На дрібних землевласників наразі поклали мінімальне податкове зобов'язання, яке вже умовно назвали податком на город. Цей грошовий збір українці сплачуватимуть навіть із невеликих ділянок землі, на яких зазвичай вирощують овочі не на продаж, а для власного споживання, зазначають Патріоти України.
Податок на город з'явився внаслідок ухвалення так званого "ресурсного" законопроекту №5600, який значно розширює в Україні базу оподаткування.
Платити його доведеться всім власникам земельних ділянок, що знаходяться за межами населених пунктів. На присадибні ділянки ця норма не поширюється. Хоча у першій редакції законопроекту вона поширювалась і на них. Проте до другої редакції її вилучили.
А от щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, то за них платити доведеться. При цьому площа ділянки, з якої братимуть податковий збір, має бути не менше ніж 50 соток. Хоча спочатку йшлося про більшу площу – 2 гектари. Однак потім цю норму скоротили вчетверо.
Щодо міст, то податок доведеться платити і за ту землю, яка знаходиться в межах міста, якщо її площа стартує від 50 соток і вище.
Законом встановлено мінімальну ціну податку за город. Вона становитиме 5% від нормативної оцінки землі. У середньому по Україні це 1500 гривень: десь трохи менше, а десь і більше. Платити податок потрібно буде щорічно – незалежно від того, має власник дохід від цієї землі чи ні.
Очевидно, таким чином влада хоче змусити дрібних землевласників відмовитись від своїх ділянок і продати їх за безцінь. Особливо, якщо цими власниками є пенсіонери, які й так ледве зводять кінці з кінцями, то їм першим і доведеться розлучитися зі своїми наділами.
У Польщі та країнах Балтії стрімко зростає попит на страхування майна від воєнних ризиків. Бізнес дедалі активніше готується до можливої ескалації та намагається захистити свої активи від атак безпілотників, диверсій і терористичних загроз, передають П...
В Україні понад 60% житлового фонду становлять будинки, зведені до 1970 року. Значна частина таких споруд потребує оновлення через зношені конструкції, застарілі комунікації та низьку енергоефективність. Водночас масового знесення хрущовок не планують:...
