ЄС перегляне угоду про асоціацію з Україною

Поглиблення галузевої співпраці України з ЄС планується в цифровий і екологічній сферах.

Цього року почнеться »всеосяжний перегляд» Угоди про асоціацію України та ЄС. Про це йдеться на сайті президента України, передають Патріоти України.

Що це означає для України? Чи стане Україна після перегляду домовленостей ближчою до Євросоюзу, чи навпаки? Нещодавно, наприклад, йшлося про те, що Україна може втратити безвізовий режим з Євросоюзом, якщо не будуть відновлені норми антикорупційного законодавства, скасовані рішенням Конституційного суду України.

Чому Угоду вирішили переглянути саме зараз

Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом – це об’ємний документ, що включає 486 пунктів і займає більш ніж 120 сторінок, не рахуючи кількох десятків додатків. Угода охоплює всі сторони взаємодії, починаючи від глобальних питань політичного, економічного і фінансового співробітництва та завершуючи нюансами організації поштових служб і туризму.

Чіткі терміни дії Угоди не встановлені. Однак в ньому є пункт про те, що Угода може переглядатися кожні п’ять років.

Нагадаємо, Угоду про асоціацію між Україною та ЄС було підписано і ратифіковано Україною у 2014 році. Однак з ратифікацією усіма європейськими країнами виникла затримка. Тому було вирішено, що Угода тимчасово почне діяти з 1 січня 2016 року. А повністю вона набрала чинності з 1 вересня 2017-го.

Отже, 1 січня 2021 року минуло 5 років з моменту тимчасової дії Угоди. І, можна сказати, з’явилися формальні підстави для перегляду цього документу.

Що може змінитися – надії України

Рішення про перегляд Угоди з ЄС ухвалено не раптом. Україна вже давно заговорювала про необхідність модернізації цього документу, який, зокрема, визначає квоти, тарифи та інші умови торгівлі з країнами Євросоюзу. Ще на початку 2020 року тодішній прем’єр Олексій Гончарук говорив про те, що Україна починає підготовчу роботу, щоб у 2021 році вийти на підписання оновленої Угоди.

Насамперед актуалізувати передбачалося торгову частину Угоди. Україна вважає виділені торгові квоти недостатніми. Деякі з них вичерпуються вже за перший тиждень кожного нового року. Зокрема, це стосується низки квот на сільськогосподарську продукцію.

В ідеалі Україна розраховує на ще більшу лібералізацію умов функціонування зони вільної торгівлі з ЄС (домовленості передбачають, що ця ЗВТ буде створюватися поступово протягом 10 років). Зокрема, Україна хотіла б бачити в такій редакції Угоди крім розширення квот зменшення ввізних мит на більшість товарів і спрощення процедури перевезення товарів через кордон.

Як одна зі складових зони вільної торгівлі розглядається також «промисловий безвіз» – система, за якої вироблені в Україні товари зможуть потрапляти на ринки ЄС без різних додаткових сертифікацій, дозволів тощо.

Однак для набуття чинності промислового безвізу Україна мусить привести своє законодавство у відповідність до стандартів Євросоюзу. Ця робота потроху відбувається, й Україна розраховує формалізувати досягнення в новій редакції Угоди.

Що може змінитися – плани ЄС

Цікаво, що в листі на ім’я президента України Володимира Зеленського від президента Європейської ради Шарля Мішеля і президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, в якому йдеться про майбутній перегляд Угоди, акцентується увагу не на квітах і не на промисловому безвізі. Керівники інституцій ЄС відзначають, що планується поглиблення галузевого співробітництва, зокрема:

у цифровій сфері;
у галузі авіасполучення (планується підписання Угоди про спільний авіаційний простір);
у сфері екології.

Водночас згадується також, що «розпочато роботу оціночної місії ЄС в контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції».

Економічний експерт Борис Кушнірук вважає, що в частині промислового безвізу Угода переглядатися не буде, оскільки й теперішня редакція не перешкоджає цій процедурі.

«Щодо експорту промислової продукції зараз також є дві процедури. Перша – коли кожне підприємство має самостійно доводити, що його продукція відповідає стандартам ЄС. Але ця процедура коштує досить дорого, і її можуть собі дозволити тільки великі компанії. А друга процедура, тобто промисловий безвіз, передбачає, що, якщо законодавство і нормативна база України відповідають європейським і можуть належним чином контролюватися, то промпродукція може вільно експортуватися в ЄС. Йдеться не про всю продукцію відразу, а тільки про ті групи та підгрупи товарів, за якими законодавство гармонізоване з ЄС. Адже вимоги до кожної групи товарів відрізняються. Це тривалий процес, забезпечити відповідність законодавства вимогам ЄС за всіма групами товарів неможливо за короткий час. Така робота в Україні ведеться постійно. Але саме тому, що ця процедура вже передбачена, в частині промислового безвізу Угода переглядатися не буде. Хіба що будуть внесені деякі технічні правки. Угода не перешкоджає промисловому безвізу. Питання лише в тому, наскільки ми самі здатні проводити реформи, щоб відповідати стандартам ЄС», – каже Борис Кушнірук.

