За січень-серпень 2021 року зростання валового внутрішнього продукту України прискорилося до 2,9% у порівнянні з 2,1% за підсумками січня-липня, зазначають Патріоти України. Чи зможе світова енергетична криза зупинити це зростання в ефірі Українського радіо розповів радник президента України, економіст Олег Устенко.
Експерт зазначив, що у 2020 році українська економіка впала на 4% і це було менше, ніж у загальної світової економіки.
"Цьогоріч розпочався відлік на зростання по всій світовій економіці й Україна не стала винятком. Ми очікували зростання на рівні від 4-4,5%. На попередньому тижні МВФ оприлюднили прогнози щодо світової економіки, яка теж уповільнюється у зростанні", — розповів Устенко.
За його словами, хоч вона зростатиме на 0,1% менше, але цей показник кращий, аніж його прогнозували. Фахівець переконаний, що це відбувається, позаяк загальне економічне зростання багато в чому залежить від стану світових ринків: "Якщо йде покращення на світових ринках, то покращується стан будь-якої економіки, яка є експортноорієнтованою, як українська економіка".
"Якщо це покращення відбувається повільними темпами, то відповідне відновлення у всіх експортозалежних економіках відкривається більше. Це означає, що в цьому році ті пікові ціни, які були на сировинних ринках, змінюють тренд і це — погано для багатьох", — пояснює аналітик.
Водночас радник президента розповів, що це означає, що багато товарів товарних груп можуть знаходитися на висхідному тренді, в першу чергу це стосується харчових продуктів.
"Це означає, що ціна на агроринках буде збільшуватися, а це — інфляція. Я сказав би, що стан світової економіки залишається в очікуванні на краще, від чого зростають всі ринки й український ринок та економіка також. Я впевнений, що 2021 рік не буде роком значних викликів, адже більшість з них ми вже вирішили", — констатував Устенко.
"У моєму розумінні Україна може і повинна зростати набагато більшими темпами, ніж показує зараз. І 4%, які ми цьогоріч показуємо — недостатні для такої країни, як Україна. Нам дійсно потрібно зростати від 5%", — пояснив експерт.
На його переконання, ті, хто думають, що можна монетарними заходами стимулювати розвиток економіки в довгостроковій перспективі — не мають розуміння, про що говорять, оскільки "це не працює в таких економіках, як в Україні".
"Потрібно розуміти, що монетарні заходи дають стимули для розвитку лише в короткостроковій перспективі. Фіскальні засоби, бюджетне стимулювання теж дають можливість стимулювати економіку в середньостроковій перспективі", — вважає фахівець.
З його слів, у такому випадку можна використовувати великі інфраструктурні проєкти і цей ефект дає поштовх для розвитку суміжних галузей, якщо йдеться про будівництво, промисловість будівництва, металургійну галузь, але цього точно не достатньо.
"У більш довготривалій перспективі ефект від інфраструктурних проєктів дає можливість залучати й стимулювати інвестиційні потоки в Україну, не обов’язково з-за кордону. Але найбільший важіль, який можна використовувати — це покращення умов для бізнес-клімату, і я зараз не про податки, про які так багато говорять", — додав Устенко.
Як зазначив фахівець, Україна може знаходитися "у більш-менш оптимістичному сценарії розвитку з цьогорічним 4% рівнем економічного зростання".
Від 1 січня 2025 року педагогічні працівники середніх шкіл почнуть отримувати щомісячну доплату в розмірі 1 300 грн, а від 1 вересня сума збільшиться до 2 600 грн. Про це йдеться в постанові Кабінету міністрів України №1286, передають Патріоти України....
В енергосистемі зберігається значний дефіцит, і ситуація в ній змінюється - можливі зміни в застосуванні заходів обмеження світла. Про це повідомляє пресслужба НЕК "Укренерго", передають Патріоти України. Зазначається, що зараз українська енергосистема...