Знайшли управу: Українці змушують банки "віддавати" вкрадені шахраями гроші

В Україні нерідко фіксуються випадки шахрайських списань з банківських карток. Втрати ж часом сягають десятків і сотень тисяч гривень. І хоча непоодинокими є випадки, коли крадіжка відбувається не з вини клієнта, часто банки відмовляються визнавати свою провину та компенсовувати втрату. Втім, суди можуть стати на бік постраждалих – і зобов'язати банки компенсувати вкрадене. OBOZ.UA розібрав реальні справи, коли банки змушуватимуть "повертати" гроші, дізнався, як діяти, якщо шахраї вкрали кошти, та з'ясував, як не віддати зловмисникам свої заощадження добровільно, передають Патріоти України.

Куди звертатись, якщо шахраї вкрали гроші

Загалом же, розповів OBOZ.UA директор з моніторингу та протидії шахрайству Sense Bank Юрій Хмеленко, якщо ви стали жертвою шахраїв, слід негайно заблокувати картку – або безпосередньо через банк, або через його мобільний додаток. Після чого:

• Терміново звернутися до банку та повідомити про інцидент.

"Важливо оперативно звернутися на гарячу лінію банку. Його спеціалісти детально опрацюють ваше звернення та нададуть чіткі рекомендації, як діяти далі в конкретній ситуації", – пояснив банкір.

• Змінити паролі від онлайн-банкінгу та подати запит на перевипуск картки.
• Зберегти всі докази: скриншоти, SMS-повідомлення, листування, записи телефонних дзвінків.

Та головне ж, зазначається, слід зберігати спокій. І в жодному разі не реагувати на пропозиції шахраїв щодо повернення коштів.

Крім того, треба звернутися до Національної поліції. Адже саме правоохоронні органи уповноважені розслідувати такі злочини та притягувати винних до відповідальності.

"Поліцейські мають встановити людину, яка безпосередньо позбавила вас коштів, оголосити їй підозру, потім – обвинувальний акт. І вже коли обвинувальний акт буде скерований до суду, ви зможете подати цивільний позов у цій кримінальній справі", – пояснив OBOZ.UA алгоритм дій адвокат Андрій Тарасов.

Вкрадене можна повернути

При цьому Хмеленко підкреслив: якщо шахрайство сталося без участі клієнта, вкрадені кошти можна повернути. Тобто коли:

• Не було розголошено персональні платіжні дані.
• Або клієнт не здійснював платежі самостійно під впливом шахраїв.

"Банк співпрацює з правоохоронними органами у разі їх звернення для розслідування справи. Тож за умови успішного розслідування, притягнення шахраїв до кримінальної відповідальності та своєчасного блокування коштів на рівні отримувача несанкціонованого платежу, повернення можливе", – констатував банкір.

Що робити, якщо банк перекладає вину на клієнта

Втім, може статись так, що банк сам допустив помилки у системі безпеки, внаслідок чого в клієнта були вкрадені кошти – однак намагається зняти з себе відповідальність. Ба більше – навіть перекласти її на клієнта. Причина ж цього – небажання компенсовувати втрачене через власну фактичну недбалість.

Однак повернути кошти в такій ситуації все ж можна – через суд. Однак для цього, за словами Тарасова, спочатку слід звернутись до поліції.

"Якщо в Нацполі визначать, що була проблема в банку, тоді ви можете звернутися до суду – з позовом до банку про відшкодування шкоди", – пояснив він.

Які слід зібрати документи для суду

Разом з тим, зазначає адвокат, позов до банку має бути підкріплений документально. Тобто в постраждалого клієнта мають бути вагомі докази, що крадіжка грошей сталася не з його вини. Інакше кажучи, суду треба надати чіткі підтвердження того, що банк неналежно виконав свої зобов’язання із захисту рахунку, а сам постраждалий не компрометував свої дані.

"Ці докази має зібрати Нацполіція. І вже на підставі цього можна ініціювати цивільний процес", – пояснив він.

Водночас, підкреслив Тарасов, якщо були вкрадені кредитні кошти, то саме банк має доводити суду, що ними заволодів саме клієнт. Адже фактично в такому разі банк каже, що саме в нього були вкрадені гроші, тож клієнт має їх повернути.

