Втеча за кордон людей і капіталів посилиться: Які "драконівські" нововведення уряд Зеленського приготував для підприємців

У той час як з високих трибун лунають обіцянки створити в Україні комфортні умови для роботи підприємців, уряд намагається створити бізнесу додаткові труднощі. 29 вересня на засіданні Кабінета міністрів був схвалений законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу, зазначають Патріоти України.

Цікаво, що ініціаторами даного законопроєкту виступили Пенсійний фонд і Міністерство соціальної політики. Вони пропонують збільшити періодичність подання роботодавцями звітів про нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) і податку на доходи фізосіб (ПДФО) за своїх найманих працівників. Зокрема, квартальну звітність пропонують замінити щомісячною. Якщо зараз роботодавці подають такий звіт протягом 40 днів після закінчення кварталу, то після ухвалення законопроєкту будуть це робити щомісяця. У разі прийняття законопроєкту він набуде чинності з 1 січня 2022 року.

Ініціатива уряду вже призвела до великого резонансу у суспільстві. Тому «ФАКТИ» вирішили з'ясувати в економістів, юристів і підприємців, як вони ставляться до таких планів уряду.

«Влада власні провали у фінансах і менеджменті хоче перекласти на плечі бізнесу»

Свою думку про запропоновані урядом нововведення у податковій звітності «ФАКТАМ» висловив президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» Олег Тітамир.

— Яких сфер діяльності торкнеться нова норма в разі її затвердження?

— Відразу впадає в очі, що ініціатори законопроєкту про щомісячну звітність — Пенсійний фонд і Мінсоцполітики — хочуть його просунути в тому числі для власної зручності при формуванні пенсійної, страхової та іншої статистики. Наскільки зручно це самим підприємцям, чи питали їхню думку щодо документа, про це в уряді мовчать. Взагалі, виглядає дивним, коли в епоху загальної диджиталізації та роботи, до речі позитивної, цілого Міністерства цифровий трансформації, профільні «пенсійні» топчиновники не можуть як слід організувати свою власну статистику й облік, і намагаються «виправити» власні прорахунки та некомпетентність коштом сотень тисяч підприємців і бізнес-структур.

Загалом нововведення щомісячної звітності торкнеться всіх категорій та сегментів бізнесу — від великого до приватних підприємців, які працюють без найманих робітниів, оскільки всі зобов'язані за законом сплачувати податок на доходи фізосіб і єдиний соціальний внесок. До речі, всі підприємницькі структури, юрособи та суб'єкти підприємницької діяльності ще з 1998 року, коли була заснована ця форма бізнесу, спочатку подавали звітність в податкові органи щокварталу, не пізніше 40 днів з кінця звітного кварталу. Такий формат є логічним і комфортним для бізнесу, оскільки є час на упорядкування податкових документів, щоб не отримати штраф за неправильно поставлену «кому» або за «свідомо занижену», на думку фіскального органу, дохідну частину звіту або ж за «завищену» збиткову.

Впровадження щомісячної звітності з ПДФО та ЄСВ, звісно, буде створювати для бізнес-структур «лихоманку», особливо для малих підприємців і частково для середнього бізнесу. Багато хто з об'єктивних причин, таких, як брак часу або кадрів, не зможуть подати звіт вчасно. Водночас штрафи за порушення при складанні та подачі об'єднаного звіту (ст. 119.1 Податкового кодексу України) становлять 1020 грн, а за повторне порушення протягом року — 2040 грн. Якщо таких порушень буде декілька, то можна помножити штрафи на їхню кількість, а це ще одна опція для податкової в контексті виконання фіскальних планів.

На мій погляд, ця новація є черговим елементом в «пакеті» урядових фіскальних заходів з подолання хронічного і «космічного» дефіциту держбюджету. Так, за показником дефіциту загального фонду за січень — серпень 2021 року маємо 110,3 млрд грн при граничному показнику на рівні 5,5% ВВП, або 246, 6 млрд грн.

При цьому введення щомісячної звітності з ПДФО та ЄСВ я б розглядав і як логічну ланку в одному фіскальному пакеті з недавнім створенням Кабміном міжвідомчої робочої групи щодо детінізації економіки на чолі з колишнім головним податківцем країни, а нині першим віцепрем'єром і міністром економіки Олексієм Любченком. Також це пов'язано з правовою ініціативою «фіскально-ідеологічного» блоку влади під керівництвом голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева — щодо запровадження непрямих методів податкового контролю, коли фіскали будуть відстежувати усіма можливими й неможливими методами витрати та доходи мільйонів українців. Єдина відмінність від попередніх ініціатив в тому, що ідея щомісячної звітності виходить нібито від Пенсійного фонду та Мінсоцполітики, а по суті ж є елементом посилення податково-адміністративного тиску на бізнес.

