Якщо президент не ветує закон про реструктуризацію валютних іпотек, Україні загрожує нова хвиля «банкопадів». Про це заявили представники бізнес-спільноти в ході обговорення наслідків прийняття закону про реструктуризацію валютних позик, повідомляють Патріоти України.

Зокрема, представники бізнесу впевнені, що Верховна рада хоче списати борги не тільки середньостатистичним позичальникам, але і дуже забезпеченим людям. Мова йде про боржників, які оформили валютні кредити на придбання нерухомості значних розмірів і свідомо не виконують іпотечних зобов’язань.

«Під реструктуризацію згідно із законом Вікторії Кінзбурської підпадає аж ніяк не соціальне житло. Будемо відверті – навіть не у кожного банкіра є будинок на 250 кв. м», – заявила виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Крім того, під примусову реструктуризацію підпадають всі валютні кредити, що, на думку учасників обговорення, призведе до того, що банківський сектор зазнає мільярди гривень збитків. За словами Коробкової, цей законопроєкт викличе протести з боку МВФ, з яким вже узгоджувалася чинна сьогодні процедура реструктуризації боргів – в Кодексі про процедуру банкрутства.

Своєю чергою, старший юрист компанії Іпргахі law Роман Кобець зазначає, що законопроєкт передбачає, що якщо фінансова компанія придбала такий проблемний кредит, то розмір боргу позичальника знижується до ціни цієї покупки. За словами юриста, в такій ситуації фінансові компанії почнуть судитися з Фондом гарантування, у якого вони купували цілі пули кредитів, і вимагати не тільки розірвання договорів, але і компенсації втраченого прибутку.

Про негативні наслідки закону попередила і Ольга Білай, заступник директора – розпорядника ФГВФО. Якщо банки зазнають збитків від примусової реструктуризації, то вони будуть покривати їх шляхом підвищення ставок за кредитами і зниження ставок по депозитах, зазначає Балій.

«Не можна захищати інтереси кількох тисяч боржників, і при цьому втрачати довіру мільйонів вкладників», – вважає вона, додаючи, що неплатежі за валютними кредитами, а також мораторій на стягнення застав за ним були одним з головних факторів банкрутства «Надра Банку» і «Дельта Банку».