхід Мартін” чи “Боїнг”).

Яке місце посяде літак, створений за програмою NGAD, в Повітряних силах США? Очевидно, він не стане заміною для F-35 – виробництво “Латйтнінгів ІІ” триватиме ще довго. А ось “Іглам” та “Репторам” доведеться потіснитись… Якщо творці NGAD збережуть темп, то програма закупівель F-15EX може втратити сенс.

Офіційне підтвердження початку льотних випробувань демонстратора технології NGAD свідчить, що перші результати цих випробувань цілком задовольнили замовника. На запитання, коли може розпочатись виробництво нового літака, представник Повітряних сил відповів: “дуже швидко”. Ризикнемо припустити, що вже в бюджеті на 2022 фінансовий рік будуть закладені кошти на закупівлю перших літаків.

Назагал Повітряні сили США декларують необхідність переходу до “нової культури” створення бойових літаків. Відповідно до її засад, передбачається створення нового бойового літака щовісім років і закупівля 50-80 екземплярів щороку. З одного боку, це призведе до зростання на 25% витрат на проєктування літака і на 18% – на його виробництво. З іншого – на 79% скорочуються витрати на модернізацію літаків і на 50% – на утримання їх в строю.

Термін служби літака складав би 16 років, а не 30 і більше, як зараз. Розрахунковий наліт за час експлуатації становитиме 3500 годин – тобто, літак буде списуватись замість того, щоб піддавати його дороговартісному капремонтові й модернізації.

ДЖерело