Розворот на Схід російської економіки і зовнішньої політики, задуманий Кремлем як відповідь на санкції Заходу, продовжує стикатися з труднощами. Проект суверенних облігацій в китайських юанях, який уряд Росії обговорює з 2014 року, знову відкладається.
Необхідної платформи для того, щоб китайські інвестори прийшли на російський ринок і придбали за юані спецвипуск державних паперів Мінфіну, як і раніше немає, повідомив ТАСС в середу заступник голови відомства Сергій Сторчак.
Росія планувала продати юаневі облігації на Московській біржі і по російському праву, з тим щоб залучені гроші залишилися б всередині країни, проте це йде в розріз з політикою Пекіна, який дозволяє закордонним позичальникам лише панда-бонди. Вони продаються на внутрішньому ринку КНР, а щоб вивести гроші за межі Китаю, потрібен спеціальний дозвіл.
Переговори з китайською владою йдуть кілька років, але успіхом не увінчалися.
Випуск на суму близько 6 млрд юаней початково планували на 2016 рік, потім перенесли на рік. У грудні 2017 го Мінфін найняв Газпромбанк, Bank of China і ICBC для організації першого випуску юаневих ОФЗ вже в 2018 році, проте розміщення так і не відбулося.
«Постійно надходить суперечлива інформація про те, створені передумови для здійснення запозичень в юанях або не створені», - скаржився Сторчак в жовтні минулого року.
«Цих передумов поки немає, - констатував він в середу. - Ні необхідної платформи для виходу на те, щоб китайські континентальні інвестори з юанями прийшли на нашу фондову біржу».
Чиновник додав, що консультації з китайською стороною тривають.
З точки зору економіки випуск юаневих облігацій стоїть в тій же низці фінансово-політичної екзотики, що і торгівля нафтою з Іраном, або розмови про продаж нафти за рублі, зазначав раніше директор з інвестицій ІК «Пітер Траст» Михайло Алтинов.
Проблема в тому, що доходів в юанях у уряду Росії немає: торгівля з КНР як і раніше ведеться переважно за долари, а міжурядову угоду про перехід в нацвалюти Пекін підписувати відмовився.
За даними ЦБ на січень-вересень 2018 року, в доларах проходило 84,6% торгівлі з Китаєм. У порівнянні з 2017 роком частка американської валюти в розрахунках навіть зросла - на 5,6 процентного пункту.
За словами Алтинова, купувати юані для обслуговування боргу, скоріш за все, доведеться за долари. Іншими словами, це буде той же доларовий борг, тільки дорожче.
Україна зіткнулася з найскладнішим періодом у залученні зовнішнього фінансування від початку повномасштабного вторгнення – потреба у зовнішньому фінансування становить $29 млрд до кінця поточного року і $53 млрд у наступному. Та попри це народні депута...
Багато українців пенсійного віку отримують не лише пенсію, а й субсидії, пільги та інші види державної допомоги. Водночас для оформлення деяких виплат потрібно підтвердити свій матеріальний стан. У таких випадках у пенсіонера можуть попросити надати ін...
