Російські бізнесмени поскаржилися на повернення платежів з Китаю за вже поставлені товари, передають Патріоти України.
Як повідомляють РосЗМІ, одразу два імпортери розповіли про повернення платежу в юанях через три місяці після здійснення переказу до великих китайських банків — за цей час товар уже було розмитнено й отримано.
Також повідомляється про повернення коштів навіть через чотири місяці. Крім того, було зафіксовано випадок, коли китайський постачальник повідомив про повернення платежу через неможливість отримати його в банку, хоча кошти було перераховано ще в травні.
Партнер адвокатського бюро Nordic Star Андрій Гусєв підтвердив, що їхні клієнти стикалися з такими проблемами і випадки не поодинокі. Те ж саме сказала гендиректор SinoRuss Сурана Раднаєва. Своєю чергою, комерційний директор експедитора «РМ лоджисті» Євген Ференець заявив, що повернення платежів з Китаю набуває масового характеру.
За його словами, китайський постачальник відвантажує російському покупцеві товар після часткової передоплати з умовою перерахування решти коштів протягом п’яти днів після відправки, але тут з’являється проблема з оплатою на стороні банку в КНР. Гроші «зависають», а вантаж уже в дорозі. За словами Ференеця, в деяких випадках проводять розмитнення, а сторони домовляються про альтернативні схеми оплати, але готових на це постачальників стає дедалі менше, оскільки у них немає впевненості, що імпортер знайде вихід із ситуації.
На думку експертів, платежі могли не пройти комплаєнс, оскільки китайські банки побоюються вторинних санкцій за співпрацю з Росією. Можна спробувати оформити перекази заново, проте російський банк не поверне комісію за минулу операцію, оскільки виконав своє зобов’язання з відправлення коштів, зазначає керівник напряму зовнішньоекономічної діяльності в банку «Бланк» Анастасія Сорокіна. При цьому якщо платіж не пройшов через відмову банку-одержувача, то відправляти кошти знову за тією ж схемою сенсу немає.
З цим згодна керуючий партнер FTL Advisers Наталія Пацева. За її словами, великі китайські банки відмовляються приймати гроші з Росії через загрозу вторинних санкцій, причому «особливо вимогливі» простежують весь ланцюжок руху коштів і відправляють назад навіть ті платежі, які були здійснені через треті країни. А невеликі банки дуже нестабільні. Пацева рекомендує не розраховувати на них у довгостроковій перспективі.
Україна планує створити фінансовий буфер в розмірі 10,1 млрд доларів на випадок негативного сценарію. А також розділить на три частини зовнішнє фінансування від країн G7 за механізмом ERA, яке виділяють коштом заморожених російських активів. Про це йде...
При наявній базі Україна може виробляти десь 21,8 млрд кубів на рік цього чистого біоресурсу, в цій цифрі більше 90% припадає на рослинну сировину. При належному розвитку тваринництва обсяги можуть бути набагато більшими. На початку 2025 року українськ...