Щодо збільшення квот для сільгосппродукції, Борис Кушнірук вважає, що це стане предметом переговорів. Адже через вихід Великої Британії з ЄС Україна і так отримала додатковий ринок збуту. Квоти з ЄС залишилися на колишньому рівні, але в українських експортерів з’явилася додаткова можливість поставляти товари до Великої Британії.

А от економічний експерт Олексій Кущ вважає, що в переліку основних пунктів, за якими намічається перегляд Угоди, можуть бути «зашиті» вельми неприємні для України перспективи.

«Механізм перегляду Угоди дуже складний, розмови про це тривають вже кілька років. І тут раптом європейці самі заговорили про перегляд Угоди. Це має тим паче насторожити, адже зараз, в умовах безпрецедентної глобальної кризи, «економічний егоїзм» та «економічний націоналізм» досягли найвищого градуса. Зараз ніхто не буде просто так допомагати іншим, кожен дбає тільки про те, як би самому вийти з кризи. Зокрема, в Європі зараз реалізується енергетична програма зеленої економіки, яка передбачає різке обмеження так званого «вуглецевого сліду». До 2050 року Європа хоче стати вуглецево нейтральним континентом. Але зробити це коштом країн, що розвиваються», – пояснює Олексій Кущ.

Як розповідає експерт, Європа хоче ввести прикордонний вуглецевий збір, який буде дорівнювати приблизно 30 доларам на умовну тонну викидів вуглецю. Галузі, які від цього найбільше постраждають, – енергетика, металургія, нафтова і хімічна промисловість.

«Це, наприклад, означає, що вся українська металургія стає неконкурентоспроможною в Європі, і ЄС буде переорієнтуватися на метал з Туреччини та з Індії. Причина в тому, що у нас доменні і конвекторні печі викидають на 50% більше вуглецевого сліду в атмосферу, ніж електродухові в Туреччині і малі виробництва в Індії. Відповідно, вони будуть платити менше цього збору. За деякими розрахунками, введення цього збору призведе до втрати прибутку нашої металургією приблизно на 40%», – говорить Олексій Кущ.

Також, на його думку, «вуглецевий слід» будуть шукати і у всіх товарах: в продукції машинобудування, нафтохімії, навіть у харчовій продукції та продукції сільського господарства.

«Цей вуглецевий слід знаходитимуть у всіх товарах через споживання електроенергії. Тому що у нас значний відсоток електроенергії виробляється ТЕЦ, які працюють на вугіллі. Відповідно, ці товари також будуть обкладатися прикордонним збором», – пояснює експерт.

Він вважає, що збільшення квот може стати тією «цукеркою», яку нам дадуть в обмін на згоду внести в Угоду пункт про цю енергетичну програму. Однак попереджає: втрати від введення збору будуть незрівнянно більшими у порівнянні з тим виграшем, який наша економіка може отримати від збільшення квот і «відкритого авіапростору» з Європою.

«Якщо ЄС зараз в односторонньому порядку введе вуглецевий збір, це буде прямим порушенням умов зони вільної торгівлі. Відповідно, Україна у відповідь може ввести якісь мита на європейські товари, застосувати певні інструменти державного протекціонізму. Саме щоб цього не сталося, європейці хочуть внести відповідні зміни до Угоди про зону вільної торгівлі. Не випадково в повідомленні згадується, що зміни мають відбутися у сфері екологічного співробітництва. У разі внесення таких змін Україна вже не зможе застосувати жодних санкцій. А щоб це не виглядало надто цинічним, це розбавлять дрібними бонусами у вигляді загального повітряного простору, збільшених квот щодо меду і якихось інших товарів», – говорить Олексій Кущ.

Що буде з безвізовим режимом?

Перегляд Угоди про асоціацію не означає жодних змін у сфері безвізового режиму, оскільки цей режим був введений абсолютно іншим документом. Рішення про візову лібералізацію з Україною було ухвалено Радою ЄС в 2017 році.

«Угода про асоціацію й угода про безвізовий режим – це два різних документи, і вони регулюються окремо. Угода про безвіз, безсумнівно, може бути під загрозою через зміну антикорупційного законодавства. Але не в процесі перегляду Угоди про асоціацію. І в будь-якому випадку в ЄС існує певний бюрократичний механізм, який виключає прийняття поспішних рішень, зокрема щодо безвізового режиму України з ЄС», – каже Борис Кушнірук.

З архіву ПУ. Безжально "обдирають" підлеглі Гончарука: Наркодилер відповів прем'єр-міністру України, скільки "дурі" треба продати, щоб купити квартиру, - ЗМІ

п’ятниця, 26 лютий 2021, 0:10

Працівник нелегального бізнесу обурений тим, що голова Кабміну так легковажно кидається словами. Так вірогідний злочинець відповів Гончаруку, скільки кокаїну потрібно продати, щоб купити квартиру. Про це пише український журналіст Андрій Павловський у...

Зеленський подав до Ради пакет законопроєктів про податкову амністію

четвер, 25 лютий 2021, 22:30

Президент у четвер зареєстрував законопроєкти 5153 (поправки до Податкового кодексу), 5154 (зміни до Бюджетного кодексу), 5155 (поправки до валютного законодавства), а також законопроєкт 5156 - з поправками до Кримінального кодексу та інших законів. Те...