У Білорусі взагалі унікальна ситуація: для суспільства не існує протистояння "за Росію чи за Європу", - політтехнолог Голобуцький

"В неділю в Мінську білоруси провели масштабну акцію проти Лукашенка (sic! це важливо - не за Незалежну Білорусь, не за зміну геополітичного курсу, а просто проти одного чиновника). За деякими оцінками, протестувальників було до 200 тисяч - для 10-мільйонної Білорусі це десь так, як для Києва тисяч 600-700", - пише політтехнолог Олексій Голобуцький на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Ввечері мітинг спокійно розійшовся, поприбиравши за собою сміття. Ніяких наметових містечок, ніяких аналогій з Майданом. Протестувальникам муляє тільки Лукашенко, а не Росія, не Путін, не диктатура як режим, не ізоляція від Європи, не знищення суверенітету, не знищення білоруськості, не зникнення мови й історії, не совковий тип економіки... В Білорусі взагалі унікальна ситуація: для суспільства не існує протистояння "за Росію чи за Європу", вони не мали поки жодних конфліктів і тим більше війни з РФ.

Білоруси 20 років сиділи, фактично, на утриманні Росії та із задоволенням сиділи би й далі. Антиросійська риторика для білорусів - це типове "бджоли проти меду", тому вона і не поширена. Але водночас кожен третій(!) білорус має шенгенську візу. І вони не бачить в цьому ні суперечності, ні проблеми. Тобто, якщо їм вдасться скинути Лукашенка, на заміну йому має прийти хтось практично такий самий, щоб міг зберегти наявний стан речей.

В риториці самого Лукашенка зараз продовжується лінія на "турботу про неслухняних дітей і покарання злих найманців і дурних бунтівників". Але водночас він очевидно погрожує жорстким силовим втручанням і кров'ю.

На тлі масштабів протестів (адже не тільки в Мінську зібралось під 200 тисяч - в інших містах також тривають масові протести) маємо констатувати: саме зараз є оптимальний момент, щоб повалити Лукашенка і змінити владу. Пізніше це унеможливить втручання Росії.

Але ще раз варто зазначити: Плошчу безпідставно порівнювати з жодним українським Майданом - максимум з акцією "Україна без Кучми" взимку 2000-2001. Після котрої окремі активісти чемно відсиділи до 2004, а президент Кучма досидів до 2004-го. Бо тоді вимоги були так само переважно антипрезидентські, а не антисистемні. Тобто, можливо, і в Лукашенка є шанс втриматись, незважаючи на чисельність протестувальників.

Якщо Лукашенко втримається - то з певними поступками досидить до кінця і цієї каденції, як Кучма (чим він за це розплачуватиметься з Кремлем - інше питання, вже кажуть про визнання Криму російським для початку). Йому буде 70, можна і на пенсію (кучма досидів до 66-х). Миколі Олександровичу Лукашенку буде 20. Хоча за 5 років можна буде спокійно підготувати і "тимчасового президента" з лояльних і контрольованих.

Зараз Лукашенко помалу "ослаблює віжки": скажімо, в Бресті прокуратура офіційно заявила про припинення кримінальних справ проти всіх затриманих раніше протестувальників. Ймовірно, далі ця тенденція дійде до інших міст і до Мінська, посадять кількох організаторів як "пов'язаних з іноземними спецслужбами агентів" (впиляють статтю за державну зраду - і решта невдоволених нічого не вдіє).

Тоді Лукашенко простить білорусів, сам вже покаявся... І все продовжиться приблизно так само, як було - тільки трошки з більшим ухилом до Росії.

Але якщо лідери протестувальників зараз мобілізуються і все ж скористаються моментом для повалення Лукашенка, загальна ситуація в Білорусі все ж принципово не зміниться. Бо, ще раз наголошу, білорусів влаштовує економічне паразитування на Росії за наявності шенгенських віз".