Коли можна не платити за комуналку і що буде з пенсіями і цінами в Україні: ТОП-5 головних економічних новин

Наскільки подорожчають посилки з-за кордону і в яких випадках можна буде не платити за комунальні послуги? Читайте ТОП-5 головних економічних новин, пропонуть Патріоти України.

На скільки в Україні подорожчав бутерброд з салом і часником

Слідом за подорожчанням соціальних продуктів у травні на 70%, стало відомо,на скільки подорожчав бутерброд з салом і часником в Україні - за рік він виріс в ціні на 17%. Про це написав гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці в Facebook.

"Якщо ми будемо купувати все для приготування в продуктових гіпермаркетах, то п'ять бутербродів з салом і часником подорожчали з 24,4 грн до 28,5 грн, або на 17%. Одна порція цієї смачної і корисної страви виросла в ціні з 4,88 грн до 5,7 грн", - зазначив він.

При цьому експерт додав, що приготування п'яти бутербродів з салом і часником обійдеться в Польщі в 30 грн в еквіваленті, що на 1,5 грн дорожче, ніж в Україні. За його словами, сало і часник в сусідній країні можна купити дешевше, а житній хліб – набагато дорожче.

Дорошенко також вказав, на скільки подорожчав кожен з продуктів:

• домашнє сало (200 г): у травні 2018 року – 20 грн, а через рік - 23 грн (+ 15%);
• часник (20 г): 2018 – 1,1 грн, 2019 – 1,6 грн (+ 45%);
• хліб "Український" (200 г): 2018 – 3,3 грн, 2019 – 3,9 грн (+ 18%).

Нагадаємо, раніше Дорошенко розповів, що з травня 2018 року приготування окрошки в Україні зросло в ціні на 6% – з 96,9 грн до 102,9 грн.

Доставка пенсій додому: в Україні запустили пілотний проект

В Україні запустили пілотний проект: деяким пенсіонерам в Україні пенсії на будинок почне доставляти Ощадбанк. Рішення про запуск проекту прийняв Кабінет міністрів. Зараз у Пенсійного фонду є домовленість про постійну доставку пенсій "Укрпоштою".

Пілотний проект Кабміну і Ощадбанку передбачає, що держбанк буде доставляти додому пенсію таким категоріям українців, пенсії яким нараховуються на рахунки в держбанку:

• людям з першою групою інвалідності;
• людям, що вимагають постійно догляду (повинно бути підтвердження лікаря);
• людям, які досягли 80 років і які проживають при цьому в населених пунктах, де немає відділень Ощадбанку.

Проект спочатку буде працювати не в усіх регіонах України – їх список пізніше затвердять окремо. Для реалізації проекту Ощадбанк зможе залучати операторів поштового зв'язку. А відшкодовувати витрати на доставку будуть територіальні органи Пенсійного фонду. Висновки про реалізацію пілотного проекту Пенсійний фонд надасть до 1 січня 2020 року.

Раніше "Укрпошта" мала намір відмовитися від доставки пенсій додому, але Кабмін і тодішній президент України Петро Порошенко втрутилися в ситуацію і посприяли укладенню угоди між Пенсійним фондом і "Укрпоштою".

Зростуть податки на посилки з-за кордону

Зовсім скоро, вже з 1 липня в силу вступлять чергові обмеження безмитного ввезення товарів в Україну. Податки на посилки з-за кордону виростуть.

Рада прийняла зміни до Податкового кодексу ще в кінці 2017 році, тоді ж їх підписав президент України Петро Порошенко. А у 2018 році нові зміни до Податкового кодексу знизили ліміти на посилки. Згідно цим нововведенням, з 1 січня до 30 червня 2019 року посилки з-за кордону вартістю від 150 євро обкладаються податком на додану вартість (20%). Це був так званий перехідний період, але вже з липня для українців ліміт на безмитне ввезення товарів знизиться до 100 євро на одну фізособу. Починаючи з другого півріччя а посилку, вартість якої перевищує 100 євро, доведеться заплатити ПДВ у 20% і 10% мита з суми, що перевищує ліміт. Ще для певної групи товарів потрібно буде сплатити акциз, але тільки на ту суму, яка перевищує встановлений ліміт.

Варто зазначити, що податок платиться не з усієї суми, а тільки з різниці, яка вище встановлених 100 євро. Наприклад, якщо ви замовите на зарубіжному сайті MP3-плеєр вартістю в 160 євро, то ПДВ потрібно буде заплатити тільки з цих 60 євро – 12 євро, ну, і ще плюс 10% мита – 6 євро.

Така ініціатива належить уряду, а в самому Міністерстві фінансів відзначають, що такі правила обумовлені міжнародними зобов'язаннями, тому що ще у 2006 р Україна приєдналася до Кіотської конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, де і прописані вищезгадані обмеження. Також закон був покликаний зменшити кількість тіньового імпорту.

"Особою, відповідальною за сплату в бюджет податку, нарахованого при ввезенні товарів на митну територію України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, є оператор поштового зв'язку, експрес-перевізник, якщо митне оформлення товарів здійснюється таким оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником", – йдеться у поправках до Податкового кодексу.

У тому випадку, якщо поштова служба не зможе вчасно розрахуватися за податковими платежами, в якості покарання її посилки не будуть прийматися митними органами, їх будуть повертати відправнику.