До речі, в контексті впровадження щомісячної звітності для бізнесу варто згадати, що Пенсійний фонд перебуває в перманентному стані фінансового дефіциту, який з початку цього року становить понад 7 мільярдів гривень. Ця установа хронічно дотаційна, і уряду доводиться покривати дефіцит з держбюджету. Тобто українці, по суті, двічі дотують Пенсійний фонд — по єдиному соціальному внеску і з частини своїх податків. Крім того, нещодавно Фонд соціального страхування оголосив про дефіцит у 2,3 млрд грн власного бюджету за підсумками серпня цього року — через пандемію та падіння надходжень від ЄСВ. Таким чином, влада власні провали у фінансах і менеджменті хоче перекласти на плечі бізнесу.

«Урядова новація перетворить бізнес-діяльність тисяч підприємців на справжнє пекло»

— Чи створить новий порядок додаткове навантаження для бізнесу, бухгалтерів? Чи не виникнуть черги та затримки з подачею звітності?

— Очевидно, що створить. І якщо великий бізнес має потужні кадрово-організаційні ресурси, добре налагоджений фінансово-бухгалтерський бек-офіс, то для середнього бізнесу, де від 100 до 300 осіб персоналу, для приватних підприємців, коли власник часто сам собі бухгалтер, ця «новація» може істотно загальмувати бізнес-процеси. Сотням тисяч суб'єктів підприємницької діяльності доведеться наймати бухгалтера, що збільшить адміністративні витрати, або доведеться підвищувати роздрібні ціни на свої продукцію та послуги. З іншого боку, це нівелює саму сутність спрощеної системи оподаткування та звітності.

Водночас, наприклад, для компанії, де працюють 100 осіб, через щомісячну звітність по ПДФО та ЄСВ навантаження на «профільного» бухгалтера зросте у 3−4 рази. Не скажу, що це критично для середньої компанії, але це спричинить додаткові витрати часу й коштів як для менеджменту, так і для інших підрозділів.

І ще один важливий «нюанс». Досі ще залишилося чимало підприємців, які не володіють диджитал-грамотністю, які не користуються електронним кабінетом платника податків, а замість цього фізично йдуть у податкову та здають звітність «вручну». Цій категорії — тисячам підприємців — урядова новація перетворить бізнес-діяльність на справжнє пекло.

— Які наслідки для економіки країни може мати зміна порядку податкової звітності?

— Будь-яке регуляторно-адміністративне ускладнення для підприємців так чи інакше призводить до певного підвищення собівартості продукції або послуг. А значить, теоретично може сприяти повільному підвищенню споживчих цін, індексу інфляції в країні та, відповідно, погіршить фінансову ситуацію для споживачів.

Крім того, будь-яка правова норма, яка призводить до втрати «часового ресурсу» для підприємців, погіршує бізнес-середовище в країні. У 2020 році в міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business Україна займала 64-е місце серед 190 країн. Позиція нашої країни — між Індією та Пуерто-Рико, що навряд чи є задовільним результатом.

Не буду стверджувати, що ймовірне введення щомісячної звітності для бізнесу суттєво погіршить положення країни у цьому рейтингу, але вже точно не поліпшить. До речі, на рейтинг країни в Doing Business дуже уважно дивляться іноземні інвестори, перш ніж вкладати свій капітал в яку-небудь національну економіку. У разі запровадження урядом ще кількох подібних ініціатив, які ускладнюють життя бізнесу, жодні «інвестиційні няні» вже не допоможуть.

Парадокс нинішньої української ситуації в тому, що такі фіскальні законопроєкти, які ущемляють бізнес, погіршують умови його діяльності та уповільнюють бізнес-процеси, мають набагато більші шанси на схвалення парламентом, ніж той же Акт про свободу підприємництва Михайла Саакашвілі — документ, який зводить до граничного мінімуму державні регуляції, ліцензії та дозволи, позапланові перевірки, що вводить «декларативний принцип» реєстрації бізнесу тощо. Результат — перманентна інфляція та «дно» в Європі з добробуту громадян, — підсумував Олег Тітамир.