“На 40 копійок боргу мені нарахували пеню дві тисячі гривень”. Як банки вибивають борги під час війни в Україні

“Війна вдарила по мені так, що почались фінансові проблеми. Я втратила роботу. Я працювала найманим продавцем від однієї агенції, а з початком війни супермаркети відмовились від послуг такого продавця”, – розпочинає свою історію Марина Гордовенко, яка через втрату роботи заборгувала одразу кільком банкам.

Тож як бути з кредитами під час військового стану? На що мають право громадяни, які через російську агресію втратили можливість для заробітку, але залишились винними банківським установам?

Марина Гордовенко з Кам'янського – невеликого містечка у Дніпропетровській області. З початку повномасштабного вторгнення її єдиною турботою став порятунок життя – свого та п'ятирічного сина. Щодня вони ховалися від повітряних тривог і молилися, щоб ракета не прилетіла у їхній дім. Утім, загроза з'явилася зовсім з іншого боку – з телефонного дзвінка від оператора відомого банку.

“Я колись брала кредитні гроші на лікування, але народила дитину і не змогла далі закривати кредит, – каже Марія. – Вони зателефонували за три місяці і почали нагадувати мені, що в мене заборгованість і я маю негайно заплатити. Адже вони на мене подадуть до суду”.

Як і більшість українців, Марина мала відкриті кредитні картки у різних банках. Нестабільні заробітки, народження та хвороба дитини змушували її періодично залазити у кредитні кошти: “Я закривала кредит, мені залишилося доплатити 40 копійок, і на 40 копійок вони мені нарахували пеню дві тисячі гривень”.

Нині жінка має борги перед трьома різними банками і жодної можливості їх виплатити: “Була сума кредитна, яка зупинилася на 35-ти тисячах гривень. Тепер вони з мене вимагають 100 тисяч. Вони наклали арешт на мої картки. Вимагають, щоб я платила кожен місяць кошти. І вони нараховують далі відсотки”.

“Від початку повномасштабного вторгнення багато позичальників опинилися в дійсно тяжких економічних умовах, – змальовує ситуацію Анастасія Бурау, провідна юристка з питань адвокації БФ “Право на захист” – Ми спостерігаємо певну динаміку змін в банківському законодавстві, які спрямовані на те, щоб допомогти таким людям”.

Перша зміна в законодавство була внесена ще у березні минулого року – банківським установам заборонено нараховувати додаткові штрафи.

“Якщо особа невчасно погашає свою заборгованість, або ж невчасно сплачувала відсотки за кредитом, то з урахуванням нових норм штрафи та пеню на таку особу накласти не можна”, – зауважує Анастасія Бурау. Влітку внесли ще одну поправку: заборонено стягувати борги з військових, бійців ТрО, волонтерів та внутрішньо переміщених осіб.

“Також до таких захищених категорій належать члени сімей військових, які загинули, а також особи, які потрапили в полон і з якими зараз немає зв'язку, – продовжує перелік Анастасія Бурау. – Для полегшення ситуації таких осіб банкам-кредиторам, а також колекторським компаніям, які долучаються до врегулювання простроченої заборгованості, заборонено контактувати з власної ініціативи з такими особами”.

Утім, ці зміни в законодавстві не міняють головного: борги все одно треба повертати. “Воєнний час не звільняє громадянина від сплати кредита, незважаючи на те, що деякі банки продовжують дію кредитних канікул стосовно того, аби не сплачувати відсотків, – зауважує експерт у сфері злочинів фінансового сектору Артем Ковальов. – Але тіло кредиту вам доведеться виплатити в будь-якому випадку”.

Виключення можливе лише для нерухомого майна і лише за особливих обставин. “Новий закон спрямований на встановлення механізмів, які дозволять позичальникам за споживчими кредитами звернутися до кредитодавця за призупиненням виплат за кредитами на певні типи нерухомого майна, – коментує документ Анастасія Бурау. – Це квартири, інша житлова нерухомість, які або знаходяться на окупованих територіях, або були зруйновані внаслідок агресії РФ, або пошкоджені. Закон також передбачає можливість, що така заборгованість взагалі буде анульована кредитодавцем”.

Отже, якщо до війни ви мали кредит – будьте готові, що банк вимагатиме назад свої гроші. І часом у досить жорсткій формі. “Звичайно, в робочому порядку, як це передбачено законодавством та кредитним договором, банкам не буде заборонено контактувати з боржниками”, – акцентує Анастасія Бурау. Для Марини Гордовенко розмова з колекторами стала жахливою буденністю.

Всупереч різним думкам, колекторська діяльність під час військового стану не заборонена. Однак, закон забороняє колекторам використовувати погрози, шантаж та залякування.

“Наразі колектори перевищують свої повноваження, – Артем Ковальов. – Дуже багато випадків, коли телефонують з погрозами безпосередньо насиллям. Телефонують близьким та родичам. Звичайно, це заборонено і за це настає відповідальність. Я думаю, що в період воєнного часу вони повинні також розуміти, що країна знаходиться в складному становищі. Вони мають домовлятися з банками або безпосередньо з громадянами щодо проведення реструктуризації, списання певних відсотків. Якщо людина не здатна сплачувати, в цьому може не бути її провини”.

Нині ж колекторам заборонено:

• взаємодіяти з боржниками з 8-ї вечора до 9-ї ранку;
• телефонувати більше ніж двічі на добу;
• вимагати борги через родичів, друзів чи колег;
• приховувати адресу та номер телефону, з якого здійснено дзвінок.

Але що робити – якщо ці пункти порушуються? “Звернутися за допомогою до професійного адвоката, який буде вести перемовини з колекторами, або з заявою щодо тиску дій до правоохоронних органів”, – радить експерт.

Ті ж правила діють і для працівників банків, які зобов'язані діяти в правовому полі. “Передусім, така особа може письмово звернутися до банку зі своїми вимогами – наприклад, про списання нарахованих штрафних санкцій, якщо банк незаконно їх продовжує нараховувати. Якщо ж ця ситуація не вирішується, то тоді особа може звернутися до суду”, – пояснює права боржників Анастасія Бурау.

“В майбутньому я планую розставити всі крапки над “і” з цими проблемними кредитами. Щоб жити вільно і спокійно, щоб банки та колектори нічого з мене не вимагали”, – сподівається Марина Гордовенко.