"Ми не можемо дихати кишківником": Супрун роз’яснила, чи корисно пити кисневі коктейлі

«Яскрава піниста рідина за ледь не всі гроші світу, торгівля повітрям, обіцянка вічної молодості та лікування всіх хвороб, і запевняння, що ми можемо дихати шлунком. Це все про кисневі коктейлі. Якщо стисло – вони недієві», – пише Супрун.

За її словами, ідея, що кисень здатен всмоктуватися через шлунок і кишківник, і отже варто пити штучно насичені киснем рідини, виникла в Радянському Cоюзі в 1960-ті роки. Жодні дослідження не довели, ані здатності «дихати кишківником», ані можливості збагатити свої нутрощі киснем із пінистого соку. До того ж, по мірі лопання бульбашок, в тому числі під час пиття, кисню стає дедалі менше. Але це на краще.

«Забагато кисню нам шкодить. Ми еволюціонували, аби навчитися дихати повітрям, в якому кисню близько 20%. Дихання на молекулярному рівні – це знешкодження кисню та перетворення його на воду. Кисень нічого не «спалює», як в пічці, бо всі процеси окислення здійснюються за участю ферментів та молекул, що можуть приймати та віддавати протони та електрони», – наголосила медик.

Супрун вказує, що посилене постачання кисню не призведе до посиленої руйнації підшкірного жиру, наприклад. Для цього треба більше витрачати енергії. Кількість кисню в нашому організмі не має підвищуватися. Бо, пише чиновниця, набирають оберти вільнорадикальні ланцюгові реакції, старіння, пошкодження клітинних мембран і ДНК.

За словами Супрун, додаткове постачання кисню потрібне, до прикладу, пацієнтам із гострою зупинкою дихання. І лише за допомогою медичної апаратури. Навіть передчасно народженим дітям надлишок кисню буде шкодити і навіть викликати порушення зору, що сталося із музикантом Стіві Вандером.

«Ми не можемо дихати шлунком чи кишківником. Ми дихаємо легенями, в яких завдяки значній різниці в тиску вуглекислий газ від’єднується від гемоглобіну еритроцитів, а на його місце приєднується кисень», – пояснила очільниця МОЗ.

Супрун пише, що кисень не переміщається кров’ю у вигляді вільної молекули – це токсичний для нас газ, і його переносять або гемоглобін, або залізовмісні ферменти. Щоб кисень все ж потрапив у кишківник, лабораторних мишок в експерименті понад тиждень тримають в камерах із високим тиском кисню (гіпербаричних камерах). Від цього мишки молодше і здоровіше не стають, але в них змінюється кишкова мікрофлора. В нормі, там живуть бактерії, яким кисень не потрібен.

«У мегаполісах бракує кисню», – кажуть продавці коктейлів, – «тож треба пити кисень.» На що наше тіло відповідає: «Ні, треба глибше та частіше дихати». Річ у тім, що ми контролюємо дихання свідомо і несвідомо. Коли мозок реєструє брак кисню, ми робимо вдих. Єдині випадки, коли це не спрацьовує, це блокування дихального центру алкоголем, чи наркотиками. Але в цьому разі треба не пити коктейль.

Уявімо все ж, що в коктейлі зберігається кисень, і ми здатні його вдихнути нутрощами. Чи це нас порятує? Знову ні. В одному літрі коктейлю в кращому разі буде 100-150 міліграмів кисню. За добу ж ми вдихаємо 550 літрів чистого кисню, або вдихаємо 4 літри за хвилину. По суті – замість двох літрів кисневого коктейлю ви можете просто зробити три глибоких вдихи», – підкреслює керівниця МОЗ.

Якщо ви справді прагнете здоров’я, Уляна Супрун радить найдієвіший кисневий коктейль – пробіжку парком чи лісом після дощу, або ж аеробні вправи у добре провітрюваному тренажерному залі.

«Саме робота м’язів та серця покращує кровопостачання і збільшує кількість кисню, що потрапляє в наш організм. І саме дихання чистим повітрям забезпечить нас киснем рівно настільки, наскільки треба», – резюмувала Супрун.