"Історія ще раз підтвердила, що з усіх фінансово-економічних індикаторів найважливішим для українців є курс гривні до долара. Варто було НБУ минулого тижня змінити правила валютного регулювання, як на просторах інтернету відразу ж вибухнула гаряча дискусія про правильність заходів, яких вживає Національний банк", - пише викладач Единбурзької бізнес-школи Іван Компан у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:
"Що ж трапилося в уяві громадян? «НБУ відпустив курс, і тепер він полетить у небеса», — саме так відреагували на слова та дії банкірів більшість українців. «Нас пограбували», — додав нечисленний, але економічно значущий для країни прошарок тих, хто експортує послуги. Справді, якби НБУ повернувся до політики ринкового формування курсу, на хвилі паніки історія про «небеса» цілком могла б стати реальністю.
І нічого дивного в цьому немає — стабільність української валюти останніми роками трималася на таких факторах: експорті сировини, переказах «заробітчан», запозиченнях і фінансовій допомозі Заходу. Що зараз? Про експорт не йдеться, «заробітчани» сидять без роботи в Україні або возз'єдналися із сім'ями за кордоном, а іноземці не поспішають купувати український борг із зрозумілих причин. Останнє, що залишилося, — це фінансова допомога, яка приходить від учасників антиросійської коаліції. Передумов для стабільності гривні, погодьтеся, не так багато.
Що трапилося насправді? Зміни торкнулися лише операцій із готівковою валютою, офіційний курс НБУ, як був, так і залишився 29.95. Так, згоден, цей рівень підтримується штучно, але спалити всі резерви заради того, щоб якийсь час підтримувати курсову стабільність, за умови переходу до плаваючого курсу було б точно неправильно. Таке вже проробляли в епоху «долара по вісім» і ви чудово знаєте, чим усе закінчилося — ні курсової стабільності, ні резервів.
Навіщо потрібні нововведення? Щоб зупинити безконтрольне виведення грошей за кордон за допомогою різних схем, які, до речі, не відрізняються жодною винахідливістю та ексклюзивністю. Власне, і створювати особливо не було чого, а скористатися схемою міг взагалі будь-хто. Вирішення проблеми з «рятування» гривні було очевидним: клади українську валюту на картку, а потім знімай у євро за кордоном або використовуй для купівлі активів (наприклад, автомобілів, які дозволили ввозити безмитно) за курсом, який набагато вигідніший за ринковий.
Важко точно сказати, які обсяги валюти залишали країну таким чином, але за підсумками року мова могла б йти про мільярди доларів. Це багато! Згадайте, як навіть у мирні часи ми раділи, коли уряд вимагав хоча б один рятівний мільярд від МВФ! Народні гуляння можна було влаштовувати. Тож дозволити таким грошам випливати з країни під час війни — це просто злочин.
Хто виграв? Виграють імпортери, теоретично. Виграє країна, від того, що постраждали ентузіасти переведення в готівку та «генії» створення схем з виведення грошей за кордон. Виграємо ми з вами, хто залишився в Україні — уявіть, скільки коштувало б пальне, ліки та інші важливі для країни імпортні продукти, якби відпустили курс у вільне плавання. Виграють банки, які куплять валюту в імпортера за офіційним курсом і продадуть її в роздріб, за кордоном, за ринковим.
Хто постраждав? Страждають експортери, теоретично. Чим міцніша національна валюта, тим для них гірша. Але з огляду на те, що можливості для експорту основних товарних компонентів українського експорту і так перекриті, то страждання через курс навряд чи будуть масштабними. У всякому разі, блокада морських шляхів є набагато більшим приводом для горювання. А коли відкриється можливість масово вивозити сировину, то ситуація з курсом зміниться на краще.
Постраждають ті, хто виїхав за кордон, основний капітал яких це гривні на картковому рахунку — їхня купівельна спроможність знизиться. Постраждає експорт послуг, і найбільшого удару завдано по нашій IT-індустрії, представники якої отримують зарплату в доларах, як ФОП, і змушені продавати її банкам за курсом 29.95, за ринкового близько до сорока. Звичайно ж, це невигідно і, природно, вжиті НБУ заходи відразу ж нарекли «прихованим» податком, розганяючи хвилю обурення — мовляв, «знищують галузь», всі фахівці роз'їдуться і майбутнє економіки та країни опиниться під загрозою. Чи так це? Далеко не факт! По-перше, не всім можна їхати. По-друге, IT-галузь розквітла в Україні дуже багато в чому завдяки лише пільговим схемам оподаткування.
