Шестиденка, нічна робота та спрощене звільнення: Що готує українцям новий Кодекс праці і які "сюрпризи" стануть неприємністю

Мінекономіки розробило новий законопроект про працю, згідно з яким в Україні можуть узаконити шестиденний робочий тиждень, вільно залучати працівника до нічної роботи та спростять процедуру звільнення, передають Патріоти України.

Основна мета проєкту — осучаснення нормативної бази трудових відносин. Адже 30 років незалежності українці все ще працювали за радянським Кодексом про Працю, створеним ще в системі планової економіки і відповідних стосунків робітників та працедавців. Це зведення трудових законів вже давно морально застаріло.

Як пояснив в коментарі адвокат «КПД Консалтинг» Кирило Казак, документ є фактично заміною кодексу про працю — ґрунтовні зміни, які мають узгодити між собою усі закони і численні правки про трудові відносини.

«Сьогодні ми «живемо» за законами про працю, ухваленими в 60-х роках минулого століття. Так, у цей кодекс вносили багато змін, але за своєю суттю він давно не відповідає сучасним трудовим відносинам. Тепер ми бачимо спробу навести лад шляхом ухвалення закону про основні напрямки регулювання трудових відносин. Фактично це також кодекс, але в форматі великого закону — він вже налічує понад 100 статей і досить об'ємний за своїм розміром», — розповів юрист.

Закон про працю: на які новації варто чекати

Усі новації закону не пов'язані з воєнним станом, а покликані регулювати трудові відносини на постійній основі. Документ має систематизувати усі зміни, які зараз розкидані по численних законах. Тут вже, наприклад, прописані моделі дистанційної та надомної роботи, роботи з нефіксованим робочим часом.

Ключовим моментом, що відрізняється від старого КЗпП, на думку Кирила Казака, є те, що у стосунках між працівником та роботодавцем усе регулюється трудовим або колективним договором, або ж через перемовини з профспілками.«Тут посилюється роль профспілок у договірних відносинах — як в Америці, Європі. Це не та формальна роль, як було досі в Україні чи в радянські часи. Їм пропонується справді відстоюються інтереси працівників, як у європейських країнах», — вважає Казак.

Утім, ситуація, коли дається більша свобода договірним відносинам, може потягнути за собою зміну балансу між працівниками і роботодавцями. Оскільки юридичну допомогу в судах буде складніше отримати саме працівникам, а не роботодавцю.

З європейської моделі взяті і більш гнучкі питання, пов'язані з укладенням, зміною, розірванням трудового договору, з терміном попередження, оплатою відпусток. Нарешті в законі з'явиться порядок обміну інформації не тільки в паперовій формі, а й через месенджери, електронні засоби комунікації.

На переконання експерта, усе йде до того, що трудовий договір буде не просто бюрократичним папірцем, а тим документом, в якому роботодавець і працівник можуть прописати, що сторони хочуть від цієї роботи, а також гарантії непорушення домовленостей. Щоб можна було захищатись, посилаючись на конкретну норму цього договору.

«Сьогодні, наприклад є лише невеликий перелік працівників, з якими є обов'язковим укладання письмового договору. Усі інші, які не входять до цього переліку, укладають договори шляхом написання заяви, а роботодавець приймає на роботу через винесення наказу. І коли виникає непорозуміння, кожна сторона мусить доводити свою правоту з посиланням на норми законодавства. З новим законом спори вирішуватимуть, посилаючись на трудовий договір, де все має бути прописано: як обов'язки працівника, так і роботодавця», — вважає Казак.

Шестиденний робочий тиждень: що це значить

Під час воєнного стану у березні 2022-го вже був ухвалений окремий закон про регулювання трудових відносин під час війни, у якому є прописані моделі 5- і 6-денного робочого тижня. Проте вибір того чи іншого рішення у законі залишається за адміністрацією підприємства. Зараз формат шестиденки практикується на об'єктах критичної інфраструктури.

