Українські пенсіонери залишаться одними з найбідніших у Європі: Що буде після індексації

У березні пенсії в Україні буде проіндексовано на 10%, але це не покриє реального рівня інфляції. Очікується, що без пенсійної реформи та запровадження накопичувальної системи українські пенсіонери залишатимуться одними з найбідніших у Європі. Про це розповів голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу"), передають Патріоти України.

"На жаль, +10% не покриває торішнє зростання споживчих цін, яке у грудні у річному вимірі склало 12,0% (і у перші місяці 2025 року, за прогнозами, ситуація залишатиметься складною)", – зазначив Гетманцев.

За його словами, через відсутність накопичувальної пенсійної системи українські пенсіонери залишаються одними з найбідніших у Європі. Згідно з проєктом бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік, його загальні видатки складуть 908,2 млрд грн, з яких:

• 528,3 млрд грн – на виплату пенсій у межах системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
• 821,2 млрд грн – на пенсійне забезпечення та фінансування адміністративних витрат.

Головна зміна у березні – це індексація виплат на 10%. "Ураховуючи, що країна скоро вступить у четвертий рік повномасштабної війни, а всі ресурси спрямовуються на потреби оборони, таке зростання – це непогано", – визнає Гетманцев.

Однак, додає він, індексація не перекриє реальне зростання цін. Тому пенсіонери й надалі залишатимуться одними з найбідніших у Європі.

Попри регулярні підвищення, пенсійна система України залишається однією з найменш ефективних у Європі. Головна проблема – відсутність накопичувального рівня, який би дозволяв громадянам формувати додаткові виплати. "Такий стан справ спричинений не в останню чергу тим, що Україна спізнилась з проведенням повноцінної пенсійної реформи та запуском накопичувального рівня років на двадцять", – наголошує Гетманцев.

Якщо б накопичувальна система була запущена ще у середині 2000-х років, то сьогодні "молоді" пенсіонери отримували б виплати з двох джерел – державного фонду та власних накопичень. Проте через відсутність рішучості у прийнятті важливих реформ, ціле покоління українців (тих, кому у середині 2000-х було 30-40 років) залишилося без накопичень і тепер залежить виключно від державної солідарної системи.

"Однак традиційна нерішучість у моменти, коли потрібно приймати складні, але розраховані на перспективу для держави рішення, призвела до того, що у нас з накопичувального рівня випало ціле покоління українців," – зазначає Гетманцев. За словами Гетманцева, вирішити проблему може лише запровадження другого рівня пенсійної системи – обов’язкового накопичувального страхування.

Однак впровадження такої реформи потребує політичної волі, а Верховна Рада нинішнього скликання поступово втрачає потенціал до проведення складних змін через наближення до завершення своєї каденції. "Сподіваюсь, що у нашої каденції Верховної Ради вистачить сміливості та мудрості, щоб не залишати питання впровадження другого рівня пенсійної системи у спадок наступному парламенту," – підсумував він.