В яких випадках українці зможуть не платити за комуналку

Українці, які проживають в багатоквартирних будинках, отримали можливість стягнути з управителя будинку гроші за ненадані або неякісні комунальні послуги – Кабмін своєю постановою №482 від 5 червня зрівняв кербудів в обов'язках з іншими постачальниками компослуг – тепла, води, електроенергії, газу, прибиральниками сміття. Експерти кажуть, що домогтися справедливості можна, але, якщо мова йде про великі суми, доведеться йти до суду. Читайте все про нову постанову Кабміну в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні" "Українці зможуть не платити за комуналку, якщо послуги надаються погано".

Фахівці в сфері житлово-комунального господарства схвалюють постанову, але говорять, що на практиці реалізувати те, що в ній написано, буде непросто.

"Управителя зобов'язали пред'явити скаржникам документи про виконання управителем роботи: наряди, табелі робочого часу, зарплатні відомості, акти про списання матеріалів тощо, як доказ, що робота виконана, - каже експерт в сфері ЖКГ Андрій Никончук. – Але, як-то кажуть, папір все стерпить. Вважаю, що мешканці загрузнуть у бюрократичному листуванні і махнуть рукою на свої вимоги щодо перерахунку, особливо якщо сума невелика. Відносини з управителем будуть зіпсовані, а домогтися серйозної компенсації навряд чи вийде без суду".

А ось юрист Володимир Столітній вважає, що якщо акт-претензія оформлений правильно, то до суду справа може й не дійти:

"Законом встановлено, що навіть у разі відмови з боку управителя визнати претензію її документування мешканцями має юридичну силу. Тобто суд зобов'язаний на підставі акта-претензії задовольнити позов про перерахунок оплати за послугу. Інша справа, що ця норма діє лише півроку і немає серйозної судової практики, щоб зрозуміти, як надходять судді в таких ситуаціях. Складніше буде домогтися виконання рішення суду, особливо якщо мова йде про великі суми. Наприклад, всі мешканці будинку (50-60 позивачів) зажадали перерахунку оплати за прибудинкову територію, це може бути 10 тис. грн і більше. Але якщо мешканці організовуються, то з часом управителі стануть виконувати свою роботу так, щоб на них не подали до суду".

Роботодавці в Україні можуть залишитися без робочих рук через дискримінацію за віком

Роботодавців в Україні чекають проблеми. Роботодавці в Україні скоро можуть залишитися без робочих рук. Співробітників старше 45 років брати не хочуть, а молоді не вистачає. Тоді як на ринку праці українців старше сорока вже 50%. І ця цифра буде рости.

Справа в тому, що в 1990-х в Україні різко скоротилася народжуваність. І тільки нещодавно це нечисленне покоління 90-х-початку 2000-х рр почало виходити на ринок праці. При цьому молоді люди виходять на ринок праці пізніше. Це одна з причин, чому працюючої молоді стає менше.

Вік – не причина відмовити в роботі. Це забороняє українське законодавство. Наприклад, стаття 2-1 Трудового кодексу говорить, що забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці. В тому числі, через расу, стать, гендерну ідентичність, сексуальну орієнтацію, етнічне походження і вік.

Таку ж заборону містить стаття 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", зазначає адвокат Юлія Черватюк. У разі дискримінації при влаштуванні на роботу людина має право піти до суду з питанням стягнення збитків. Але, незважаючи на закон, роботодавці продовжують писати в оголошеннях про вакансії вимоги до віку. Такий вид дискримінації називається ейджизм.

"Довести дискримінацію в таких випадках, досить складно, оскільки роботодавці не повідомляють письмово, або навіть усно, про той факт, що людина їм "не підходить" за віком, але при фіксуванні багатьох моментів (скріншоти оголошень, зберігання листування тощо) можна спробувати це довести", - каже Юлія Черватюк.

За даними загальнонаціонального дослідження "Що українці думають про права людини", найчастіше українці стикаються з дискримінацією саме за ознаками віку (37,4%).

Що стосується професій, то найчастіше дискримінують за віком секретарів, офіс-менеджерів, операторів ПК, водіїв і кур'єрів. Але і початківцям фахівцям, і пенсіонерам знайти роботу теж непросто, йдеться у дослідженні Міжнародного кадрового порталу Headhunter. Майже чверть опитаних вказали, що при відмові їм не повідомляли причину, але було зрозуміло – роботодавця не влаштовував вік здобувача.

Кожен п'ятий респондент вважає, що сьогодні найбільш яскраво виражена вікова дискримінація стосовно людей пенсійного віку. Саме пенсіонерам найскладніше бути поміченими роботодавцем і працевлаштуватися на будь-яку посаду в компанії.

У той же час, за даними дослідження, в останні кілька років роботодавці України почали активніше працевлаштовувати фахівців без досвіду. Такий підхід дає можливість отримати більш лояльних співробітників, готових працювати за невеликі гроші, і в перспективі вирощувати висококваліфікованих професіоналів всередині компанії. Майже в половині офісів є програми стажувань для студентів і початківців фахівців.

"Зараз молодь виходить на ринок праці пізніше. Це пов'язано з тим, що період навчання в школі і вузі виріс і постійну роботу молоді люди шукають після 25 років. Але при цьому зайнятість серед молоді останні три-чотири роки дійсно зростає. Студенти швидко знаходять роботу не за фахом. Їм не проблема знайти собі роботу, хоча їх часто беруть тому, що вони погоджуються працювати неофіційно, їх легше звільнити в разі чого, можна недоплатити", - коментує Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.