
Починаючи з 2022 року, через брак українських чоловіків, польські роботодавці почали змінювати умови праці. До того ж, Польща почала залучати більше людей з Азії та Африки. Про це розповіла директорка департаменту рекрутації Gremi Personal Анна Джоболда, передають Патріоти України.
За її словами, брак чоловічої сили серед українців стимулює попит серед польських роботодавців. «Тому, з одного боку, працівники більш прискіпливо відносяться до вибору роботи, а з іншого, роботодавці стикаються з частою ротацією працівників. Конкуренція за робітників призводить до збільшення ставок та покращення умов праці, що для українських робітників є перевагою», – каже Анна Джоболда.
Відомо, що на кінець жовтня 2024 року у Польщі офіційно працевлаштовано 779,3 тис. українців. Це 66,7% від усіх працюючих іноземців.
Однак, починаючи з 2022 року, через брак українських чоловіків, Польща почала залучати більше людей з Азії, Африки та навіть Південної Америки.
«Оскільки на них не поширюється спрощена процедура працевлаштування, то через брак робочої сили у Польщі страждають галузі, в яких потрібні такі спеціалісти, як зварювальники, сантехніки, електрики, токарі, маляри, водії а також робітники без спеціальної кваліфікації для виконання фізичної роботи», – пояснила експертка. Вона додала, що тренд на жителів Азії та Африки зростатиме у майбутньому.
Нагадаємо, у 2025 році українські біженці в Польщі зможуть найпростіше знайти роботу у декількох галузях. Це може стати першим кроком до подальшої інтеграції у країні. Саме так вважають аналітики Gremi Personal. Зазначається, що у Польщі залишається великий попит на некваліфіковану робочу силу на складах.
Аналітики прогнозують, що у наступному році вакансії для українців будуть доступні на складах різного типу, включно з одягом, аптечними товарами, поліграфією, а також складах з пластиковими, гумовими та металевими деталями.
На українців чекають нові правила для ринку нерухомості. Зокрема рієлторів зобов'яжуть подавати дані про всі угоди купівлі та продажу (і в деяких випадках – навіть оренди), сума яких перевищує 400 тисяч гривень – тобто фактично про абсолютну більшість ...
Кабінет міністрів продовжує оновлення політики зайнятості, розглядаючи її як одну з ключових складових економічного відновлення країни. Першим кроком стало схвалення проєкту нового Трудового кодексу, який найближчим часом мають винести на розгляд парла...