США переслідують власні інтереси?
Заява американців про невведення санкцій щодо компанії-оператора російського газопроводу "Північний потік-2" та її керівника розчарувала не лише Україну, а й загалом країни центрально-східної Європи і Балтії, кажуть експерти. Саме вони, як і Україна, зазнають мільярдних збитків, коли Росія почне продавати газ європейцям через трубу "Північного потоку-2".
Але чи може новий маневр із боку США свідчити про двояку політику офіційного Вашингтона щодо України? Адже з одного боку там заявляють про нашу всебічну підтримку як у частині антикорупції, так і в контексті протистояння з Росією. Окрім усього, американці надають допомогу українській армії, лобіюють підтримку і продовження антиросійських санкцій. У Вашингтоні також не підтримували будівництво "Північного потоку-2", але тепер вирішили не вводити санкцій щодо компанії-оператора. При цьому пообіцяли чинити опір завершенню проєкту.
Експерти переконують, що ставлення США до України справді не змінилося, а з приходом нової адміністрації Джо Байдена воно навіть покращилося. На їхнє переконання, у Вашингтоні справді симпатизують Україні та намагаються підтримувати її позиції, але це не може тривати вічно, та ще й в односторонньому порядку.
Штати готові були допомагати, і вони досі готові допомогти Україні, якщо вона наслідуватиме західні стандарти, запевнив колишній радник голови правління НАК "Нафтогаз України" Вадим Гламаздін. Але будь-які санкції і допомога з боку Заходу ніколи не були та не будуть одностороннім процесом. США, як і будь-яка інша країна, переслідує власні інтереси.
З одного боку, для американців важлива демократія та правильний розвиток у Європі, особливо в таких країнах, як Україна, і тих, хто межує із Росією. Але якщо Україна в цьому не зацікавлена, у США можуть почати розгляд інших державних інтересів.
"У них завжди була одна вимога: Україна має наслідувати західні стандарти. Це боротьба з корупцією, управління державними компаніями та держвласністю. У нас довго притримувалися цих правил, а потім припинили. А коли тобі пообіцяли, а потім кинули – хто ж буде продовжувати підтримку далі?" – здивувався експерт.
Програє не лише Європа, а й Штати
З подібною тезою погоджується й колишній посол України в США Олександр Моцик. За його словами, Америка завжди була і залишається нашим партнером. Там щиро підтримують Україну політично та військово, але водночас вимагають від нашого керівництва дій, які були б корисними і для держави, і для народу загалом.
"Оці заяви, що Америка ставить під контроль щось в Україні, смішно слухати. Всі ті реформи, яких від нас очікують, – передусім у наших інтересах. Щодо заяв Вашингтона щодо Nord Stream-2 – думаю, йдеться про тактику, а не про стратегію. Стратегія залишається тією ж. Американці були проти його введення в експлуатацію, бо цей проєкт є антиукраїнським, антипольським і антиєвропейським загалом. Програє не лише вся Європа, а й Штати теж, оскільки дозволять Путіну посилитися на європейській арені. Можливо, американці сподіваються на перемогу Партії "Союз-90/"зелені" у Німеччині. Вона проти Nord Stream-2 і може зупинити його будівництво", – припустив дипломат.
США маневрують і сподіваються на німців?
США справді можуть маневрувати, вважає експерт з енергетики Михайло Гончар. За його словами, американці хочуть дотягнути до німецьких виборів у надії, що ситуація зміниться і настануть інші реалії. Або ж сподіваються на підписання німцями мораторію на будівництво Північного потоку-2 в обмін на зняття санкцій зі свого боку. Але від цього виграє тільки Росія, бо саме вона будує газопровід, а не Німеччина.
І загалом, на думку Гончара, навіть попри наявні санкції росіяни продовжують будувати "Північний потік-2". Адже це суто російський проєкт, розбірки поміж Німеччиною та США не впливають на його будівництво. При цьому експерт не став відкидати, що спільні російсько-німецькі зусилля з лобіювання проєкту в коридорах влади у Вашингтоні отримали результат у вигляді невведення додаткових санкцій. Така опція відкрила можливість для Росії і Газпрому завершити будівництво.
"Росіяни постараються втерти носа американцям до 4 липня (День незалежності США. – Ред.), завершивши хоча б одну нитку. Дві не потягнуть", – вважає він.
Двері досі відчинені
Загалом крапки щодо зняття американських санкцій із компаній, які будують проєкт, не поставлено – пояснили авторитетні експерти. Заяви Держдепу про таку ймовірність все ще можна розцінювати як геополітичні торги поміж американцями та німцями, американцями та росіянами. Або ж у США справді вирішили потягнути час до виборів у німецький Бундестаг у надії, що вже нова німецька влада накладе мораторій на саме будівництво. Вибори заплановано на 26 вересня 2021 року, і поки що Партія "Союз-90/"зелені", яка виступає проти "Північного потоку-2", справді має шанси на перемогу.
"Поки що не можна говорити, що США не вводитимуть санкцій. Інакше Держдеп уже написав би про це у звіті. Або взагалі нічого не зазначав би. Двері досі відчинені, і головний індикатор цього – академік Черський (краново-монтажне трубоукладальне судно. – Ред). На момент введення перших санкцій у 2019 році він напряму належав Газпрому. І якби він потрапив під санкції, Газпром теж міг би стати санкційним. І це прямий індикатор того, що процес не завершений і від санкцій остаточно не відмовились", – зазначив Вадим Гламаздін.
Навіть якщо американці почали торги з іншими учасниками процесу будівництва "Північного потоку-2", найгіршим тут є те, що процес наразі відбувається без участі України, каже Гламаздін. Якщо українська влада не протидіятиме йому, шанси на добудову газопроводу є.
"Треба утворити широку коаліцію з європейських країн, які так само, як і Україна, розуміють ризики газопроводу. Це Польща, країни Балтії, Східної та Центральної Європи. Їх треба консолідувати, заяви мають лунати і це має статися не колись, а зараз. Але поки що ми нічого не чуємо", – підсумував Гламаздін.
Поміж тим американський президент Джо Байден на днях пояснив, що запроваджувати санкції з боку США зараз контрпродуктивно з погляду американо-європейських відносин. Канцлерка Німеччини Ангела Меркель вже привітала таке рішення лідера США. Судячи з цих реакцій, Німеччина і США справді налаштовані відновити відносини після їх погіршення за президентства Дональда Трампа. Яку роль тут відіграватиме Україна, залежить вже не від Вашингтона, а від Києва. Україні пора серйозно відстояти власні інтереси, тільки ось у контексті державницької позиції.
