Банки масово блокують картки українців: Що коїться та як убезпечити себе

Останнім часом все частіше українці скаржаться, що банки блокують як переказ грошей по банківській карті, так і рахунки клієнтів. Причому таке відбувається як у державних, так і у приватних банках. Наприклад, на відмови у переказі коштів з картки на картку часто скаржаться клієнти найбільшого державного банку — «ПриватБанку». Своєю чергою, «ПриватБанк» офіційно повідомив клієнтів про встановлення місячних лімітів на відправлення та отримання грошових переказів. Так, для відправника кількість переказів лімітована сотнею переказів Україною та 25 за кордон. Для отримувача — відповідно 100 та 30 переказами. Банк послався на зміни у внутрішній політиці, що ґрунтуються на вимогах фінансового моніторингу та міжнародних платіжних систем. Подібну політику почали впроваджувати й багато інших банків. Патріоти України пропонують вам дізнатися більше подробиць на цю тему.

«Фактично банк може заблокувати операцію на будь-яку суму та вимагати підтвердження походження коштів»

Про те, що відбувається з банківськими рахунками громадян та як захистити свої кошти від блокування банком, розповів керуючий партнер Консалтингової компанії «Фінансова студія» кандидат економічних наук Євген Невмержицький.

— У зв'язку з чим банки запроваджують обмеження на проведення операцій з карткових переказів коштів? Чи це означає, що держава таким чином посилює контроль за усіма фінансовими операціями громадян?

— Саме так. Зазначені обмеження запроваджуються у зв'язку з посиленням контролю за сплатою податків. Сьогодні в Україні багато підприємців просто ведуть бізнес з використанням рахунків приватних осіб. Безумовно, це вимагає врегулювання, оскільки дійсно є способом уникнення податку.

Податок на доходи громадян становить 18%, і держава не має механізмів контролю над надходженнями доходів громадян, крім зарплати, депозитів та інших форм виплати доходів, де податок утримується або банком (у разі виплати відсотків за депозитом), або роботодавцем, або іншим податковим агентом. Перекази, які одержують на карту приватні особи від інших приватних осіб, не завжди є підприємницькою діяльністю. Якщо ж це підприємницька діяльність, то громадянин сам повинен декларувати такий дохід і сплачувати з нього податок. Проте, за фактом, ніхто цього не робить. А якщо роблять, то одиниці.

Запроваджувати тотальний контроль за сплатою податків за операціями на банківських картках нераціонально, адже багато громадян в Україні через бездарну фіскальну політику держави важко виживають, отримуючи мізерні доходи від якоїсь підприємницької діяльності без реєстрації ФОП. Держава сама зрівняла у правах підприємців та приватних осіб зі сплати податків і тим завдала колосальної шкоди підприємництву. Наразі реєструвати ФОП, який не сплачує єдиний податок, не має економічного сенсу, оскільки відношення до платника податків — приватної особи та підприємця — практично однаково.

В умовах колосальної тінізації економіки, викликаної саме неефективною фіскальною політикою та високим рівнем корупції, введення обмежень на карткові платежі завдає шкоди економіці та удару якраз по найменш забезпеченим верствам населення, змушує людей ще більше йти у тінь, віддаючи перевагу платежам готівкою та обмежуючи безготівковий бізнес. Це вимиває гроші з банківської системи та послаблює економіку загалом.

— Які суми переказів підпадають під фінансовий моніторинг, а на які операції контроль не поширюється?

— Сьогодні обов'язковому фінансовому моніторингу підлягають суми, що перевищують 400 тисяч гривень. Проте банки можуть моніторити й набагато менші суми при операціях, котрі з якихось причин здаються їм підозрілими чи незвичайними. Фактично банк може заблокувати операцію на будь-яку суму через фінансовий моніторинг і вимагати підтвердження походження коштів та мети операції.

— Не секрет, що багато українців використовують оплату карткою у своєму невеликому бізнесі з продажу якихось товарів та послуг. Чи потрібно їм відкривати інший рахунок безпосередньо для підприємницької діяльності?

— Саме такі рахунки й використовуються для підприємницької діяльності, оскільки законодавець зрівняв у правах дрібних бізнесменів без єдиного податку та приватних осіб. Тому сенсу реєструвати ФОП зараз немає, якщо не планується отримувати єдиний податок та наймати персонал. Посилення контролю за підприємцями призвело до збільшення платежів приватними особами, а жорсткі адміністративні заходи щодо обмеження таких перерахувань призведуть до подальшої тінізації економіки та внаслідок цього — до зменшення надходжень до бюджету та ослаблення й без того стагнуючої економіки.

— Чи можна якось відрізнити нерегулярний продаж якихось товарів, наприклад, ненових дитячих речей, від ведення бізнесу?

