"Вибач, вдома поїси": Чому те, як і що їдять українські біженці, спантеличило нідерландців, і навпаки

Ольга Сушко, яка після повномасштабного вторгнення переїхала до Нідерландів, пояснила, чим харчові звички українців докорінно відрізняються від місцевої культури споживання їжі. Нідерландські родини дотримуються мінімалістичних підходів до їжі й готують один раз на день. Тому культура харчування українських біженців викликала серед них щире здивування, зазначають Патріоти України.

Ольга Сушко - клінічна психологиня та спеціалістка з харчових розладів, що переїхала до Нідерландів через повномасштабне вторгнення РФ. «Нідерландці не готують нічого, крім вечері, — поділилася вона власними спостереженнями. — В них немає звички витрачати час на смаження яєчні вранці. Вони їдять те, що дістали з холодильника — хліб, йогурт. Так само й обід — це завжди хліб з чимось, наприклад, бутерброд з сиром».

Як наголосила співрозмовниця, ті українці, що виїхали через велику війну до Нідерландів, спочатку не розуміли харчової культури місцевого населення. А для нідерландських родин, своєю чергою, було важко прийняти звички біженців зі сходу.

«Після приїзду українців розселяли в місцеві сім'ї — і тоді була нереальна кількість побутових конфліктів, — згадує Сушко. — Наприклад, українська мама вранці йде на кухню та смажить щось. А в нідерландців величезні очі, бо для них це неприпустимо. Тому що це витрачання часу, це витрачання газу, електроенергії. Та й взагалі так не заведено».

Водночас спільна вечеря є важливою частиною повсякденного життя голландців, зауважила українка. Родини обовʼязково збираються за столом, спілкуються та діляться своїми новинами.

Ще одна суттєва відмінність в харчуванні — їжа для дітей. В нідерландських родинах молодше покоління заохочують пробувати різні продукти, привчають до різних смаків і різних текстур. Якщо дитина відмовляється їсти, її не будуть примушувати, але при цьому більше нічого не дадуть, розповіла Сушко.

«Також вони не дадуть дитині більше, ніж одну цукерку, — додала вона. — І коли бачать українців, у яких на столі стоїть відкрита коробка з печивом, і діти просто підходять і беруть, то вони цим шоковані. Думаю, що це також пов’язане з їхньою релігійністю, з самодисципліною. Тому наша поведінка — захотіла печиво й з'їла його — тут викликає скоріше здивування».

Під кінець Другої світової Нідерланди вразив масовий голод — цей період відомий в історії під назвою Голодна зима. Проблеми у постачанні продовольства через німецьке ембарго призвело до загибелі приблизно 18 тис. людей. І ця трагедія теж позначилася на харчовій поведінці місцевого населення. «Припустимо, ти приходиш в гості до нідерландської сімʼї. Тебе спитають: скільки картоплин зварити тобі на вечерю? І більше цього ніхто нічого не дасть. Ти голодний? Ну, вибач, вдома поїси», — розповіла Сушко.