Зростання цін на сировину - ризики й наслідки

Кому супер, а кому ні

Зростання цін на сировину: ризики й наслідки

Ще на початку 2005 року колишній директор Citigroup Алан Хіп попередив про настання нового сировинного суперциклу, яких із кінця 1800-х років було три — під час індустріалізації США, післявоєнного відновлення Європи, за яким пішла Японія, а також індустріалізації та урбанізації Китаю, що спостерігаються з початку 2000-х років. Суперцикл визначається як тривалий, аж до кількох десятиліть, період, протягом якого широкий спектр сировинних товарів торгуються за цінами, вищими за свої довгострокові тренди. На думку Деніела Саллівана, голови відділу глобальних природних ресурсів Janus Henderson, таких суперциклів із перших днів промислової революції було не три, а шість. І хоча останній пік припав на червень 2008 року, нині, можливо, формується новий суперцикл. У всіх попередніх суперциклах ціни на сировинні товари, спонукувані попитом, зростали одночасно, що було очікуваним результатом дисбалансу між збільшенням запитів ринкових гравців і наявними обсягами пропозиції. При цьому пік суперциклу не обов'язково передбачав пік інфляції, хоча вони часто збігалися.

Щоб товарний цикл став по-справжньому суперциклом, має відбутися зумовлене серйозними економічними перетвореннями певне структурне зрушення в попиті, яке утримує ціни на підйомі протягом багатьох років. Останній товарний суперцикл, який тривав з 1998-го по 2008 рік і призвів до зростання цін на окремі групи сировинних товарів до 600%, був спричинений китайськими індустріалізацією та урбанізацією, які проявляються не лише на ринках, що розвиваються, а й на ринках розвинених країн. Вважається, що саме швидке зростання Китаю (коли його частка у світовому ВВП збільшилася вдвічі, з 7% 2000 року до 14% 2010-го, а економічне зростання у річному вимірі іноді перевищувало 10%) обмежило світову пропозицію сировинних товарів і спровокувало тривалий період зростання цін. Ще одна тенденція, яка заслуговує на увагу, — підвищення рівня життя, а отже, й попиту на товари різних груп майже на всіх ринках, що розвиваються.

Одним із чинників становлення товарних суперциклів, за версією аналітиків Goldman Sachs Global Investment, є перерозподіл доходів і багатства у світових масштабах. І якщо реальні ціни на метали є показником доходу, а частка капіталовкладень у світовому ВВП — показником багатства, то останні два суперцикли сировинних товарів (один досягнув піку 1980 року, а другий 2008-го) відображають саме ці процеси. При цьому в абсолютному вираженні багато товарів нині коштують дешевше, ніж 120 років тому, якщо вимірювати їх у реальних цінах (цінах товарів відносно агрегованого показника цін; цін, скорегованих з урахуванням інфляції). Ба більше, якщо порівнювати ціни на сировинні товари зі зрослими через надлишкову пропозицію грошей або штучно роздутими спекулянтами на акції деяких компаній цінами, то вони виявляться найнижчими за останні сто з гаком років.

Нині ж відновлення попиту в поєднанні із безпрецедентним рівнем підтримки податково-бюджетної (зростання державних видатків), грошово-кредитної (низькі процентні ставки, програми кількісного пом'якшення і вертолітних грошей) політик і підвищеною увагою до зміни клімату призвело до одного з найбільш різких стрибків цін на сировинні товари за тривалу історію спостережень.

Позначається і навмисне обмеження пропозиції з боку країн-виробників, що збільшило, серед інших, ціни на карбонат і гідроксид літію внаслідок зниження пропозиції сподумену (мінералу, що є основною сировиною для одержання літію, який широко застосовується в акумуляторах) на спотовому ринку. Цей мінерал, згідно із середньозваженими прогнозами, зросте в ціні до 800 дол. за тонну 2022 року й утримається на позначці 700 дол. за тонну 2023-го. При цьому аналітики RBC Capital Markets очікують підвищення цін вище 1000 дол. за тонну. На тлі ж зростання виробництва китайських електромобілів майже на 250% за рік спотова ціна на карбонат літію в Китаї до кінця цього року може досягнути в середньому 19,5 тис. дол. за тонну. Morgan Stanley очікує, що ціна нормалізується хіба що в другій половині 2022 року на рівні 13 тис. дол. за тонну.

Із початку жовтня Індекс Bloomberg Commodity Spot (кошик із 23 контрактів на енергоносії, метали й сільськогосподарську сировину) піднявся до рекордно високого рівня, перевершивши піки, досягнуті 2011 року. Це сталося, попри падіння цін на залізну руду, яке компенсується зростанням цін на енергоносії, такі як природний газ і сира нафта, тоді як ціни на енергетичне вугілля зросли до рекордних значень. У Європі ціни на вугілля перевищили 230 дол. за тонну, тим самим подолавши 23-річний максимум. Зростання цін на газ змушує споживачів переходити на іншу сировину, внаслідок чого очікується підвищення попиту на нафту до 500 тис. барелів на день.