Інших факторів, наприклад, сучасної науки, технологічної бази та висококласної освіти, які служили б стійкими джерелами розвитку, у країні просто не існує. Тож їхати до країн, де податки, і не «приховані», а «явні», набагато більше — це все одно, що втратити найголовнішу конкурентну перевагу. Та й вартість життя у багатьох комфортних та безпечних країнах перевищує українську в рази. Хтось, звичайно, поїде, ті у кого мізків більше і кваліфікація вище, але основна маса залишиться. До речі, така картина давно стала типовою у всіх індустріях і по всій країні. Багато хто прагне виїхати, просто не всі можуть. І треба визнати, що демографія, що погіршується, — одна з наших найбільших проблем і тільки вигідним курсом валюти її не зупинити. Підхід потрібен комплексний і не орієнтований лише на одну галузь.
Має рацію чи ні НБУ? Однозначної відповіді це питання немає. Правильність монетарної, як і будь-якої іншої стратегії, не може бути перевірена і підтверджена заздалегідь. Про це ми завжди дізнаємось пізніше, за результатами. Хіба що, на втіху можна додати, що всі центральні банки світу, без винятку, припускаються серйозних помилок. Ось, наприклад, ФРС, центральний банк США дуже довго стверджував, що інфляція в Америці тимчасова і скоро минеться сама собою. А виявилося, що ні, і тепер доводиться розплачуватись. Може, і НБУ в майбутньому доведеться розплатитися за нинішні дії, а може й ні… Все-таки, не забувайте, що наш центральний банк діє в умовах війни, коли дуже часто добрих рішень просто не існує і доводиться лише вибирати найменше з двох лих.
Чи є краще рішення? Якщо говорити про короткострокову перспективу, то я такого рішення не маю. Якщо у вас є, то вся країна буде вдячна, якщо поділитеся. У довгостроковій перспективі рішення є, вони давно відомі, тільки ніхто не хоче їх втілювати. Насправді, все ж таки просто — зробіть країну правовою державою, привабливою для бізнесу, і іноземного, і нашого, розвивайте економіку і курс буде стабільним. І не забудьте, що привабливість — це не лише низькі податки, а насамперед — свобода та безпека бізнесу загалом. Що краще — сплачувати копійчанні податки в безправ'ї, постійно побоюючись втратити всі активи, або розумно високі, але маючи нагоду захистити свою правоту в чесному суді? Для великих довгострокових інвесторів другий варіант, мабуть, буде набагато кращим. І якщо хочемо стабільну валюту, яка, на відміну від гривні, буде придатна не лише для розрахунків, а й для заощаджень та інвестицій, то треба починати будувати нову країну, за новими правилами, негайно. А тоді й проблем із курсом не буде.
Що буде з курсом далі? Насправді, яким буде курс на конкретну дату, навіть у мирний час ніхто не знав, а зараз — і поготів. Занадто багато невідомих змінних у цьому рівнянні. Але мені здається, що доти, поки країни-союзники надають нам фінансову допомогу, імпорт скорочується, а виведення капіталу за кордон неможливе, панікувати і чекати катастрофи не варто. Та все ж таки треба пам’ятати, що ми на війні і курс сьогодні — не найголовніше!".
Від 1 січня 2025 року педагогічні працівники середніх шкіл почнуть отримувати щомісячну доплату в розмірі 1 300 грн, а від 1 вересня сума збільшиться до 2 600 грн. Про це йдеться в постанові Кабінету міністрів України №1286, передають Патріоти України....
В енергосистемі зберігається значний дефіцит, і ситуація в ній змінюється - можливі зміни в застосуванні заходів обмеження світла. Про це повідомляє пресслужба НЕК "Укренерго", передають Патріоти України. Зазначається, що зараз українська енергосистема...