"Задавити і змусити замовкнути активних кримчан ніяк не виходить": Прихильники Кремля насправді є його ворогами

"Я не русофобка і не русофілка, я намагаюся дивитися на речі об'єктивно", — пише Зарема Сеітаблабаєва, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"А об'єктивність така, що незадоволених владою дуже і дуже багато. Щоби переконатися в цьому, досить заглянути в кримський сегмент соцмереж. Тут невдоволення кримською владою, а тепер уже і російською, наростає з кожним днем. Якщо раніше кримчани ще вірили, що російська влада не в курсі свавілля кримської влади, то тепер ці ілюзії тануть, як зимовий сніг на початку весни.

Три роки при владі в Криму "команда переможців", вона ж в народі "команда руйнівників", "команда розкрадачів" і "команда попілітей". Три роки ця "команда" робить усе для руйнування у кримчан віри в справедливість: розкрадання бюджетних коштів, правове свавілля, віджимання бізнесу, забудова унікальних кримських парків і т. д. і т. п.

Конструктивно реагувати на критику "команда переможців" не вміє. Стиль управління Сергія Аксьонова — розчавити і знищити. Він не раз уже називав себе — в стилі Кадирова — солдатом президента Путіна і, мабуть, йому дуже імпонує жорсткий і безкомпромісний стиль управління. А тому всіх політичних опонентів він готовий придушувати і гнобити без жалю.

На кримському держтелеканалі регулярно виходять ролики, зняті за державні гроші, що порочать честь і гідність тих, хто зважився покритикувати "команду переможців". У цих роликах дістається всім: від таких громадських діячів, як Катерина Горелкіна, до таких політиків, як Леонід Грач, вчених, як Володимир Казарін і бізнесменів, як Олег Зубков. Всевидюче око головного кримського ідеолога Дмитра Полонського не дрімає. Він, як і його шеф, не сприймає примирення і компромісів. Розтоптати в бруд опонентів з використанням адмінресурсу і бюджетних ЗМІ — це його стиль. Тим самим штучно створюються образи ворогів Росії. Але, хто у виграші, що у Росії все більше ворогів?

А ці "вороги" — теж не подарунки, кожен із них — лідер думки, за кожним стоять ряди прихильників. Виходить, що і їхні прихильники — вороги? Тоді репресії йдуть і на них.

Ось тільки чомусь задавити і змусити замовкнути активних кримчан ніяк не виходить. Навпаки, все більше незадоволених, все більше тих, хто вже не на кухні, а на роботі і в громадських місцях критикує, а часом просто кляне владу на чому світ стоїть.

Такий стиль управління кримсько-російської влади в умовах зростання бідності населення може дати зворотний результат. А результат цей може проявитися вже досить скоро — через рік на виборах президента Росії. Якщо нинішні тенденції збережуться, то на виборах Кремль можуть очікувати неприємні сюрпризи."