З архіву ПУ. Глобальний переділ світу? У Stratfor назвали країни, які можуть стати полем битви між Росією і США

Але таке переорієнтування поряд з міжнародними осередками напруженості буде продовжувати підривати ресурси країни, поки вона веде боротьбу за світовий вплив. Про це йдеться в матеріалі приватної американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor за червень 2020 року, передають Патріоти України.

Цей аналіз був спочатку опублікований на Stratfor Worldview, платформі геополітичної розвідки.

Пошук нового напрямку

Після розпаду Радянського Союзу поява так званої війни з тероризмом у 2001 році призвела до зміни стратегічної позиції США в оборонній сфері. Вашингтон перемкнув основну увагу з протиборства з євразійською державою на боротьбу з недержавними суб'єктами.

"У межах цієї трансформації США значно зміцнили свою присутність на Близькому Сході і в Північній Африці, Південній Азії і в Африці на південь від Сахари, змінили свою структуру навчань та визначили пріоритети у військовій сфері. Водночас США значно скоротили свою присутність в Європі, обмежили сили в Тихому океані та закрили велику кількість штаб-квартир, призначених для потенційної війни з Росією", - розповідають аналітики Stratfor.

Але після довгих років конфлікту на Близькому Сході й у Південній Азії США стали визнавати глибокі зрушення в глобальному стратегічному балансі. Спостерігаючи за зростаючою міццю Китаю, адміністрація Барака Обами спробувала змінити розстановку сил в Азії. Військове вторгнення Росії в Україну в 2014 році також повністю змінило вектор Штатів у Європі. Вашингтон кинув додаткові сили на континент в межах Європейської ініціативи перестраховки.

Але стратегія національної безпеки цього року, яка визначає протистояння з наддержавами як "головний виклик процвітанню і безпеці США", на думку американських експертів, не залишає місця для сумнівів щодо стратегічного напрямку, який хочуть вибрати США.

Згідно із цією стратегією, Штати встановлюють нові географічні пріоритети. "Північна Атлантика стала центральним театром дій у конкуренції з Росією, внаслідок чого американські військові чиновники оголосили про плани відродити 2-й флот США, розформований у 2011 році. Головна місія 2-го флоту полягатиме в забезпеченні панування військово-морського флоту США в океані на тлі збільшення кількості вилазок туди російських підводних човнів. На півночі Атлантики Ісландія, яка має стратегічне розташування для виявлення і перехоплення такої підводної діяльності, отримує підвищену увагу з боку США", - йдеться в матеріалі.

На іншому кінці Європи додаткове значення приділятиметься ролі Анкари, яка балансує між Штатами і Росією. "У інших регіонах континенту балтійські країни, а також Польща, Україна, Білорусь та Грузія стали відігравати все більш важливу роль як поля битви між США і Росією", - пишуть фахівці американської розвідувально-аналітичної компанії.

Підвищена увага Вашингтона також приділятиметься скандинавським країнам, особливо Норвегії, головним чином через їхню стратегічну близькість до Арктики. Крім того, 6-й флот військово-морських сил США збільшив присутність у Балтійському і Чорному морях.

У Тихому океані зростаючий арсенал Китаю і брак авіабаз у США порівняно з іншими регіонами ускладнюють позицію Вашингтона в протистоянні з Пекіном, відзначають аналітики. "У результаті США мають приділяти особливу увагу своїм відносинам з Японією і Сінгапуром. Водночас Пентагон шукає альтернативні місця для баз на Півночі Австралії, Філіппінах і Північних Маріанських островах. США вже мають значну військову присутність у Південній Кореї, але ці сили значною мірою орієнтовані на можливий конфлікт з Північною Кореєю і можуть навіть бути тягарем для Штатів, оскільки вони знаходяться в межі досяжності набагато більших сухопутних сил Китаю у разі відкритих бойових дій", - вважають у Stratfor.

Вашингтон також прагне зміцнити свої відносини з низкою країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, які не є його союзниками, щоб обмежити вплив Китаю. Серед таких країн аналітики називають Індію, В'єтнам, Малайзію та Індонезію. "Природно, Китай навряд чи залишиться пасивним на цьому фронті та докладатиме всіх зусиль для зміцнення відносин з країнами Південно-Східної Азії у відповідь", - припускають експерти.

