Кадровий голод в Україні вийшов на новий рівень: Чому не вистачає працівників і що відбувається

четвер, 6 червень 2024, 9:26

Ключовими причинами нестачі кваліфікованих працівників в Україні є мобілізація (67%) та міграція (54%), що спричинили значний "кадровий голод" на ринку праці. Для вирішення цієї проблеми бізнес вбачає необхідність у підвищенні заробітної плати, навчанні працівників та співпраці з агентами працевлаштування.

Згідно з опитуванням Міністерства економіки України, ці фактори призвели до так званого кадрового голоду. Він має суттєвий вплив на економіку країни та діяльність бізнесів.

Основні причини браку робочої сили

Опитування Міністерства економіки, результати якого були опубліковані в понеділок, також виявило інші чинники, що сприяють браку робочої сили. Серед них неконкурентна заробітна плата (36%) та внутрішня міграція (21%). Варто зазначити, що пошук кваліфікованих працівників визнано основною нагальною проблемою українського бізнесу – про неї заявили 58% опитаних.

Крім браку кваліфікованих кадрів, роботодавці стикаються з низкою інших проблем. Потреба в зовнішньому фінансуванні (42%), безпекові ризики (40%), конкуренція (25%) та проблеми з ланцюжками поставок (24%) є серед основних викликів для бізнесу. Ці фактори ускладнюють відновлення економічної активності та розвиток підприємств у складних умовах війни.

Вплив війни на чисельність колективів

Близько 41% опитаних повідомили, що чисельність їхнього колективу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну залишилася на тому самому рівні. У 5% вона збільшилася в межах 20%, і лише у 3% – понад 20%. Водночас у 19% респондентів відтік кадрів становив до 20%, у 17% – 20-50%, і у 15% – понад 50%. Більшість опитаних зазначають, що до вторгнення РФ брак кваліфікованих кадрів на українському ринку не був настільки критичним.

Прогнози на майбутнє

Результати опитування свідчать, що 43% респондентів зіткнулися з труднощами під час заповнення вакантних місць у поточному році. 36% опитаних очікують погіршення ситуації на ринку праці після закінчення війни, тоді як 24% вважають, що браку кадрів не буде. Решта роботодавців майже порівну розділилися: 22% вважають, що ситуація буде непростою, але кращою, ніж на сьогодні, і 18% вважають, що ситуація буде аналогічною нинішній.

Шляхи вирішення проблеми

Бізнес бачить кілька дієвих способів боротьби з "кадровим голодом". Співробітництво з агентами працевлаштування (36%), підвищення заробітної плати (31%) та навчання співробітників (22%) є основними заходами, які можуть допомогти подолати дефіцит робочої сили. Однак 11% опитаних вважають, що відмова від скорочення виробництва продукції або послуг також є ефективним способом вирішення проблеми.

В опитуванні взяли участь 3175 респондентів з усіх регіонів України. Найактивнішими були роботодавці з Донецької (15%), Чернігівської (9%), Івано-Франківської (7%) та Київської областей (7%), а також з Києва (8%).

З них 16% ведуть діяльність у сільському господарстві, 15% – в оптовій та роздрібній торгівлі, 10% – у переробній промисловості, 9% – у сфері охорони здоров’я, 9% – у сфері навчання, 15% – надають інші види послуг. Більшість опитаних компаній (88%) має менш ніж 200 співробітників, у 94% відсутній іноземний капітал і 77% не мали досвіду роботи з іноземними підприємствами.

Друга хвиля бензинової кризи ще жорсткіша ніж перша: На росії черги на АЗС все частіше переростають у бійки за паливо для автівок (відео)

субота, 22 серпень 2026, 18:48

Жителька Нижнього Новгорода зафільмувала бійку між росіянами на одній із автозаправних станцій міста. . Ймовірно, компанія чоловіків почала з’ясовувати стосунки через місце в черзі за пальним, а росіянка, яка перебувала неподалік, спостерігала за поді...

Тішитимуть крім поживного насіння ще і нові вінники: На Миколаївщині одна з зернових культур вчинила справжній бум - обсяги врожайності збільшились в рази (відео)

субота, 22 серпень 2026, 17:04

На Миколаївщині 21 серпня у насіннєвому господарстві збирають просо. Цьогоріч з гектара отримують близько 15 центнерів зерна, тоді як торік урожайність становила чотири центнери. Це звісно менше ніж дають пшениця та ячмінь. Але оскільки культура визрів...