Нова космічна програма України: Тафтай розповів про будівництво плавучого космодрому

Володимир Тафтай очолив Державне космічне агентство майже рік тому. За цей час Україна встигла запустити перший з 2011 року супутник, а Кабмін затвердив космічну програму, без якої держава живе з 2017 року. Для остаточного схвалення програми відповідний законопроєкт має ухвалити Верховна рада. Суспільне поспілкувалось із очільником космічного агентства Володимиром Тафтаєм про розвиток українського космосу та реформування держпідприємств "Конструкторське бюро "Південне" та “Південмаш”, зазначають Патріоти України.

Що передбачає нова космічна програма України?

— Ми плануємо створити сузір'я космічних апаратів. Враховуючи супутник “Січ 2-30”, це має бути 8 космічних апаратів, супутників високої роздільної здатності 1-2 метри (на піксель - ред.), і надвисокої — близько 0.5 метри (на піксель - ред.).

Такі угруповання супутників дозволять нам проводити зондування, як в інтересах економіки країни, так і в інтересах оборони та безпеки.

Крім того, ми плануємо зробити свій космічний космодром на базі морської платформи і запускати ракети чи з Атлантики, чи з Індійського океану. Також важлива участь України в програмі "Артеміда", це місячний посадковий модуль і відпрацювання технологій, які необхідні для місячної програми.

Зараз в проєкті космічної програми йдеться лише про дослідження можливості будівництва "Морського старту". Що вже розроблено?

— Є попередні оцінки та напрацювання в цьому напрямку, в рамках космічної програми планується реалізувати цей проєкт. Це означає, що в рамках цих 5-ти років все це має бути реалізовано в металі і працюватиме, як комплекс.

Чи відома вартість будівництва космодрому?

— Так, проєкт оцінюється в 4,8 млрд грн. Це досить невелика вартість, ми використовуємо ті технологічні ланки, ту інфраструктуру, яку мають українські підприємства.

Наскільки дорогим буде утримання такого "Морського старту"?

— Чим більше ракета, тим більше витрати. І витрати ці ростуть у геометричній прогресії. Тому ми ставили акцент на створенні легкої ракети, яка буде відповідати потребам України. Крім того, економічно обраховано, що цей проєкт буде цікавим з точки зору виведення супутників на орбіту. Таким чином, це буде привабливим і для операторів космічної системи і для тих хто запускає супутники, тобто замовників.

Чи можна порівнювати цей морський старт із попереднім проєктом, де брали участь Південмаш, КБ "Південне".

— Порівнювати їх можна лише у самій концепції у створенні самого порту. Але це значно менша ракета, вона приблизно в 9 разів менша і відповідно і витрати на її використання будуть значно менші й економічно вона буде значно ефективніша. Крім того, сама ситуація на ринку космічних послуг, щодо виведення корисного навантаження, суттєво змінилась. Якщо 20 років тому основним корисним навантаженням були геостаціонарні супутники, маса яких перевищувала 4-5 тонн, то зараз більша частина ринку — це невеликі супутники на низьку орбіту.

"Морський старт" передбачає використання морської платформи для здійснення комерційних космічних запусків

Також є спільний україно-канадський проєкт ракети “Циклон 4М”. На якій він стадії?

— Це проєкт комерційний, який буде виконуватись коштом канадської компанії. Відповідно, за реалізацію відповідає канадська компанія “MLS”. В листопаді 2021 року було офіційне закладення першого каменю, офіційний початок будівництва (космодрому в Канаді - ред.).

Наразі ведуться остаточні підготовчі роботи для початку широкомасштабного будівництва і ми очікуємо, що найближчим часом воно почнеться.

Які документи підписані?

— Оскільки це комерційний проєкт, то роботи української сторони із канадською ведуться по контрактах. Відповідно предметом цих перемовин є контракти між “MLS” та українськими підприємствами КБ “Південне” та “Південмаш”. Наразі немає якихось міждержавних умов щодо співпраці в цьому напрямку. Але при цьому Україна та Канада підтримують цей проєкт і була підписана спільна заява космічного агентства України та Космічного агентства Канади щодо підтримки цього проєкту.

Чи зможе Україна використовувати цей космодром у своїх цілях?

— Це приватний канадський космодром, але участь України тут дуже важлива і Україна матиме свої переваги для використання цього космодрому для запуску супутників.

Космічна програма України планувалась на 2021-25 роки, нині 2022 рік. Чи актуальною залишається ця програма і чому так довго її ухвалюють?

— Космічна програма була затверджена у вересні 2021 року і була надіслана до Верховної ради. На жаль, вона дуже завантажена і тому, можливо, не вистачає часу народним обранцям розглянути цей законопроєкт. Космічна програма вже двічі була в переліку питань денних ВР, але жодного разу не дійшла черга до цього законопроєкту, але я сподіваюсь що найближчим часом вона буде затверджена. І, безумовно, вона є актуальною. Коли ми створювали космічну програму, ми вже зрозуміли, що більша частина робіт розпочнеться з 2022 року. І досі ті параметри, які є в космічній програмі 2021-2025 року, актуальні.

