Український президент повівся на провокацію про 4% особистого рейтингу, - Марина Данилюк-Ярмолаєва

"Найшла коса на камінь. Зеленський та Трамп, які публічно з'ясовували, в кого який рейтинг, виявились дуже схожі між собою. Обидва нарциси, чиє слово має бути зверху. Утім, ми країна у війні, а США — наш ключовий союзник. Як же знайти здоровий глузд?" - пише журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва у своїй колонці, передають Патріоти України, та продовжує:

"Десь за рік до президентських виборів міжнародні фахівці серйозно почали говорити, що треба готуватись до нового терміну Трампа, коли отримувати зброю буде складніше. Численні представники Зе-влади відмахувались і запевняли, що у них все під контролем — до США їздили ті самі улюбленці із "5-6 потужних менеджерів". Але якщо Джейк Салліван та Джо Байден їх терпіли та були згодні робити контент для офіційних телеграмів, то зараз уже точно таке не працює.

Кожна вилазка Дональда Трампа на пресові підходи у Мар-а-Лаго змушує хапатися за серце і шукати валерʼянку. Але левова частка криків та заяв спрямована на те, аби залякати опонентів та змусити їх сідати за стіл домовлятись.

Генсек НАТО Марк Рютте зрозумів правила гри, і поділився, як підводити уряди до рішення виділити на оборону побільше грошей. "І я кажу їм: якщо ви не відреагуєте на мої телефонні дзвінки, вам може зателефонувати дуже приємна людина з Вашингтона, яка, можливо, менш – ну, скажімо так, має більше часових обмежень на те, чого він хоче досягти", – сказав політик. На жаль, правила цих "жорстких ігор" не вивчив український президент і повівся на провокацію про 4% особистого рейтингу. До того ж Володимир Зеленський вирішив поміряти чужі рейтинги.

"Сьогодні довіра до мене по КМІСу 57 відсотків. Так що, якщо хтось хоче поміняти мене прямо зараз, то прямо зараз ніяк не вийде. Найближчий тиждень-два ми запросимо від соціологічних платформ рейтинги довіри до президента України, США, Туска, британця, Ердогана, найближчих наших партнерів", — обурено сказав гарант на пресконференції.

Це пряма цитата Зеленського. Про рейтинги. Це ж найголовніше зараз, правда? У підсумку це хіба добрий пас Такеру Карлсону та Ілону Маску, які з превеликим задоволенням розпишуть, що український президент думає про збереження влади та міряє власні рейтинги.

Правильна лінія поведінки – не вступати в пряму суперечку з Трампом. Не варто підігрівати антиамериканські настрої та спускати на профтехучилища завдання підтримати президента у зарубі з американським колегою. Відповідь Трампу має бути розумна, спокійна і несиметрична. Для цього у Зеленського є цілий речник Сергій Нікіфоров, який би міг оприлюднити актуальні цифри підтримки шефа сам. Ще є МЗС, ще є ціле посольство України в США. На крайній випадок є ціла балакаюча голова Михайло Подоляк, чиї коментарі беруть закордонні ЗМІ.

Зеленський кілька днів тому хвалився, як отримав персональний номер Дональда Трампа в обмін на чемпіонський пояс Олександра Усика. Замість того, аби змагатися в лайках у соцмережі Х — він міг би набрати колегу і спокійно поговорити з ним особисто. Далі — Зеленського публічно захистили з правильними акцентами колишній премʼєр Британії Борис Джонсон та президент Франції Емманюель Макрон. З обома Зеленський має хороші стосунки, й за потреби вони могли б бути добрими адвокатами для України.

З огляду, що Трамп останні тижні добряче шмагає Європу і грозиться забрати американські війська — Зеленський мав би не вилазити із зустрічей з колегами. Хоче чи не хоче Брюссель, він змушений рахуватись з нами, бо українська армія стала тим щитом, який запобіг втілити мрію Путіна про єдиний простір від Владивостока до Лісабона.

Трамп за деякий час перебіситься, всі забудуть про його обіцянки закінчити війну за добу, він набере Зеленського, якщо побачить, що українська дипломатія зробила так, що Україна вже самостійніша. Бо нині з огляду, що за шість років Банкова примудрилася викинути на вулицю дипломатів рівня Валерія Чалого та Вадима Пристайка і замінити їх або дружніми прокурорами-невдахами, або симпатичними сексологинями, — все йде кудись не туди.

Взяти хоча б цей драфт угоди про рідкісноземельні метали. Ініціатива залучити США до розробки цих ресурсів була в плані миру Зеленського, який він возив до Вашингтона на оглядини ще в вересні 2024. Але виявились, що свого чіткого плану використання ресурсів українська сторона не має досі, а те, що привіз міністр фінансів Скотт Бессент — щось не сильно і влаштовує.

Як же поводитися з Трампом?

По-перше, прийняти той факт, що це нарцис і вкрай емоційний персонаж, який полюбляє кидатись лайном в опонентів через пости в соцмережі.

Друге, навчитись гладити його за шерстю. Зайвий раз похвалити та отримати своє. У нас є гіркий досвід піврічної паузи з постачання американської зброї — саме це стало фатальним для Донбасу зараз. Якщо ми не хочемо аби російські окупаційні війська так само блискавично захоплювали села уже Дніпропетровщини — варто думати про ключі до Трампа попри всяке самолюбство.

Нині у "білому списку" поміж Джорджії Мелоні та Хавʼєра Мілея є премʼєр-міністр Беньямін Нетаньяху. Ізраїлю зараз теж невесело, бо угода, яку їм пропонують — далеко не торт. Утім, ізраїльський лідер попри все зайвий раз Дональда і похвалить, і пейджера подарує. Бо що? Бо Ізраїлю теж треба американська зброя. Лише пару тижнів тому премʼєр-міністр нахвалював багатотонні бомби й говорив, що Дональд — наш рятівник. І що? США персонально під Ізраїль забронювало саме цю зброю.

На цьому місці багато хто дорікне, що Ізраїлю легше достукатись, бо можна піти до зятя Трампа Джареда Кушнера. Але я нагадаю, що наш президент міг би знайти точки дотику з єврейською громадою США, якби хотів. Але для цього треба точно орієнтуватись не на Абрамовича з Міндічем та Коломойським.

Якщо погортати старі новини, то Нетаньяху ставав обʼєктом критики Трампа не раз.

Так, Нетаньяху у 2020 привітав Байдена з перемогою серед перших. Це вибісило Трампа і в інтервʼю ізраїльському виданню він послав лідера на три літери.

В розпал їхньої війни із ХАМАС — Трамп не шкодував критики, що Бібі не готував Ізраїль до війни й думав виключно про вибори.

Утім, Нетаньяху не піддався на провокацію, бо матюки не прилипнуть, а інтереси Ізраїлю на першому місці.

Тому на публіку премʼєр Ізраїлю нахвалює, що Трамп найкращий друг його країни в історії. А іншою рукою везе із Вашингтона угоду про продаж бомб та ракет на суму 6,75 мільярда доларів. Так, не задарма, а за живі гроші — але з точними гарантіями, що ця зброя буде.

У нас теж немає кращого союзника, аніж США. Тому маємо потерпіти їхнього президента, аби було чим збивати ракети над головою, а в піхоти були снаряди. Бо рейтинги забудуться, а Україна має лишитись. І це головне питання спадщини пана Зеленського".