У статті йдеться, що шість років тому велика компанія з Кремнієвої долини підписала контракт на $9 млн, щоб залучити навички найбільш передових розробників для створення інструменту штучного інтелекту, який допоможе військовим виявляти потенційні цілі на полі бою, використовуючи записи з безпілотників.
Унаслідок обговорень компанія відмовилася від участі у проєкті, а Project Maven перейшов до інших підрядників. Тепер він перетворився на амбітний експеримент, який випробовують на передовій в Україні, він є ключовим компонентом зусиль американських військових щодо передання своєчасної інформації українським силам оборони, пише видання.
Поки результати неоднозначні, йдеться в статті. У генералів і командирів з'явився новий спосіб звести дані про пересування й комунікації російських сил в одну велику, зручну для користувача картину, використовуючи алгоритми для прогнозування пересування військ і ймовірних атак. Але американський досвід в Україні продемонстрував, як важко передати дані XXI століття в окопи XIX століття, пише The New York Times.
Видання нагадує про невдачу з безпілотниками американського виробництва, які передали Україні минулого року, і виявилося, що вони погано себе проявили. Посадовці Пентагону зробили висновок, що американська система військових супутників має бути побудована й налаштована зовсім по-іншому, з конфігураціями, які більше схожі на угруповання малих супутників Starlink підприємця Ілона Маска.
Війна в Україні стала для Пентагону не лише випробувальним полігоном із впровадження передових технологій, а й нагадуванням, що технології не здатні переламати перебіг війни, йдеться у статті. Здатність України відбити напад, імовірно, більшою мірою залежить від відновлення постачання основної зброї і боєприпасів, особливо артилерійських снарядів, пише видання.
Перші два роки війни також продемонстрували, що Росія набагато швидше, ніж очікували, пристосовується до технологій, які забезпечили Україні початкову перевагу, додає The New York Times.
