"Українці не знають дечого про членів знімальної групи, які разом із патріотфільмом робили і пропагандистські, мілітарні фільми для... росіян", - журналістка

"Зрада! Ужас! "Мавка. Лісова пісня" передбачувано збирає дофіга грошей і глядачів у прокаті. Зважаючи на серйозні проблеми нашого прокату через війну, це дуже круті результати — майже 25 мільйонів гривень за перший вікенд. Це сталося зокрема завдяки хорошій промоції й трейлерам, які обіцяли хорошу якість мульта", - пише журналістка Лєна Чиченіна на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Але. Попри це несеться зрада. Товариство з‘ясувало страшне — мультик зробили не за оригінальним текстом! Матьонки милі, це позор.

І це ще не все, бо виявилося, що виробники раніше випускали мульт "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила" за Пушкіним і продали його в Росію! Огоооо. Яка бісова несподіванка. Відкрию ще одну таємницю — вони ще багато чого робили та продавали туди й не приховували цього.

Особливо чудові люди, які пихато називають глядачів, наприклад, проєктів "95 кварталу" ідіотами, малоросами й хапаються за голову від такого інтелектуального падіння. Себе ж вважають вищими істотами, бо дивляться високодуховні патріотфільми. Але, на жаль, не знають дечого про членів знімальної групи, які разом із патріотфільмом роблять і пропагандистські, мілітарні фільми для росіян.

Найсмішніше, що усі ці стрічки у них виходять у приблизно однаковій стилістиці. Тобто умовно про Петлюру і Берію вони розповідають ідентично.

Виробників великої кількості фільмів, які виходять у прокат, можна звинуватити у співпраці з росіянами після 2014 року. Бо це було норм. Це толерувалося як професійною спільнотою, так і глядачами.

А після 24 лютого раптом щось сталося. Їй-бо. І тут я б хотіла поставити питання. Як ми будемо реагувати на вихід у прокат фільму "Я, Побєда і Берлін" чи "Королів репу"? Перший не бачила, а другий дуже хороший і я усіляко буду його радити подивитися. Але виробники обох — зашкварена компанія Star Media, яку після вторгнення намагаються якось переназвати й відхреститися від контенту. Бо це пропаганда рівня "Сталін — ефективний менеджер".

Продюсер обох фільмів — Влад Ряшин, який отримав нагороду за патріотичне виховання російської молоді, отримував фінансування від тамтешнього Мінкульту і робив серіали за сценарієм Мединського. А вже під час вторгнення його фільм "Серце Парми" вийшов у лідери прокату в Росії. "Я, Побєду і Берлін" зняла його донька.

І це лиш частина. Тому моя вам порада. Якщо засуджуєте, то засуджуйте усіх — детально вивчайте фільмографію режисера, акторів і продюсерів. Щось та й знайдете. Або змиріться з темним минулим авторів, раз усі роки війни воно аж таким темним не вважалося. Але поспішаю усіх засмутити. Зовсім не факт, що співпраця з російським ринком припинилася".