Міф чи справжня небезпека? ТОП-5 фактів про синдром хронічної втоми

Виснажлива втома, безсоння, знесилення після занять спортом, м’язові болі можуть бути симптомами синдрому хронічної втоми, який не діагностують остаточно у 80% пацієнтів. Якщо його ігнорувати або неправильно лікувати, він трансформується в депресію.

Що таке синдром хронічної втоми, чому він виникає та як його розпізнати, розповіла лікарка сімейної медицини MIRUM clinic Юлія Віталіївна Антасевич.

Факт №1: синдром хронічної втоми – це хвороба

Синдром хронічної втоми – це складне хронічне мультисистемне захворювання. Виникає воно на тлі:

• порушення роботи імунної системи;
• приєднання вірусної інфекції (наприклад, COVID-19);
• хронічного окислювального стресу;
• генетичної схильності.

Інколи причиною стає один фактор, інколи – їх сукупність. Але точні механізми виникнення й розвитку хвороби до кінця ще не вивчені.

Синдром характеризується:

• глибокою, виснажливою втомою, яка не зникає після довготривалого, якісного відпочинку;
• порушенням сну – безсоння вночі, гіперсонливість вдень, відчуття втоми після пробудження;
• головним, м’язовим болем;
• виснаженням після фізичного або когнітивного навантаження.

Цьогорічне дослідження додало ще кілька нових симптомів – відчуття туману в мозку, підвищена чутливість до світла, короткочасна втрата пам’яті. Пацієнтам, які мають синдром хронічної втоми, складно запам’ятовувати, пригадувати та систематизувати інформацію, виконувати кілька завдань одночасно, концентруватися на роботі.

Факт №2: синдром хронічної втоми – це не депресія

Іноді синдром хронічної втоми помилково діагностують як депресію, бо вони мають спільні симптоми – втому, тривожність, проблеми зі сном. Але під час депресії людина може спати постійно (і вдень, і вночі) або не спати взагалі. Втома в цьому разі поєднується з відчуттям приреченості, безнадійності, втратою сенсу життя, відсутністю апетиту, суїцидальними думками. За синдрому хронічної втоми людина прагне навчатися, працювати, займатися спортом, харчується, але їй бракує сил бути активною навіть вранці.

Якщо синдром хронічної втоми не лікувати, він дійсно може трансформуватися в депресію. Однак депресія не провокує виникнення синдрому хронічної втоми.

Факт №3: синдром хронічної втоми не можна вилікувати самостійно

На жаль, здорове харчування, восьмигодинний сон, вітамінні добавки не здатні вилікувати синдром хронічної втоми. Терапія має бути комплексною і передбачає командну роботу кількох лікарів, оскільки препаратів від СХВ не існує. Чому? Тому що в різних пацієнтів – різна комбінація факторів і симптомів. Можуть включатися сімейний лікар, імунолог, невролог, психолог, інфекціоніст.

Крім того, людині без медичної освіти доволі складно відрізнити СХВ від депресії, а депресію своєю чергою від гіпотиреозу, біполярного розладу чи діабету. Дуже важливо вчасно звернутися по допомогу, щоб уникнути моменту, коли синдром хронічної втоми переросте в депресію.

Факт №4: синдром хронічної втоми не діагностують остаточно у 80% пацієнтів

Синдром хронічної втоми не до кінця діагностується у 80% людей, які його мають, зокрема й тому, що його помилково діагностують як депресію. Для пацієнта це додатковий стрес, адже час минає, а лікування не допомагає. Одним з передвісників покращення є зникнення виснажливої втоми, коли, крім бажання щось робити, з’являються сили.

Факт №5: синдром хронічної втоми – стигматизоване захворювання

Пацієнти з синдромом хронічної втоми стикаються з осудом і висміюванням, адже, на жаль, ця хвороба, як і депресія, досі вважається хворобою лінивих людей. Вони відчувають смуток, безнадію, сором. У довготривалій перспективі відсутність підтримки, розуміння та допомоги призводить до появи суїцидальних думок і розвитку вторинної депресії.

Тому якщо у ваших рідних, друзів чи знайомих є синдром хронічної втоми, запропонуйте їм свою допомогу. Так, ми зараз усі виснажені і знесилені до певної міри. Ці люди не "надто ніжні", не "виняткові", вони просто справді нездужають.