Коли не з тим поведешся, або Чому індійські ювеліри плачуть: Як вторгнення Росії в Україну вплинуло на найбільший центр обробки алмазів у світі

Індійське "алмазне місто" Сурат переживає важку фінансову кризу, спричинену повномасштабним вторгненням ЗС РФ в Україну. Багато місцевих майстрів-огранників втратили роботу, передають Патріоти України з посиланням на DW.

Війна в Україні впливає на весь світ. І навіть на мешканців індійського міста Сурат, яке розташоване за тисячі кілометрів у західному штаті Гуджарат.

Сурат є центром алмазної промисловості Індії, в якій зайнято понад 600 000 осіб. Майстри, які працюють у Сураті, відповідають за огранювання і шліфування 80% світових алмазів, згідно зі статистикою цієї галузі.

Проблеми в Сураті почалися після повномасштабного вторгнення ЗС РФ в Україну. Потім послідувала широкомасштабна хвиля західних санкцій проти Росії, які також включали російські алмази, і Сурат раптово зіткнувся з глибокою фінансовою кризою.

Вторгнення Росії спонукало Євросоюз і країни G7 заборонити імпорт російських алмазів через треті країни, серйозно обмеживши доступ до ключової сировини, яку використовує алмазна промисловість Індії.

Коли в березні 2022 року ця заборона набула чинності, вона позбавила Індію майже третини доходів від продажу алмазів. За останні 16 місяців у Сураті наклали на себе руки щонайменше 63 огранщики. Тисячі інших фахівців втратили роботу або зіткнулися з різким скороченням зарплат.

Як алмази з РФ потрапляли до Індії

Понад 30% сировини в Індію постачалося з копалень російської компанії "Алроса", каже Дінеш Навадія, голова місцевого відділення Ради зі сприяння експорту дорогоцінного каміння та ювелірних виробів (GJEPC).

"З першого обстрілу під час російсько-української війни ситуація для нас тільки погіршилася", — каже Джагдіш Хунт, президент асоціації алмазних торговців Сурату.

З 2023 року індійський експорт огранованих алмазів впав на 27,6%, водночас три найбільші клієнти — Сполучені Штати, Китай та Об'єднані Арабські Емірати — значно скоротили їхні закупівлі. У результаті у компаній накопичилися запаси, які приблизно втричі перевищують ті, що вони зазвичай мають. Також по огранщиках вдарив курс на екологічність і мода на штучні алмази, а також на "етичні" алмази, тобто такі, під час видобутку яких не страждають люди та навколишнє середовище.