Серйозною проблемою в Stratfor називають Тайвань. "США все частіше прагнуть спровокувати гнів Китаю проти острова, продаючи йому чутливе військове обладнання і посилюючи дипломатичну й оборонну взаємодію з Тайбеєм", - пояснюється у матеріалі. З цього аналітики роблять висновок, що питання Тайваню, швидше за все, підштовхне протистояння між Вашингтоном і Пекіном до активної фази конфлікту.

"Нарешті, США розмірковують над серйозними змінами у тому, як вони розгортають свої основні військово-морські сили на світовій арені. Протягом останніх трьох десятиліть авіаносні ударні з'єднання США підтримували практично постійну присутність у водах навколо Близького Сходу. Однак зараз країна працює над тим, щоб більше орієнтуватися на європейські та тихоокеанські поля дій і бути менш передбачуваною в своїх морських вилазках", - пишуть експерти приватної розвідки.

Ложка дьогтю

Незважаючи на те, що Вашингтон визнав появу нової гонки наддержав і почав діяти відповідним чином, кілька речей можуть відволікти увагу США, вважають у Stratfor. Насамперед мова йде про глобальну війну з тероризмом, яка триває і донині. Штати кидали значні ресурси на цю боротьбу. Це негативно позначилося на боєготовності американських військових.

"Ймовірні масштабні конфлікти можуть відвернути США від їх підготовки до протистояння з Китаєм і Росією. Це може проявитися у формі війни з Іраном або Північною Кореєю – або з обома. Вихід США з іранської ядерної угоди і заняття все більш жорсткої позиції щодо Ірану на Близькому Сході може викликати конфлікт, особливо якщо Тегеран вирішить відновити свою ядерну програму у відповідь на дії Вашингтона. Що стосується Північної Кореї, початковий оптимізм з приводу зустрічі на вищому рівні між Вашингтоном і Пхеньяном може швидко поступитися місцем підготовці до війни за відсутності якихось проривів у переговорах", - припускають американські експерти.

Війна з Іраном або Північною Кореєю потребує великої кількості сил і засобів, але навіть стратегія стримування стосовно них передбачає тривале і складне перекидання сил в Перську затоку, на Корейський півострів і навколо нього. Штати могли б швидко відмовитися від свого рішення скоротити постійну присутність на Близькому Сході, якщо напруженість з Іраном значно зросте. Проте повернення великої кількості сил на Близький Схід, вважають у Stratfor, завадило б боротьбі США проти Росії і Китаю, оскільки регіон далекий від центрів активності наростаючої конкуренції наддержав. З іншого боку, міркують автори матеріалу, розміщення військ біля Північної Кореї забезпечує велику гнучкість, оскільки США можуть перенаправляти війська і засоби з Північно-Східної Азії, особливо з Японії (враховуючи, що ті сили, які розміщені в Південній Кореї і націлені на Північну Корею, залишаються вразливими для дій Китаю), щоб мати перевагу в зіткненні з Китаєм.

Але подібні дії США навряд чи залишаться непоміченими для Китаю чи Росії. Усе більше змагальна конкуренція, прогнозують аналітики, буде нагадувати часи Холодної війни. "Відмітною ознакою такого протистояння буде підтримка повстанських рухів і маріонеткових сил по всьому світу, які могли б втягнути противника в затяжні та витратні конфлікти. Фактично Росія вже почала слідувати деяким правилам цієї нової боротьби, підтримуючи деякі об'єднання талібів в Афганістані, у той час як США раніше підтримували антиросійські угруповання в Сирії. У цьому контексті, якщо протистояння між США і Іраном стане більш агресивним, Москва і Пекін можуть надати пряму допомогу Тегерану для поліпшення своїх позицій", - припускають автори аналітичного матеріалу.

Таким чином, США назвали глобальне протистояння з Росією і Китаєм своїм головним пріоритетом, що в результаті вимагає перерозподілу ресурсів і зміни стратегічного напряму. "Пентагон вже почав робити відповідні заходи, але це далеко не простий процес. При цьому в США чимало відволікаючих факторів, зокрема кризи з Іраном і Північною Кореєю, в більш глобальному плані – стійка прихильність США світовій війні з тероризмом. Зрештою США, безсумнівно, зосередять свою увагу на гонці наддержав, але буде непросто обійти ці відволікаючі фактори. Тим більше, що Китай і Росія навряд чи полегшать для США спроби виплутатися", - підсумували аналітики Stratfor.