Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Війна за Нагірний Карабах між Азербайджаном та Вірменією яскраво продемонструвала ефективність баражуючих боєприпасів та ударних безпілотників проти наземних цілей. Танки, БМП, САУ знищувалися швидко і легко. Щонайменше, так це виглядало на відео. Але чи можна захистити танк чи іншу бронемашину від цієї загрози? Своє рішення запропонувала команда фахівців зі Львова та Харкова, повідомляють Патріоти України.
Під час бойових дій у Нагірному Карабаху суттєвий внесок у знищення цілей противника забезпечили безпілотні ударні комплекси турецького та ізраїльського виробництва, які були придбані армією Азербайджану.
"З перших днів операції всі військові цілі були ще раз проконтрольовані, і були знищені точним і влучним вогнем. Я можу сказати, що вірменській армії завдано великої шкоди. Знищено понад 200 танків, 2 установки ППО ЗРК С-300, 33 танки захоплені в якості трофеїв, також знищено і захоплено у якості трофеїв багато одиниць іншої техніки ", - зокрема, ствердужвав президент Азербайджану Ільхам Алієв на одному з етапів протистояння.
Баражуючі боєприпаси та бомби ударних безпілотників влучали у танки зверху - де броня є найтоншою, а існуючі системи захисту танків, як відомо, головно орієнтовані на протидію загрозам у фронтальній і частково - боковій проєкції.
Неодноразово міноборони Азербайджану публікувало відео, де баражуючі боєприпаси знищують танки Т-72 та САУ 2С3 "Акация", поцілюючи у найбільш вразливі місця машин, зокрема, навіть у люки екіпажу. На тлі досвіду бойових дій у Нагірному Карабаху захист танків від загрози з повітря став надзвичайно актуальним питанням.
Одне з рішень для протидіі описано у заявці на патент, яка подана групою науковців від Академії Сухопутних військ ім.Сагайдачного. Патент вже пройшов перевірку на чистоту. Власне, запатентовано лише один з елементів активної системи захисту для танків - це новий боєприпас.
Він має протистояти ураженню зразка бронетанкового озброєння при стрільбі по ньому з ручних протитанкових гранатометів, кумулятивних гранат, протитанкових ракетних комплексів та інших подібних засобів ураження.
Новий боєприпас може застосовувтися для протидії загрозам для захисту танку з різних проєкцій. Все залежить від напряму мортир, у яких розміщуються ці боєприпаси на башні чи корпусі танку чи іншої бронемашини. Звісно, частину цих мортир можна скерувати і для захисту від баражуючих боєприпасів чи бомб з ворожих безпілотників, що атакують у верхню напівсферу, наприклад, танк.
Автор ідєї нового боєприпасу - кандидат технічних наук Андрій Богач, який ще донедавна працював на ХКБМ ім.Морозова. Він каже, що насправді це рішення визріло у нього ще до початку війни у Нагірному Карабаху і було відповіддю на розширення спектру як ударних безпілотних комплексів, так і інших засобів враження, що становитимуть серйозну загрозу танкам на полі бою уже у найближчій перспективі. Бойові дії у Нагірному Карабаху лише підтвердили вірність цього висновку.
Запатентовано новий боєприпас - як один з елементів активної системи захисту для танків та бронетехінки...
Родзинка запатентованого боєприпасу в тому, що він формує захисне поле у вигляді заданого числа готових уражаючих елементів, зв’язаних між собою сітчастим екраном.
На малюнку показано загальний вигляд боєприпасу для протидії ураженню зразків бронетанкового озброєння, де: 1 – бронеоб’єкт, що захищається; 2 – пускова установка для відстрілу захисного боєприпасу; 3 – корпус захисного боєприпасу; 4 – вишибний заряд; 5 – осколкові елементи ураження; 6 – гнучкі з’єднання осколкових елементів у вигляді сітчастої структури.
Загалом ця система має працювати наступним чином.
В очікуванні бойового застосування зразка озброєння екіпаж виконує заряджання захисних боєприпасів в пускові установки. Під час проведення бойових дій у разі, коли по бронеоб’єкту противник здійснив постріл засобом ураження, бортова радіолокаційна станція бронеоб’єкта фіксує траєкторію руху засобу ураження, який створює небезпеку та при його підльоті до бронеобєкта, що захищається, в автоматичному режимі подає сигнал на відстріл захисного боєприпасу.
В результаті спрацювання вишибного заряду у напрямку підльоту засобу ураження вистрілюються осколкові елементи ураження, які у польоті створюють захисне поле.
При зустрічі боєприпасу і цілі відбувається руйнування корпусу засобу ураження, додаткова деформація кумулятивної воронки засобу ураження через взаємодію із осколками та сітчастим екраном, а також зміна вектору траєкторії руху засобу ураження. Таким чином, вірогідність ураження бронеоб’єкта істотно зменшується.
Разом з тим, слід зазначити, що запатентована ідея боєприпасу потребуватиме конкретних дій та рішень для її практичного втілення у форматі працюючої системи активного захисту. Починаючи від розробки самого "сітчастого" боєприпасу, перевіркии можливостй такої конструкції - до забезпечення надійно працючого тандему з малогабаритною станцією виявлення атакуючих цілей, що становлять загрозу для танку. Але будь-який шлях починається з розуміння напрямку і першого кроку.
Незважаючи на численні заяви про відсутність у Кабміну планів підвищувати ціну на електроенергію, Міністерство енергетики спільно з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, планують підвищити та...
Міністри закордонних справ країн "Великої сімки" схвалили декларацію за підсумками зустрічі на Капрі в Італії. Питання передачі Україні російських активів на прохання лідерів країн G7 відклали до червня, передають Патріоти України. Глави МЗС Канади, Ф...
