Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Днями Кабмін України видав розпорядження №702-р "Про забезпечення паливної збалансованості електроенергетичної галузі України та безпеки поставок електричної енергії". Ключовий пункт документу – про пріоритетне використання українського вугілля при виробництві електроенергії на теплових електростанціях. Виконувачка обов'язків міністра енергетики Ольга Буславець пояснила рішення уряду так: у травні і червні ТЕС стали активно використовувати природний газ, тому обсяги споживання вітчизняного вугілля значно знизилися. Така ситуація, на думку чиновниці, неприпустима, бо це призводить до зупинки шахт, затримки зарплат гірникам і взагалі – "до зростання соціально-економічної напруженості в регіонах". Підлеглу підтримав прем'єр-міністр Денис Шмигаль, який додав, що Україна купує імпортний газ, а "шахтарі сидять без роботи, тому що немає ринку збуту", передають Патріоти України.
Рішення Кабміну викликало справжню бурю суперечок в експертному середовищі. Бо при нинішніх цінах на паливо пріоритетне використання вугілля замість газу суттєво здорожує виробництво електроенергії. Тому полярними аргументами зараз відчайдушно фехтують економісти, енергетики, екологи, соціологи… Але практично ніхто не говорить про те, як аналогічну проблему вирішують в інших країнах. Тож спробуємо заповнити цей пробіл.
Спочатку – важливий показник: за даними ООН, в останні 10 років близько 25% забруднення повітря припадає на долю вугільних електростанцій (чверть століття тому ця цифра взагалі складала 30%). Крім того, викиди ТЕС дуже шкідливо впливають на грунти і водне середовище. Саме тому екологи називають вугілля "найшкідливішим паливом". А зменшення його використання на теплових електростанціях стало одним з головних пунктів історичної Кліматичної угоди, підписаної у Парижі-2015.
Два роки потому світ пішов далі: на Міжнародній конференції з клімату в Бонні було засновано Альянс проти вугілля (Powering Past Coal Alliance). Ця організація виступає за повне припинення використання вугілля в енергетиці. До неї одразу увійшли 20 країн – зокрема, такі економічні гіганти як Велика Британія, Канада, Франція та Італія.
Загальну ідею Альянсу сформулювала міністерка екології Канади Катарина МакКенна:
Вугілля – найбрудніший енергоносій, тому його якнайшвидше мають замінити відновлювальні джерела.
Через рік – на Міжнародній конференції з клімату-2018 у Катовіце – до Альянсу долучилися ще близько 50 членів – 10 країн, а також окремі регіони (штати) і бізнес-структури.
Показово, що країни-організатор конференцій у Бонні та Катовіце – Німеччина і Польща – не вступили тоді в Альянс. Більше того, польський президент Анджей Дуда у виступі на "домашньому" саміті назвав вугілля "стратегічним джерелом енергії", яке забезпечує "енергетичний суверенітет країни".
Логіка Німеччини і Польщі була цілком зрозумілою – їхня енергетика серйозно "зав’язана" на вугіллі, і розірвати пута непросто. А ще в обох країнах є великі поклади вугілля – хто ж захоче залишити мільярди євро в землі?!
Втім, уже через рік Німеччина схаменулася. На кліматичному саміті-2019 в Нью-Йорку міністерка охорони довкілля та ядерної безпеки Свенья Шульце оголосила, що країна таки приєднується до Альянсу і до 2038 року (а за сприятливих умов – давіть до 2035-го) остаточно перестане добувати вугілля. (До речі, на цьому ж саміті Грета Тунберг виступила зі своєю знаменитою промовою "Ви вкрали наші мрії і дитинство".)
Відмова використовувати вугілля у якості енергоносія – наріжний камінь у фундаменті світового захисту клімату, – сказала Шульце.
І додала, що рішення далося владі Німеччини дуже важко, але "цей рішучий крок має стати сигналом для інших країн, які ще вагаються". Таким чином, на сьогодні до Альянсу входять 104 члени – 33 країни, 28 регіонів (зокрема, 10 штатів США і 3 штати Австралії), 43 бізнес-структури і організації.
Ангола, Австрія, Бельгія, Вануату, Велика Британія, Греція, Данія, Ефіопія, Ірландія, Ізраїль, Італія, Канада, Коста-Ріка, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Маршалові острови, Мексика, Нідерланди, Німеччина, Ніуе, Нова Зеландія, Португалія, Сальвадор, Сенегал, Словаччина, Тувалу, Фіджі, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція.
Хто вже не використовує? Але вугільна енергетика не здається. На сьогодні в усьому світі заплановано або вже будується 1046 нових вугільних ТЕС загальною потужністю 499 ГВт. Їхня сумарна вартість – 638 мільярдів доларів!
В той же час, експерти Carbon Tracker попереджають "вугільних" інвесторів, що вони можуть запросто "прогоріти". Термін повернення інвестицій у вугільну генерацію зазвичай становить близько 15-20 років, а за такий довгий період "зелена" енергетика стане ще дешевшою і домінуватиме на ринку.
Відновлювані джерела енергії перевершують вугілля по всьому світу, і передбачувані інвестиції у вугільні електростанції ризикують перетворитися на знецінені активи, – відзначає Carbon Tracker. – З економічної точки зору урядам слід було б негайно анулювати нові вугільні проекти і поступово згорнути діючі електростанції.
Нафтопереробка на російських заводах у квітні 2024 року впала практично до річного мінімуму. НПЗ (нафтопереробні заводи) в РФ квітні видавали лише 5,23 млн продукції на добу, що є майже найнижчим рівнем з травня-2023. Ключовою причиною падіння стали ре...
У разі підвищення тарифу на електроенергію для населення ціна може вийти на рівень собівартості струму - 3,5 грн за кВт*год. замість нинішніх 2,64 грн. Такі розрахунки ґрунтуються на тому, що держава не може собі дозволити дотувати виробництво електрое...
