Нафтові запаси Європи розподілені між країнами: Хто насправді вирішує, коли їх використати

Європейський Союз має значні стратегічні запаси нафти та нафтопродуктів, які допомагають реагувати на перебої з постачанням і різкі коливання цін. Однак рішення про використання цих резервів не зосереджені виключно в руках Брюсселя: основна частина запасів перебуває під контролем окремих держав, передають Патріоти України.

Як повідомляє NV із посиланням на Euronews, країни G7 та ЄС планують вивільнити близько 100 млн барелів нафти протягом чотирьох місяців, щоб стабілізувати ринок. Особливу увагу приділяють дизельному пальному, яке має важливе значення для економіки та транспортної логістики.

Чому Брюссель не може самостійно розпоряджатися нафтою

Єврокомісія встановлює правила щодо формування стратегічних резервів і стежить за тим, щоб країни-члени підтримували необхідний рівень запасів. Проте самі ресурси зберігаються переважно на національному рівні — у державних сховищах або в межах обов’язкових резервів приватних компаній.

За правилами ЄС, кожна держава має підтримувати запаси нафти й нафтопродуктів, еквівалентні щонайменше 90 дням чистого імпорту або 61 дню внутрішнього споживання.

Єдиного централізованого сховища, яким безпосередньо керував би Брюссель, немає. Тому рішення про використання конкретних запасів значною мірою залишається за країнами, яким вони належать.

Коли ж потрібно реагувати на масштабну міжнародну кризу, координацію здійснює Міжнародне енергетичне агентство (МЕА). Воно допомагає узгоджувати дії держав, щоб вивільнення резервів мало більший вплив на світовий ринок.

Які запаси має Європа

За даними, наведеними Euronews, близько 39 млн метричних тонн аварійних запасів дизельного пального та мазуту, або приблизно 290 млн барелів, припадає на відповідні резерви країн ЄС. Близько 35% цього обсягу зосереджено у Франції та Німеччині.

Частина інших країн, зокрема Бельгія та Мальта, також зберігає свої резерви на території цих двох держав.

Водночас місце зберігання не обов’язково визначає власника пального. Навіть якщо резерви фізично розміщені в іншій країні, право розпоряджатися ними залежить від того, кому вони належать і які домовленості діють між сторонами.

Навіщо Європа планує вивільнити нафту

За інформацією NV, країни G7 оголосили про плани вивільнити 100 млн барелів нафти протягом чотирьох місяців. Мета — послабити тиск на ринок і зменшити ризик різких цінових стрибків.

Раніше, у березні 2026 року, європейські країни надали 107,5 млн барелів у межах глобального екстреного вивільнення МЕА обсягом 400 млн барелів.

Причиною занепокоєння стали військово-політична напруженість і бойові дії за участю США, Ізраїлю та Ірану, які вплинули на стабільність світових енергетичних ринків.

За даними видання, Єврокомісія також мала провести спеціальні консультації з урядами та представниками нафтової промисловості щодо координації постачання дизельного пального.

Як це може вплинути на Україну

Для України ситуація на європейському ринку має особливе значення. Після руйнування значної частини вітчизняної нафтопереробної інфраструктури внаслідок російських ударів країна значною мірою залежить від імпорту готових нафтопродуктів, зокрема дизельного пального.

Якщо вивільнення стратегічних запасів збільшить пропозицію пального та допоможе стабілізувати гуртові ціни в Європі, це може зменшити ризик різких стрибків вартості імпорту для українських постачальників.

Дизель має стратегічне значення для перевезень, аграрного сектору, роботи генераторів і забезпечення потреб оборони. Тому перебої з його постачанням або значне подорожчання можуть позначитися на багатьох сферах української економіки.

Водночас вивільнення резервів не гарантує автоматичного зниження цін на українських АЗС. Кінцева вартість пального залежатиме також від світових котирувань нафти, логістики, валютного курсу, податків та інших складових ціни.