
В Україні за 300 кВт*год електроенергії (можливий об'єм споживання струму для родини, яка не заощаджує електроенергію, однак не використовує її для опалення) доведеться заплатити 1296 грн. Тоді як у популярних серед українських біженців країнах ЄС ціна за такий об'єм струму становить від 2783,6 грн (Польща) до 6762,6 грн (Чехія). Такі підрахунки OBOZ.UA зробив на основі даних Євростату, передають Патріоти України.
У Німеччині кВт*год електроенергії коштує 0,4267 євро, а в Польщі за кВт*год доведеться заплатити 0,1912, тоді як у Чехії струм коштує 0,4645 євро. Остання з зазначених країн входить у перелік найдорожчих за вартістю струму країн Європи. Для порівняння, в Україні вартість струму становить 0,089 євро в еквіваленті (4,32 грн). Дешевше – в Албанії, Угорщині, Грузії. Тоді як значно дорожче, наприклад, у сусідній Молдові – 0,2023 євро за кВт*год.
Варто зазначити, що вказані ціни – дані Євростату станом на перший квартал цього року. Офіційна статистика враховує середню вартість струму в країні, тоді як залежно від категорії споживачів, об'єму споживання чи навіть типу генерації ціни на електроенергію в одній країні для населення можуть бути різними. Також у цих цінах не враховуються програми соціальної підтримки, пільгові тарифи тощо. До речі, в Україні ті, хто оформив субсидію, платять за комуналку певний відсоток від свого доходу, незалежно від розміру тарифу.
Отже, якщо родина, наприклад, споживає 300 кВт*год електроенергії на місяць, то:
Для встановлення багатозонного лічильника необхідно звернутися до постачальника електроенергії та замовити його підключення. Доведеться заплатити й за лічильник. Процедура переходу на багатозонний тариф може зайняти кілька тижнів.
Росії доведеться виплачувати компенсацію казахстанським та західним акціонерам транскаспійського трубопроводу, котрим належить 69% цього підприємства за невиконання зобов'язань по безпеці. Казахстан після чергового удару Сил оборони України по Новоросі...
Україна ніяк не порушує міжнародне право та звичаї ведення війни, завдаючи удари по логістичним потужностям держави-агресора. Збитки третіх держав та їх бізнесів при цьому то ризик або їх самих або РФ, якщо та брала на себе по контрактам безпекові питання