Чотири країни ЄС не хочуть конфіскації активів Росії: У Зеленського озвучили список тих, хто проти

Проти конфіскації заморожених активів Росії в Європейському Союзі (ЄС) найактивніше виступають Бельгія, Франція, Німеччина та Італія. Вони побоюються відповідних дій Кремля – зокрема, конфіскації активів їхніх компаній у РФ, що, втім, відбувається і так, передають Патріоти України.

Про це заявила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, повідомляє "Укрінформ". Вона нагадала, що російські гроші зберігаються здебільшого в Euroclear, Clearstream і центробанках, і вони також не хочуть втрачати ці 300 млрд дол.

"Найбільші противники в Європі конфіскації активів – це Бельгія, тому що в них зберігаються (кошти. – Ред.) у Euroclear, Франція, Італія, Німеччина. Вони побоюються, що активи їхніх компаній будуть конфісковані в РФ. Наш аргумент, що це аж ніяк не стримує РФ. Вони конфісковували і будуть конфісковувати активи, як вони називають, недружніх країн", – сказала Мудра.

Політична воля в мінусі

Мудра зазначила, що крім економічних аспектів, існує ще одна проблема – відсутність політичної волі у нинішніх лідерів європейських країн для конфіскації активів РФ. У них є побоювання, що такий крок створить прецедент, який у майбутньому може бути застосований і щодо них самих.

Україна не наполягає на передачі всіх 300 млрд дол. одним траншем, підкреслила Мудра. Так, пропонується зберігати ці кошти в спеціальному фонді, розташованому в Європі, який ефективно управлятиме цими грошима для максимізації прибутку України.

"Цими грошима можна правильно управляти, щоб Україна отримувала максимум від управління цими коштами. І це і має бути джерело виконання рішень компенсаційної комісії, яку ми теж створюємо", – сказала заступник керівника ОП.

Суми все одно не вистачить

Мудра підтвердила, що йдеться виключно про суверенні активи РФ (гроші Центробанку РФ), а не про приватні активи російських фізичних або юридичних осіб. Однак, за її словами, навіть цих 300 млрд дол. буде недостатньо для покриття всіх збитків:

• За оцінками Світового банку та Єврокомісії, розмір збитків, завданих Україні, вже становить близько 586 млрд дол.
• Якщо ж враховувати збитки з 2014 року, ця сума може сягнути 1 трлн дол.

У зв'язку з цим, Україна розглядає й інші варіанти отримання коштів, крім конфіскації заморожених активів. Серед них – введення спеціального податку, наприклад, на продаж російської нафти, нафтопродуктів або відрахування від прибутку РФ від транзакцій у деяких галузях промисловості.

Як російські активи використовують для підтримки України зараз

Одразу після початку повномасштабної агресії Росії у 2022 році країни G7 заморозили близько 300 млрд доларів активів Центрального банку РФ. Майже 200 млрд доларів із цієї суми зберігається в центральному депозитарії в Бельгії – Euroclear.

У 2024 році країни G7 домовилися про механізм використання доходів від цих активів для погашення позик України на суму 50 млрд доларів. Але "базові" активи залишаються недоторканними. Загалом план передбачає надання Україні 50 млрд дол. доходів, отриманих від арештованих активів. Суттєву частину суми – 40 млрд дол. – забезпечать США та Європейський Союз у рівних частках.