З чолобитною до Зеленського: Енергетична діра, "перекривленість" ринку і бунт "Енергоатому"

Поклик вулиці

19 серпня первинна профспілкова організація «Енергоатому» проведе акцію протесту під стінами Міністерства енергетики та Кабінету міністрів. Вимога атомників — держава повинна переглянути свою політику щодо галузі, яка забезпечує виробництво половини електроенергії в країні.

У заяві профспілки атомників йдеться про те, що нинішнє ставлення до держкомпанії — дискримінаційне, його потрібно змінити, а також розробити заходи щодо виведення НАЕК «Енергоатом» з критичного фінансового стану.

Співробітники «Енергоатому» вимагають від Міненерго і Кабміну переглянути розміри і терміни виплати держкомпанією дивідендів до держбюджету, збільшити виробництво електроенергії на АЕС і погасити старі борги перед «Енергоатомом», які залишилися ще з часів колишньої моделі ринку електроенергії.

Борги наші тяжкі

Проблеми в атомній енергетиці почалися ще навесні, коли через загальне зниження споживання електроенергії в країні диспетчери стали обмежувати атомникам виробництво. Річ у тім, що за законодавством вироблена "зеленими" станціями електроенергія повинна бути обов'язково оплачена незалежно від того, чи спожита вона. Тому обмеження з виробництва торкнулися насамперед АЕС. Представлений в травні цього року оновлений прогнозний баланс по електроенергії передбачав, що при загальному зниженні виробництва електроенергії в порівнянні з попередньою редакцією балансу на рівні 5,9% (до 143 млрд кВт · год) найбільше обмежити виробництво доведеться саме атомним станціям — на 8,6%, до 73,7 млрд кВт год. Крім того, виконання нового прогнозного балансу вимагало від «Енергоатому» вивести в резерв три блоки-мільйонники на Запорізькій і Рівненській АЕС.

Однак в.о. президента "Енергоатому" Петро Котін тоді підтримав новий енергобаланс, заявивши, що головне — стабілізація ринку електроенергії.

А в серпні були оприлюднені фінансові результати діяльності «Енергоатому», які виявилися дуже невтішними — за 1 півріччя цього року держкомпанія отримала чистий збиток у розмірі 2,65 млрд грн проти 1,113 млрд грн чистого прибутку за аналогічний період минулого року. До слова, фінансові збитки компанія отримала саме цього року — за підсумками всього минулого року компанія заробила 3,773 млрд грн прибутку.

За словами члена експертної ради при Міненерго Ольги Кошарної, збитки пояснюються «перекривленістю» ринку, в умовах якого держкомпанія «Гарантований покупець» вже заборгувала «Енергоатому» 11 млрд грн.

Ми будемо жити тепер по-новому

З серпня цього року умови роботи «Енергоатому» на ринку дещо змінилися. Річ у тім, що НАЕК виробляє найдешевшу електроенергію, і тому за рахунок цієї держкомпанії забезпечуються низькі тарифи на електроенергію для населення. Це досягається за рахунок механізму публічних спеціальних зобов'язань (ПСЗ), за аналогією з тими, що діють на ринку газу. Працює він так: 80% виробленої електроенергії «Енергоатом» повинен за собівартістю (45,24 коп. за 1 кВт-год за підсумками 1 кварталу 2020 г.) продавати держпідприємству «Гарантований покупець», яке, в свою чергу, за рахунок продажу цієї електроенергії на ринку і забезпечує низький рівень тарифів для населення. Решта ж 20% виробленої електроенергії «Енергоатом» мав право продавати на вільному ринку безпосередньо покупцям за вільними ринковими цінами.

Однак керівництво НАЕК такий порядок не влаштовував — Петро Котін на початку серпня заявляв, що «Гарантований покупець" не може вчасно реалізувати ці 80% електроенергії, і не здатний за них вчасно розрахуватися. «В результаті ми вже отримали заборгованість 8,7 млрд грн, яка має стійку тенденцію до зростання — приблизно на півтора-два мільярди гривень щомісяця, з яких понад 3 млрд — протягом червня-липня», — роз'яснив він.

Тому було задіяно механізм перехідних ПСЗ для «Енергоатому» — частку обов'язкового продажу електроенергії «Гарантованому покупцеві» знизили з 80 до 60%, а частку енергії, що вільно продається на ринку, збільшили з 20 до 40%. Це, на думку НАЕК, повинно було привести до збільшення середньомісячних надходжень від продажу електроенергії з 2,75 до 3,5 млрд грн.

Однак «Енергоатом» не отримав бажаного — ухвалена Кабміном постанова містила дуже неприємну для нього норму: середньозважена ціна усієї продаваної електроенергії «Енергоатомом» не повинна була бути нижчою за собівартість. Цю норму було введено навмисно — аби «Енергоатом" не генерував боргів, «скидаючи» задешево свою електроенергію. Тим більше, що керівництво «Енергоатому» було викрито в «схемах» з продажу електроенергії «своїм» компаніям.

Однак «Енергоатом» заявив, що новий порядок продажу електроенергії його не влаштовує: оскільки 60% електроенергії, яку він повинен продавати в рамках ПСЗ "Гарантованому покупцеві", продається дуже дешево, то ж решта 40% енергії, яку він тепер може продавати на ринку на свій розсуд, повинні продаватися за подвійною собівартістю, а це перевищує ринкову ціну — тобто ця електроенергія стає неконкурентоспроможною.

За словами члена експертної ради при Міненерго Ольги Кошарної, анонсована профспілкою атомників акція — не що інше, як спроба нинішнього керівництва «Енергоатому» прикрити свої прогалини в управлінні компанією і добитися звільнення міністра енергетики Ольги Буславець і прем'єра Дмитра Шмигаля.

Однак атомники вважають, що вони мають рацію, і мають намір домагатися зміни державної політики щодо "Енергоатому", дійшовши з чолобитною до Зеленського.