— Безперечно, можна. Банки мають внутрішні підрозділи фінансового моніторингу, які займаються цими питаннями. Щобільше, така робота багато в чому навіть автоматизована. Якщо суми операцій невеликі, вони здійснюються безперешкодно. Нерідко банки заплющують очі на те, що через приватні картки фактично здійснюється бізнес. Тому що людям треба виживати, і просто блокування усіх операцій, де банку зрозуміло, що ведеться бізнес, призведе до відтоку клієнтів до інших банків, із менш жорсткими вимогами.

«Стовідсоткову гарантію неблокування банківських рахунків через фінмоніторинг може дати тільки… невикористання цих рахунків»

— Як бути волонтерам, котрі використовують свої карткові рахунки для збирання коштів на благодійні програми?

— Волонтери просто не сплачують податки, як і багато звичайних підприємців, що використовують рахунки приватних осіб для своєї підприємницької діяльності. Про це волонтери відкрито та публічно заявляють. Але у багатьох, безумовно, виникають проблеми з податковою, коли суми сягають сотень тисяч, а іноді й мільйонів гривень. Тоді такі рахунки можуть закриватися банками, а волонтери просто починають використовувати інші рахунки для збирання коштів. Тобто рахунок приватної особи використовується до виникнення проблем із банком та податковою.

— Нині банки стали частіше блокувати рахунки громадян. Що потрібно зробити людині, щоб розблокувати рахунок та отримати доступ до своїх грошей?

— Потрібно відповісти на запитання банку щодо походження коштів, надати документи. Часто це зробити дуже складно, інколи ж підтвердження просто немає. Тоді операція передається до державної служби фінансового моніторингу.

— Що ви рекомендуєте людям, які хочуть убезпечити себе від блокування рахунків?

— Стовідсоткову гарантію недопущення блокування банківських рахунків через фінмоніторинг може дати лише… невикористання цих рахунків. На жаль, некомпетентність чиновників, які займаються фіскальною політикою як на законодавчому, так і на виконавчому рівні, призводить до неефективної економіки, подальшого послаблення інвестиційного клімату, втечі фінансового та інтелектуального капіталу та робочої сили з країни. Наші громадяни справно сплачують податки в інших країнах, де держава захищає інтереси платників податків — як власних громадян, так і іноземців, які працюють чи ведуть бізнес у їхній країні.

Такий порядок посилення обмежень на платежі та почастішання блокувань переказів посилює корупцію та вибірковий підхід до перевірок фінансового моніторингу. Вибірковий підхід стосується як самих банків щодо клієнтів, так і органів контролю щодо банків та інших агентів фінансового моніторингу. Тому громадяни й без моїх порад самі йдуть у розрахунки готівкою, дедалі більше використовують криптовалюти для розрахунків.

Президент ветував ухвалений у другому читанні 8 вересня 2021 року закон про віртуальні активи, тим самим продовживши рай для шахраїв, корупціонерів та тих, хто вважає за краще не сплачувати податки. Ветувавши закон, Зеленський знову повернув Україні загрози санкцій з боку ФАТФ (міжурядова організація, яка займається виробленням світових стандартів у сфері протидії відмиванню злочинних доходів та фінансуванню тероризму. — Авт.) за відсутність легального статусу криптовалют у державі.

Проте, не можна ефективно вести бізнес без банківських операцій. Тому краще вести прозорий, легальний бізнес із наявністю необхідних документів для підтвердження походження коштів та цілей операцій. Однак ця порада звучить наївно, оскільки часто високорепутаційні підприємства в Україні, які ведуть легальний та прозорий бізнес, опиняються під загрозою банкрутства чи рейдерської атаки внаслідок дій чи злочинної бездіяльності корумпованих чиновників чи судової системи, рівень довіри до якої є дуже низьким. Ось громадяни, підприємці, кредитори та інші суб'єкти фінансового моніторингу і намагаються «крутитися, як можуть», намагаючись виживати, а часто й створювати, та успішно розвивати різні види бізнесу. Саме на цих громадянах і тримається українська державність, триматиметься і зміцнюватиметься далі, — підсумував Євген Невмержицький.

Варто нагадати, що нещодавно Національний банк України ухвалив рішення підвищити вимоги до норм інформаційної безпеки та кіберзахисту у сфері грошових переказів. Дія ухвали поширюється на всі платіжні системи, включаючи карткові рахунки найпопулярніших систем «Віза» та «Мастеркард», а також розрахунки між власниками карток цих систем. Ці заходи стосуються технічних аспектів, що підсилюють безпеку розрахунків, наприклад, одноразовий пароль повинен містити не менше 8 символів, серед яких маленькі та великі латинські літери. І використовуватися такий пароль повинен не довше 10 хвилин.