Американські санкції можуть серйозно вдарити по прокладанню "Північного потоку-2".
Газова війна між Україною та Росією може початися вже за два тижні – 1 січня о 9:00, коли Кремль погрожує залишити без газу. Нового договору про транзит досі немає, адже російський "Газпром" навмисно затягує процес і пускає в хід шантаж, погрози, залякування, торг і навіть знижки, передають Патріоти України з посиланням на ТСН.
За те, що газ їде нашими трубними автобанами, Росії доводиться платити понад 8 мільйонів доларів на день або три мільярди доларів щорічно.
Перша газова війна була оголошена Кремлем 31 січня 2005. Вона тривала понад рік. Тоді Росія залишила без газу південно-східні регіони України, що стало першим сигналом Києву - газ є новою зброєю Кремля. Друга атака сталася о дев’ятій ранку 1 січня 2009. "Газпром" повністю припинив постачання газу на 17 днів, у тому числі, і транзит до Європи. Українська металургія і хімія мали перестати існувати як клас, міста перетворитися в заморожені голівудські блокбастери. Аби вижити, нам потрібно було диво - реверс. Заточену на одностороній рух до Європи трубу вдалося розвернути із Заходу на схід.
"Ми набагато більше готові. Ми конструктивні, готові чути сторони. Проте ніхто не буде відступати від українських інтересів. Не можу сказати сильніші, чи слабкіші. Ми правіші", - заявив міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель.
Газова гармата Путіна
Те, що для Кремля газ це зброя Путін нагадав просто у Парижі під час обговорення війни на Донбасі. Кремлівський господар прибув в Єлисейській палац разом з очільником "Газпрому" та міністром енергетики.
"Чесна робота" по-путінськи означає змусити всіх танцювати під свою трубу.
Газ під час Нормадських переговорів став вимушеною темою для Путіна. Існує підозра, що саме газ став останнім аргументом для його поїздки до Парижа, бо переговори четвірки він затягував максимально. Для нього газ і Донбас - це одна і та ж стратегія і війна. Для перемоги не вистачило лічених місяців.
Просто зараз на глибинах балтійського моря прокладають газову гармату Путіна – "Північний потік-2". Цим газогоном "Газпром" фактично підкупив Німеччину, бо запропонував стільки, що Берлін пішов навіть на сварку з ЄС. Економічні бонуси переважили усі застереження від сусідів і США. Всі прекрасно розуміли, що значить ця труба для Москви і наскільки нищівною є для України. Найдовше будівництву пручалась Данія. Дозвіл "Газпром" отримав, але ця пауза суттєво затримала народження газового монстра. Тепер остаточно зрозуміло - до кінця 2019-го "Потік" збудований не буде і без української ГТС не обійтись.
Чому третя газова війна невідворотня?
Українські інтереси - це десятирічний контракт із тими ж самими обсягами палива як і зараз і за європейську ціну транзиту.
Інтереси Росії: договір на рік, а за цей час добудувати "Північний потік", що є головною причиною сьогоднішнього газового протистояння. Війна для Кремля також дуже прибуткова.
На Богородичанській станції на Прикарпатті, яка опікується транзитом блакитного палива, кажуть: влітку трубами йшли колосальні обсяги газу з Росії. Їх під зав'язку напомповували у європейські газосховища. Більшість тих газосховищ афільовані з "Газпромом". Якщо транзит припиниться, виникне дефіцит і ціни підуть вгору. На цих стрибках росіяни можуть заробити до 14 мільярдів доларів - це чверть усього державного бюджету України. Війни інколи починають навіть заради значно меншої купи грошей.
Чи є в України шанс не програти? Це питання зараз найголовніше. Червону стрічку на новій трубі через Балтійське море переріжуть десь у вересні 2020-го. Далі, стверджують у Газпромі, транзит російського палива через Україну втрачає сенс, але це лише на перший погляд, кажуть українські фахівці. "Той режим, який ми забезпечуємо нашим газопроводом, сьогодні він один, а завтра – інший. Протягом дня він змінюється в певних межах. Там це нереально зробити. Динамічні режими там фактично неможливі, бо вони будуть приводити до саморуйнування", - вважає начальник Богородичанського управління магістральних газопроводів Володимир Кутинець.
Тобто українська газотранспортна система - гнучкіша порівняно з "Північним потоком-2" і без маневру дрібними обсягами росіянам не обійтись, тому вони такі контракти хочуть. У тім, на такі умови не йде Київ. По-перше, вони не покриють навіть утримання української ГТС. По-друге, навіщо допомагати себе різати.
Союзники України
В оборонному документі США затвердили санкції проти суден, які зараз прокладають труби дном Балтійського моря. Після того, як документ підпише Дональд Трамп, компанії вийдуть із будівництва. Це означає, що путінського газового монстра можна зупинити. Принаймні, є такий шанс.
Зіграти в монополію на європейському ринку "Газпрому" не вийде в будь-якому випадку. По-перше, цього не дозволяє законодавство. Гігантська морська труба не здатна працювати без наземного подовження. Така є в обох північних потоків. Європейський суд вже заборонив "Газпрому" одноосібне користування газогоном "Опал" - подовження "Північного потоку". Теж саме, судячі зі всього, чекає і на сухопутний рукав "Північного потоку-2". Позов до європейського суду подала Польща.
Третя сторона у нашій боротьбі - Стокгольмський арбітраж. За рішенням арбітрів "Газпром" винен три мільярди доларів.
В Україні здаватись не збираються. Американські санкції проти "Північного потоку", зростаюча пропозиція по зрідженому газу на європейському ринку, принизлива поразка у Стокгольмському арбітражі перед Україною, та й газ, який, навіть якщо дуже не хочеш, змушений постачати, бо діти більше нікуди. Все це мало б нагадати Кремлю, що газова зброя - гостра з обох боків.
Газова оборона
На цю зиму в газосховища закачали рекордні 22 мільярди кубів. Це означає, що у газовій війні ми вистоїмо. Якщо Україна і Росія не підпишуть договір про транзит, замерзнути можуть кілька міст. У зоні газового ризику - 30-тисячний Могилів-Подільський на кордоні з Молдовою, яка використовує саме російський газ.
Поки мешканці купують туристичні примуси та електробігрівачі, Україна і Молдова домовились про постачання газу між собою. Тож тиснути на український уряд, і звинувачувати його у гуманітарній катастрофі Молдову вже не вийде. Але найголовніше - пропагандистська машина Кремля усі ці роки стверджувала, що Україна лише на папері має реверсні поставки з Європи. Але від 2009-го вони знають, що реверс річ реальна. "Україна дійсно добре підготувалася до цих переговорів і має на них сильну позицію. У нас рекордні обсяги газу в підземних сховищах, ми маємо контракти на гарантовану поставку додаткових обсягів газу у першому кварталі 2020. Ми залучили фінансування, щоб мати можливість купувати цей газ, і знайшли ринкове рішення, щоб утримати ціни для наших споживачів на 12% нижчими, ніж рік тому, незалежно від транзиту", - повідомив голова НАК "Нафтогаз-України" Коболєв.
Щоправда, Росія дуже сподівалась, що Україна не встигне відокремити від "Нафтогазу" трубу, як вимагають закони ЄС. Але з хитрим словом амбандлінг впорались.
Нині все скидається на те, що російська компанія заради транзиту готова поступитись багато чим. Україні ж головне протриматися до весни і не відступити від своїх умов. Ми не прагнемо війни, але сьогодні її не боїмося. Путін - дуже добрий вчитель.
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
Приєднуйтесь