Пандемія, сповільнивши темпи зростання світової економіки й порушивши логістичні мережі, змусила багато гірничодобувних компаній зосередитися на скороченні витрат. І хоча споживання збільшується за рахунок щедрих пакетів заходів із оздоровлення бюджету, недостатні інвестиції у видобуток і нездатність швидко нарощувати виробництво призводять до підвищення цін. І поки інвестування в галузі не приведе до зростання виробництва й усунення дефіциту, період високих цін може розтягнутися, за різними оцінками, на період від трьох до десяти років. Ціни зростають як на сталь, так і на паладій, а ціна міді вперше за десятиліття перевищила позначку у 10 тис. дол. Ціни на сільськогосподарську продукцію також різко збільшилися, при цьому ціни на сою і кукурудзу досягли восьмирічного максимуму. У короткостроковій перспективі вже прогнозується значна нестача деревини.

Новий суперцикл може бути спровокований як енергетичним зеленим переходом, анонсованим провідними країнами й ключовими ринковими гравцями, так і Четвертою промисловою революцією з її новим підходом до виробництва, заснованого на масовому впровадженні енерговитратних інформаційних технологій у промисловість. Прихильність країн до 2050–2060 рокам зменшити викиди вуглецю (і досягти кліматичної нейтральності) та знизити енергоємність потребує серйозних інвестицій в інфраструктуру, які спричинять значні витрати на сировину. Даються взнаки і наслідки затяжного періоду недостатніх інвестицій у гірничодобувну промисловість і розвідку нафти. Дороги, мости, залізничні колії, сонячні й вітряні електростанції провокують попит на промислову продукцію, а також на деякі дорогоцінні метали, такі, як, наприклад, срібло. А якщо додати до цього масивні пакети державних стимулів, спрямованих на реалізацію інфраструктурних проєктів, а також відновлений після пандемії попит, настання нової ери сировинних товарів стає дедалі більш очевидним.

Декарбонізація, або «зелена» революція, передбачає підвищення попиту на мідь, нікель, літій, кобальт і рідкісноземельні елементи. Згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства, для приведення викидів у відповідність із Паризькою угодою слід значно розширити масштаби впровадження чистої енергії. Щорічне встановлення сонячних фотоелементів, вітряних турбін і електричних мереж до 2040 року має збільшитися втричі порівняно з нинішнім рівнем, а продажі електромобілів повинні зрости в 25 разів за той же період. Це означатиме чотириразове збільшення потреби в мінералах для екологічно чистих технологій до 2040 року. Директор з інвестиційній стратегії ETF в Aberdeen Standard Investments Роберт Мінтер наголосив: попри те, що середній час введення мідного рудника в експлуатацію становить від п'яти до десяти років, запуск деяких із них відстрочено на п'ять і більше років через підвищення екологічних стандартів і необхідність зосередитися на соціальних питаннях (ESG-критерії інвестування). Для досягнення цілей зі скорочення викидів вуглекислого газу також активно обмежується виробництво алюмінію, оскільки воно дуже енерговитратне.

Також є думка, що для глобальної економіки, яка тоне в боргах, знищення більшої їхньої частини стає єдино можливим виходом із сформованої ситуації. «Врятувати» можуть дефолт або інфляція. І якщо варіант дефолту болісний і непередбачуваний своїми наслідками, то інфляція стає меншим із двох лих. На думку аналітиків Goldman Sachs, більшість сировинних товарів ефективніші з погляду хеджирування інфляційних ризиків, ніж дорогоцінні метали. Тому нинішнє підвищення цін на сировину багато в чому визначене передбачуваною реакцією на зростаючу інфляцію і бажанням хеджирувати цей ризик.


Джерело

Опублікував: Андрій Савчук

Кінець епохи... Індексація соцвиплат у березні, кому з пенсіонерів збільшать суму виплат, а кому ні

неділя, 5 грудень 2021, 21:10

На щорічну індексацію пенсій, яку мають провести у березні 2022 року, а також на доплати та перерахунок пенсій деяким категоріям пенсіонерів у бюджеті-2022 передбачено 200,6 млрд гривень. У Міністерстві соціальної політики уточнили, що крім індексації ...

Призначених комунальниками боржників каратимуть без суддів та адвокатів: У Зеленського "закручуватимуть гайки" всім, кого визначать винними

неділя, 5 грудень 2021, 20:29

Якщо ви не згодні з обставинами та розмірами призначених виплат, схоже апелювати не буде до кого. Посилення роботи з неплатниками прописано у меморандумі МВФ. Експерти зазначають, що влада шукає способи, як стягнути заборгованість без звернення до суду...