У новому трудовому кодексі від Мінекономіки передбачається формат шестиденного робочого тижня без прив'язки до воєнного стану, але варіативно — на вибір і за потреби компанії.

«Прямої вказівки про обов'язковість 6-денного робочого тижня нема. Пропонується встановити тривалість робочого часу не більше 40 годин протягом кожного семиденного періоду та мінімальну тривалість щотижневого безперервного відпочинку не менше 36 годин протягом цього ж періоду. Наприклад, це період з вечора суботи до ранку понеділка», — пояснив експерт.

Також важливо, що точний графік роботи та відпочинку виписується в трудовому договорі, який пропонується укладати в усіх випадках. Оформлення наказом або розпорядженням, як це було раніше, вже проєктом закону не передбачене.

«Знову ж таки тут намагаються посилити роль договору — з чіткими домовленостями між працівником та роботодавцем, які мають дотримуватися сторонами. Більше того, тут прибирається норма, яка існує зараз — про те, що трудовий договір оформляється наказом про прийняття на роботу», — наголосив експерт.

Звільнення працівників: простіше, але й дорожче

Процедура звільнення працівника буде значно спрощена. Проте виплати по звільненню розраховуватимуться не як середньомісячні, а як середньоденні заробітки.

Quote«Період попередження про звільнення залежатиме від строку роботи працівника: чим довше він працював, тим більше заздалегідь має попередити роботодавець. За погодженням з працівником є можливість скоротитися на строк попередження, але вже з матеріальною компенсацією. Наприклад, якщо домовились скоротити людину, то за кожен день строку виплачується подвійний середньоденний заробіток. Передбачено скорочення і без згоди працівника, але тоді виплати більші — потрійний середньоденний заробіток за кожен день строку», — наголосив адвокат.

Тобто у проєкті все зводиться до того, що якщо працедавець намагається зменшити гарантії працівника, — це тягне за собою збільшення витрат на компенсацію.

Новий законопроєкт про працю: що з мінімальною зарплатою і робочим часом

Згідно з проєктом Мінекономіки зменшення мінімальної зарплати не передбачене. Як і наразі не враховуються при її визначенні надбавки, доплати, тощо. Щодо збільшення робочого дня, загальне правило не змінилось – 40 годин на тиждень. Понадурочні години обговорюються в трудовому договорі.

«Звісно, що такі зміни потребують більшої уваги до цього документу. Зокрема, ширшого залучення юристів, адвокатів при укладенні трудового договору. Особливо це стосується працівників, які, за загальним правилом, не звертаються зараз за правовою допомогою при укладенні трудового договору», — каже Кирило Казак.

За його словами, загалом «не варто лякатися нового закону, але треба буде бути дуже уважним до деталей».

«Тепер це трудовий договір, в якому слід вказувати всі аспекти взаємовідносин працівника та роботодавця. І саме від уважності при його складанні, вивченні та редагуванні буде залежати позиція і працівника, і роботодавця. Звісно, після десятків років застосування правил діючого КЗпП особливо працівникам доведеться перелаштовуватись і враховувати, що тепер основний їх захисник – не КЗпП, а трудовий договір та профспілки», — пояснив адвокат.
Джерело: thepage.ua

Готуйтеся до удару по кишені! Київстар підвищить вартість найпопулярніших тарифів з 1 лютого: Що абонентам запропонують взамін

неділя, 29 січень 2023, 12:30

Київстар з 1 лютого підвищить вартість тарифів у двох популярних лінійках - Все разом та Київстар ТБ. Про це абонентів попередили через SMS-повідомлення. При цьому мобільний оператор запропонує альтернативні пакети послуг, які будуть не гіршими за попе...

Світло відключають по всій Україні, енергії не вистачає: Кому без електрики доведеться бути довше за інших

неділя, 29 січень 2023, 11:44

В Україні продовжує зберігатись дефіцит потужності в енергосистемі, викликаний обстрілами Росією енергоінфраструктури країни. У зв'язку з цим у всіх регіонах 29 січня застосовуються відключення електрики - при чому як планові, так і екстрені, передають...