"І в таких випадках саме банк, якщо йому щось від вас треба, має подавати до суду. І саме банк має доводити, що ви цей кредит брали. Тобто має надати документи, які підписані вашим або "живим", або електронно-цифровим підписом, надати записи з банкомату, де ви знімали, з якої картки, яким способом тощо. Тобто все, щоб чітко довести, що саме ви брали той кредит", – пояснив адвокат.

Без цих доказів же, констатував він, довести провину клієнта у банку не вийде. "Поки ви підпис не поставите, у банку доказів не буде", – резюмував Тарасов.

Коли банки повертають гроші, вкрадені шахраями

Однак для постраждалих найважливіше питання звучить так: чи можна повернути вкрадені шахраями гроші? Можна. Адже якщо крадіжка відбулась через недогляд банку, суди, як показує практика, можуть стати на бік клієнта.

Банк зобов'язали повернути понад 126 000 грн, вкрадених шахраями

• Справа №751/5576/24. Рішення Новозаводського райсуду Чернігова.

Постраждала стверджувала, що з її карткового рахунку в ПриватБанку було здійснено низку транзакцій – через застосунок "Приват24". Зокрема:

• Оплату товарів/послуг через інтернет на 4 696,8 доларів.
• Переказ 29 999 грн з комісією 150 грн;
• Поповнення мобільних номерів на 254 та 904 грн.

Таким чином, з урахування тодішнього курсу, загальна сума крадіжки перевищила 126 000 грн.

При цьому вона наполягала, що таких операцій не виконувала. А крім того:

• Доступу до карток та паролів стороннім особам не надавала.
• Одразу після виявлення списання повідомила банк та звернулась до правоохоронних органів.

Ба більше, за словами клієнтки, транзакції виконувалися з чужого пристрою на базі Android – тоді як сама клієнтка користується iPhone.

Водночас у самому банку стверджували, що транзакції були проведені під авторизацією клієнтки в системі "Приват24". А доступ здійснювався за її логіном і паролем.

Крім того, банк зазначав, що відповідальність за втрату або незаконне використання платіжних даних несе сам користувач. Чим фактично перекладав відповідальність за компрометацію даних на свою клієнтку.

А втім, суд визнав доводи банку бездоказовими та зазначив, що клієнтка вчасно повідомила про шахрайські дії. Чим фактично визнав: якщо банк не довів, що клієнт сам сприяв компрометації своїх даних, усі сумніви тлумачаться на користь споживача.

Крім того, суд підкреслив, що за законодавством, відповідальність за безпеку платіжної системи лежить саме на банку. "Тягар доказування дії чи бездіяльність користувача, які призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, несе ПАТ КБ "ПриватБанк", – йдеться в рішенні.

Як наслідок, суд зобов’язав "ПриватБанк" повернути клієнтці вкрадені в неї 126 458 грн. А також:

• Виплатити 20 000 грн моральної шкоди.
• Компенсувати 40 000 грн витрат на адвокатів та плати до бюджету.
• Сплатити 1 211 грн судового збору.

Банк має повернути клієнтці майже 80 тисяч, які в неї вкрали

• Справа № 357/2770/25. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Як йдеться в матеріалах справи, невідомі особи, ймовірно через дублювання SIM-карти, отримали доступ до карти Monobank (АТ "Універсал Банк") постраждалої. Завдяки цьому вони:

• Випустили пластикову картку.
• Через банкомати зняли 79 558 грн кредитних коштів постраждалої.

Того ж дня клієнтка повідомила про це банк і поліцію. При цьому вона зазначала: фізичної картки в неї не було.

Крім того, йдеться в матеріалах, у момент крадіжки грошей постраждала перебувала за кордоном. А за наданими мобільним оператором "Київстар" даними, фінансовий номер клієнтки підключався до базових станцій в Одесі.

Проте банк відмовився компенсувати втрату. Своє рішення там аргументували тим, що операції були підтверджені:

• Коректними PIN-кодами
• Одноразовими паролями.

Клієнтка ж наполягала: свої дані вона нікому не передавала. А PIN-код навіть не пам’ятала – бо карткою фактично не користувалася.

Суд же дійшов висновку, що банк не довів вину клієнтки – зазначивши: сам факт введення правильних паролів не означає, що їх розголосив власник. Крім того, було визначено, що "за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах".