Крім того, один із заходів цієї космічної програми, а саме запуск супутника “Січ 2-30”, був реалізований у 2021 році, він відповідає тому плану, який був закладений у космічну програму.

Україна з 2017 року живе без космічної програми. Чому так сталось?

— Була створена інша програма, вона була не прийнята. В цьому році ми проробили космічну програму. Чим вона відрізняється ? По-перше, у цій космічній програмі немає перехідних заходів. Тобто всі заходи, які починаються в цій космічній програмі, вони виконуються в ній. І це був основний акцент. Друге — практична реалізація. Після закінчення програм ми маємо звітувати на що були витрачені кошти, що було зроблено і ми маємо показати суспільству України, які результати були досягнуті.

Запуск супутника “Січ 2-30” став першим для України за 10 років. Нещодавно КБ “Південне” писало, що він перебуває енергозберігаючому режимі. Чому так? І скільки у нас є часу, щоб не загубити цей супутник?

— Є нештатна ситуація, але вона зрозуміла. Такі ситуації розраховуються на етапі створення супутників, вона не є критичною. Зараз необхідно закінчити льотні випробування, які тривають 2 місяці. Після цього, я впевнений, що супутник буде працювати штатно. Фахівці КБ “Південного”, фахівці у використанні супутникових зв'язків, Національний центр використання космічних засобів ведуть цю роботу. Після закінчення, ми вже зможемо надати вам більшу інформацію. На цей час ведеться робота, вона планова, тому необхідно деякий час для його завершення.

Чим спричинена ця нештатна ситуація? Це недопрацювання тут на Землі?

— Там було кілька факторів. Це і розташування самого супутника під час виведення його, це і кількість супутників які виводились під час цієї місії, бо це дуже масштабна місія. 105 супутників було під час місії “TRANSPORTER-3”. І це також внесло деякі особливості у роботу супутника.

Якщо через два місяці цей супутник не вийде на зв'язок чи можемо ми говорити, що його втрачено?

— Дочекаймось коли фахівці виконують свою роботу і далі будемо давати оцінки.

Чи планується реорганізація КБ “Південного” та “Південмашу”?

— Було прийнято рішення щодо реорганізації цих підприємств у акціонерні підприємства, але крім цього потрібна і фінансова підтримка. Реалізація цієї космічної програми, вирішує питання замовлень для “Південмашу”, КБ “Південне”, та інших підприємств та кооперацій. Це — і реформування, і оптимізація структури, і збільшення замовлень. Ці заходи дозволять підприємствам стати фінансово стабільними.

ДП "Південмаш" та КБ "Південне" — це великі підприємства, які є крім виконавців космічних завдань є і роботодавцями. Тобто, це є економічні донори. Навіть за умов відсутності космічної програми, за умов відсутності фінансування космічної галузі ці підприємства надавали великий обсяг податкових відрахувань, близько 1 млрд гривень, раніше це і 1,5 млрд і більше, у вигляді прямих податків, не рахуючи того економічного ефекту, який отримують регіони за рахунок створення робочих місць і кооперації з іншими підприємствами. Тобто це економічно дуже важливий інструмент для регіону і країни в цілому.

Два роки тому був знятий мораторій для приватних підприємств у космічній галузі. Проте нині в Україні є одна велика фірма — це “Ноосфера”. Як взагалі держава стимулює приватний сектор в космічній галузі України?

— Легалізація діяльності у космосі дає можливість створювати нові стартапи. Ми, як космічне агентство, підтримуємо це на законодавчому рівні, і відповідно всі питання експортного контролю та інші питання пов'язані з космічною діяльністю, адже це діяльність, що підлягає регуляторному контролю з боку держави, в рамках міжнародних договорів, які ми взяли на себе як країна.

На якому зараз етапі розвитку місячна програма України? І чи можна долучити до програми “Артеміда” вітчизняні розробки?

— Ми ведемо переговори з NASA. Цього тижня у нас буде чергова телеконференція щодо цього питання. Уже запланована презентація космічної програми у Білому домі щодо можливостей космічної галузі України, саме для реалізації цього напряму — включення України в цю кооперацію, щодо створення місячного поселення. Тобто ми працюємо активно в цьому напрямку. Я вважаю, що Україна займатиме значне місце в його реалізації.

Тобто, на зовнішні ринки без космічної програми Україна не може виходити?

— Ні, вона безумовно виходить, але для міжнародної кооперації наявність космічної програми є сигналом стабільності космічної галузі. Ми маємо розуміти, що космічна галузь — це одна зі стратегічних галузей. Тут дуже важливий акцент з боку керівництва держави. Були зустрічі з керівництвом NASA і завдяки цьому були організовані багато кроків, щодо подальшої кооперації з американськими партнерами. Це дуже допомагає в наших міжнародних контактах.