"Національний банк бере участь у торгах лише для згладжування надмірних коливань або поповнення резервів, але в принципі не має наміру або мети втручатися в курсоутворення. Отже, гривня рухається в обидва напрямки, виходячи з попиту та пропозиції. Сьогодні фундаментальні фактори зумовлюють надлишкову пропозицію валюти на українському ринку. За таких умов зміцнення гривні – це природний процес", – сказав він.
Чурій пояснив, що надлишкова пропозиція валюти й пов'язане з нею зміцнення гривні – це не наслідок лише припливу інвестицій нерезидентів у державні облігації уряду. Цього року на це вони витратили $3,7 млрд, але чиста купівля валюти Нацбанком цього року вже перевищила $5 млрд, тобто надлишкову пропозицію валюти на $1,3 млрд було сформовано завдяки іншим факторам, передусім поліпшенню показників експорту та імпорту.
"Наявність прихованих проблем на валютному ринку економісти завжди бачать у платіжному балансі. В Україні так було й у 2007 році, і у 2013-му: зростання імпорту, в тому числі споживчого, приплив спекулятивного короткострокового капіталу, розширення дефіциту поточного рахунку. Нічого цього у 2019 році Національний банк не фіксує. Зміцнення гривні триває майже рік, а погіршення поточного рахунку відсутнє", – додав заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.
За словами Чурія, заклики припинити ревальвацію в адміністративний спосіб – це своєрідний вияв комплексу неповноцінності, небажання бачити гривню повноцінною валютою, яка може не тільки послаблюватися, але і зміцнюватися. Водночас валюта, яка може тільки послаблюватися, не має довіри, її не використовують для довгострокових заощаджень, і це веде до доларизації економіки. Відповідно, тоді ніколи не буде й дешевих кредитів у гривні. У світі немає жодного прикладу успішної країни з доларизованою економікою, підкреслив він.
Сологуб стверджує, що значення має не обсяг резервів, а економічна політика. "Україна 2011 року – резерви під $40 млрд, але "Нафтогаз" $25 млрд витратив за два роки на імпорт, і відомо, чим це закінчилося. Зараз політика Нацбанку незалежна і достатньо жорстка, але буде м'якшою. У фінансовій системі – жодного прихованого дефіциту. Дефіциту енергетичного сектору також немає. Ось це і є найважливішим, а не обсяг резервів", – підкреслив він.
Сологуб підкреслив, що курс впливає на різні сектори економіки по-різному. "Комусь – гарно, комусь – гірше. З одного боку, експортери скаржаться на ревальвацію, а з іншого – інвестиційний імпорт обладнання для них і для інших виробників стає дешевшим", – додав він.
У НБУ змоделювали, що якби курс був приблизно 27 грн/$ починаючи із другого кварталу 2019 року, то зростання економіки було б на 0,1% більшим. Водночас інфляція була б значно вищою, повідомив Сологуб. Станом на 6 грудня гривня до долара подорожчала до 23,88 грн/$.
Україна після атаки росіян по продуктових складах у Дніпрі вдарила по складу однієї з найбільших у РФ мереж супермаркетів у Ленінградській області, передають Патріоти України з посиланням на росЗМІ. . Дрони 4 серпня вперше атакували розподільчий центр...
У серпні частина українських пенсіонерів може оформити щомісячну доплату 1038 гривень, але вона призначається лише одиноким пенсіонерам віком від 80 років, які потребують постійного стороннього догляду та мають відповідний висновок ЛКК. Для отримання к...