Також було встановлено, що у момент зняття коштів жінка перебувала за кордоном. А дані від оператора мобільного зв’язку підтвердили факти нетипової активності SIM-карти.

Як наслідок, суд зазначив, що банк не довів, що клієнтка своїми діями сприяла втраті даних. А тому зобов'язав установу:

• Повернути на рахунок клієнтки 79 558 грн.
• Скасувати нараховані відсотки, пеню та штрафи на цю суму.
• Стягнути з банку на користь держави судовий збір 1 211 грн.

Суд зобов’язав банк повернути клієнту понад 68 тис. грн через шахрайські списання

• Справа № 727/13512/24. Рішення Шевченківського райсуду м. Чернівці.

Клієнт Ощадбанку звернувся до суду після того, як невідомі шахраї, скориставшись підробленим дзвінком нібито від співробітника банку, здійснили три транзакції з його кредитної картки на загальну суму 64 000 грн. Ще 4 680 грн склали нараховані відсотки за користування кредитними коштами.

При цьому кошти були переведені на картки іншого банку. А системи самого Ощадбанку зафіксували:

• Вхід із нетипового пристрою через новий застосунок.
• Підозрілі великі транзакції.
• Задвоєні платежі.

Втім, йдеться в матеріалах справи, Ощадбанк не провів жодних додаткових перевірок. А згодом відмовився компенсувати кошти – звинувативши клієнта у розголошенні даних.

Суд же, зі свого боку, встановив, що банк не провів належної ідентифікації клієнта під час підключення до мобільного банкінгу, а також не перевірив автентичність операцій. Чим проігнорував власні правила безпеки.

Крім того, зазначається, спірні транзакції було здійснено без належної автентифікації. А коректне введення паролів саме по собі не доводить передачу даних клієнтом.

Відтак, оскільки банк не надав доказів того, що клієнт сприяв втраті або незаконному використанню PIN-коду чи іншої інформації, що дозволила здійснити платіжні операції, суд постановив стягнути з Ощадбанку:

• На користь клієнта – суму незаконно списаних коштів та відсотків.
• Судові витрати в розмірі 1 211 грн.

Коли суди стають на бік постраждалих

Таким чином, виходячи з цих рішень, стає зрозуміло, що саме банки несуть основну відповідальність за безпеку платіжних систем, а також захист коштів клієнтів від шахрайських списань. Адже у всіх випадках суди констатували, що:

• Сумніви щодо участі клієнта у компрометації даних тлумачаться на користь споживача.
• Коректне введення PIN-коду чи пароля не є доказом, що клієнт передав дані шахраям.
• Основний тягар доказування того, що банк діяв належно та забезпечив безпеку операцій, лежить на фінансовій установі.

Водночас важливим є те, що самі постраждалі не надавали стороннім особам жодних даних доступу – логінів, паролів, PIN-кодів. А крім того, одразу повідомляли банк та правоохоронні органи про незаконні списання.

Відтак, можна констатувати, що суди стабільно стають на бік споживачів, якщо вони своєчасно повідомили банк про шахрайські списання. А банк не довів участь своїх клієнтів у компрометації даних.

Як захиститись від шахраїв

Проте часто українці самі допомагають шахраям вкрасти в себе гроші – довірливо передаючи свої дані стороннім людям. І сподіватись у такому разі на компенсацію від банків марно – адже клієнт фактично дав дозвіл на крадіжку.

Щоб цього ж не відбулось, зазначили раніше в поліції, слід пам'ятати: якщо вам дзвонить невідомий і намагається з'ясувати дані платіжних карток – це спроба шахрайських дій. Адже "працівник банку ніколи не питає персональних даних".

Крім того, конфіденційні дані про банківські рахунки не можна повідомляти нікому – навіть банківським працівникам. Також:

• У жодному разі ніколи не слід розголошувати свій PIN-код.
• Ні за яких обставин не варто переказувати кошти на будь-які інші рахунки та рахунки третіх осіб на прохання тих, хто зателефонував та представився банківським співробітником.
• Слід встановити індивідуальні ліміти на операції з платіжною карткою.

"Якщо у вас виникли сумніви щодо того, що вам телефонує співробітник банку, покладіть слухавку. І самостійно зателефонуйте до закладу за номером, вказаним на звороті вашої платіжної картки", – зазначили в поліції.