Цирк, а не виплати? Мінімальні пенсії хочуть підвищити вдвічі, але є нюанс

В Україні на тлі критичної ситуації з пенсіями черговий раз відкладено анонсовану реформу. Накопичувальний рівень пенсійного забезпечення так і не запрацював протягом кількох десятиліть. У Верховній Раді пропонують подвоїти мінімальну пенсію, проте без перегляду формули нарахування цей крок не дасть очікуваного ефекту. До того ж не виключено, що сама пропозиція так і не буде ухвалена, передають Патріоти України з посиланням на OBOZ.UA.

Якими будуть пенсії у 2026 році

Згідно з проєктом державного бюджету, мінімальна пенсія в Україні зросте на 9,9% – з 2361 грн до 2595 грн. Найбільше підвищення очікується у березні під час традиційної щорічної індексації.

Точний розмір перерахунку стане відомий лише у лютому, оскільки він визначається статистикою за попередній рік. Індексація передбачає збільшення пенсії на частку зростання зарплат і рівня інфляції – формула передбачає 50% від середнього за три роки зростання зарплат плюс інфляція того року. Якщо інфляція у 2025 році складе 9,6%, а зарплати зростатимуть у тій же динаміці, що й у 2024-му, пенсії можуть підвищити приблизно на 15,4%.

Однак навіть це підвищення буде нижчим за накопичену інфляцію за останні роки (у 2025-му мінімальну пенсію не індексували). Під час обговорення бюджету на 2026 рік депутати традиційно вносять правки. Голова Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев запропонував підвищити мінімальну пенсію до 4700 грн замість 2595 грн.

За його підрахунками, для доведення мінімальної пенсії до 4700 грн потрібно майже 12 млрд грн щороку. Але щоб уникнути "зрівнялівки" і підвищити також інші пенсії пропорційно, бюджетні витрати можуть зрости до 110 млрд грн.

"Щоб підвищити пенсії нижче 4700 грн, необхідно близько 12 млрд грн на рік. Але якщо підвищувати пропорційно всім, додатково потрібні ще 100–110 млрд грн", – пояснив Гетманцев.

Однак досвід минулих років показує, що після реєстрації проєкту бюджету збільшити соціальні виплати парламенту практично не вдається, тож ці пропозиції більше політичні, ніж реальні.

Пенсійна реформа знову відкладена

Запуск накопичувальної пенсійної системи міг би суттєво підвищити пенсії. Проте реформу знову відкладають. У 2020 році прем’єр Денис Шмигаль попереджав, що без накопичувальних пенсій у майбутньому не буде можливості платити пенсії, і обіцяв запустити систему у 2021 році.

Сьогодні українцям пенсія може нараховуватися з трьох джерел: солідарного, обов’язкового накопичувального та добровільного накопичувального. Повноцінно працює лише солідарний рівень – пенсії нинішніх пенсіонерів виплачують за рахунок внесків працюючих. Співвідношення між кількістю працюючих та пенсіонерів вже критичне: один робітник утримує одного пенсіонера.

Проблему посилює неофіційна зайнятість: ті, хто не сплачує внески у ПФУ, фактично "крадуть" у пенсіонерів. Зараз єдиний соціальний внесок становить 22%, але навіть якщо всі кошти йшли б на пенсії, для середньої виплати у 10 тис. грн потрібна середня зарплата 45,4 тис. грн. Натомість реальна середня зарплата, з якої сплачують внески, – 19,8 тис. грн, а середня пенсія наразі – 6,4 тис. грн. При цьому понад 4,2 млн пенсіонерів отримують до 5 тис. грн.

Низькі пенсії – результат не лише демографічної кризи, війни та низьких зарплат, а й рішень уряду та парламенту. Минулоріч Міністерка соцполітики Оксана Жолнович презентувала концепцію пенсійної реформи, але після її відставки реалізація системи стала під питанням.

Проблемою накопичувальної системи є відсутність інституційної пам’яті: реформу кілька разів розробляли наново. У 2020 році Шмигаль презентував концепцію, яка мала запрацювати у 2021-му. Потім Лазебна обіцяла запустити накопичувальні пенсії до 2023-го, але через війну проєкт зупинили. Жолнович планувала реформу на 2026 рік, проте наразі її впровадження під великим сумнівом.

Ще один приклад помилок – зменшення ЄСВ у 2015 році з 37% до 22%, що призвело до зниження майбутніх пенсій майже на третину. Наприклад, пенсія за 35 років стажу з середньою зарплатою цього року становить 5269,9 грн, тоді як за старою формулою вона могла б бути 7114,4 грн.

Якщо уряд і далі зволікатиме, реформу не ухвалять, а формулу нарахування пенсій доведеться переглядати знову – і, ймовірно, не на користь пенсіонерів.