
Росія хоче, щоб НАТО та Європейський Союз офіційно перестали розглядати її як противника або загрозу, а також відмовилися від політики, спрямованої на її «стратегічну поразку». Такі вимоги містяться в документі з переговорною позицією Москви, який отримала газета The New York Times, передають Патріоти України.
Видання також з'ясувало подробиці зустрічі Володимира Путіна з представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. Під час розмови в Кремлі американська сторона заперечила російському лідеру, коли той звинуватив європейські країни в перешкоджанні укладенню мирної угоди з Україною.
Які вимоги Росія передала на переговорах
Односторінковий документ із позицією Москви представили під час тристоронніх переговорів України, Росії та США, які відбулися в Абу-Дабі 10–11 листопада.
Зокрема, російська сторона вимагає, щоб НАТО та ЄС перестали сприймати Росію «як противника або загрозу». Крім того, країни-члени цих організацій, за задумом Москви, мають офіційно відмовитися від курсу на завдання Росії «стратегічної поразки».
Такі вимоги фактично спрямовані на зміну безпекової політики західних держав щодо Росії.
Водночас у чинній Стратегічній концепції НАТО, затвердженій у червні 2022 року, Росію названо найбільш значною та безпосередньою загрозою безпеці союзників. Документ визначає підхід Альянсу до безпекових викликів і його стратегічні пріоритети.
Москва також пропонує вдосконалити механізми запобігання військовим інцидентам, насамперед у Балтійському та Чорному морях. Російська сторона пояснює це необхідністю зменшити ризик випадкових зіткнень між військовими силами.
Кушнер запитав Москву про зустрічні кроки
Під час переговорів в Абу-Дабі керівник російської делегації Володимир Мединський зачитував частину вимог Кремля. Однак представник американської сторони Джаред Кушнер перервав його та поцікавився, на які зустрічні кроки готова піти Росія, щоб знизити напруженість.
За словами двох джерел, обізнаних із перебігом переговорів, російські представники відповіли, що опрацюють це питання.
Таким чином, американська сторона порушила питання не лише про вимоги Москви до Заходу, а й про конкретні дії, на які сама Росія готова піти для зменшення ризиків конфронтації.
Путін звинуватив Європу у зриві мирних домовленостей
Ще одна важлива розмова відбулася 12 листопада в Кремлі. Тоді Володимир Путін зустрівся з Джаредом Кушнером і спеціальним посланцем президента США Стівом Віткоффом.
Під час зустрічі російський лідер поставив під сумнів зацікавленість європейських країн у припиненні війни проти України. Як аргумент він навів твердження про те, що саме європейці нібито перешкодили укладенню мирної угоди, яку обговорювали під час переговорів у Стамбулі в березні 2022 року.
Однак американські представники не погодилися з такою оцінкою. За інформацією співрозмовника The New York Times, знайомого зі змістом зустрічі, вони заявили Путіну, що європейські країни конструктивно беруть участь у пошуку шляхів припинення війни.
У Берліні обговорять гарантії безпеки для України
Наступний раунд консультацій за участю американських представників запланований на 19 листопада в Берліні.
Стів Віткофф і Джаред Кушнер мають зустрітися з українськими представниками, а також делегацією, до якої увійдуть вісім представників Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі, двох структур Європейського Союзу та НАТО.
Серед основних тем переговорів — гарантії безпеки для України після завершення війни, економічна підтримка країни та підготовка подальших контактів із Росією.
Участь європейських держав і представників європейських інституцій має забезпечити обговорення безпекових питань за участю тих країн та організацій, які безпосередньо залучені до підтримки України.
Москва вимагає обмежити військову присутність НАТО та припинити постачання зброї Україні
Оприлюднені NYT вимоги є частиною ширшого переліку умов, які Росія висуває під час переговорів.
Зокрема, Москва домагається:
Окремо Росія вимагає від Франції та Великої Британії виключити можливість використання їхнього ядерного арсеналу для захисту інших європейських держав.
Фактично ці пропозиції стосуються не лише умов завершення війни проти України, а й ширшої архітектури безпеки в Європі. Москва прагне домогтися обмежень для НАТО, скорочення військової підтримки Києва та зміни підходу західних країн до Росії.
Раніше видання Axios повідомляло, що США вимагали від Москви надати пропозиції щодо зустрічних заходів зі зниження напруженості та гарантій безпеки для європейських держав.
Водночас наведені вимоги є переговорною позицією Росії, а не погодженими умовами мирного врегулювання. Сам факт їхнього представлення на переговорах не означає, що Україна, США чи європейські країни погодилися їх прийняти.
Росія хоче, щоб НАТО та Європейський Союз офіційно перестали розглядати її як противника або загрозу, а також відмовилися від політики, спрямованої на її «стратегічну поразку». Такі вимоги містяться в документі з переговорною позицією Москви, який отри...
Російські спецслужби наприкінці жовтня — на початку листопада могли готувати масштабну диверсію на території Польщі, яка мала призвести до великої кількості жертв. Однією з головних цілей операції, за даними польського видання Rzeczpospolita, було ство...