"Тепер врятувати російсько-турецькі переговори може тільки диво", - Портников

"Уже коли стало відомо, що президент Росії відмовився від поїздки до Туреччини та Реджепу Таїпу Ердогану доведеться самому відвідувати Росію, гадаю, стало зрозуміло, що врятувати російсько-турецькі переговори може тільки диво. Дива не сталося. Володимир Путін укотре повторив свої вимоги, які могли б призвести до відновлення Чорноморської зернової ініціативи, і порадів «провалу» українського наступу", — пише оглядач Віталій Портников у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:

"Натомість Реджеп Таїп Ердоган, схоже, отримав рідкісну можливість переконатися в тому, в якій похмурій реальності сьогодні перебуває його російський колега. Уже в літаку дорогою із Сочі турецький президент скаже журналістам, які супроводжували його, що закінчення російсько-української війни — незважаючи на всі дипломатичні зусилля Анкари — не проглядається навіть на горизонті.

Своєю непоступливістю Путін, думаю, завдав серйозного удару по репутації Ердогана як міжнародного посередника. Адже навіть напередодні візиту західні спостерігачі стверджували, що турецький президент — мабуть, єдиний, хто може вмовити російського колегу повернутися до «зернової угоди».

Навіть на спільній пресконференції, коли фіаско переговорів було очевидним, Ердоган намагався бути дипломатичним і демонструвати, що він розуміє стурбованість Путіна. Однак і це не допомогло. І тепер, імовірно, мало хто повірить, що Ердоган — саме та людина, яка може одночасно спілкуватися з українським і російським президентами і з кожним знаходити спільну мову.

Путін, звісно ж, зацікавлений у збереженні особливих відносин з Ердоганом. Туреччина — одна з небагатьох розвинених країн, з якою у Росії повноцінні політичні та економічні відносини. І все ж, упевнений, світ президента Росії стає все більшою мірою чорно-білим з кожним днем російсько-української війни.

Навряд чи Путін забув, що Ердоган постійно наполягає на українському статусі окупованого Криму. Що він сприяв звільненню лідерів кримськотатарського Меджлісу та допоміг командирам «Азова» опинитися на Батьківщині. Що Туреччина бере участь у «Кримській платформі», а сам Ердоган неодноразово виступав на цій міжнародній конференції, присвяченій деокупації Криму.

Можливо, ще недавно можна було б на це закрити очі — але Путіну, думаю, тепер хочеться спілкуватися з тими, хто не дозволяє собі жодного слова критики на його адресу. І всередині країни, і за її межами.

Путіну складно погодитися з тим, що існує й інший світ — світ, у якому окупація та анексія зовсім не є нормою. І, схоже, чим далі, тим більше він нічого не хоче знати про такий світ.

Тому майбутній візит до Росії північнокорейського диктатора Кім Чен Ина обіцяє бути куди більш результативним, ніж поїздка президента Туреччини. Упевнений, Кім Чен Ин підтримає війну Путіна в Україні, засудить Захід і поговорить про постачання зброї. Це якраз те, що Володимиру Путіну й потрібно від його гостей".