
Президент Росії Володимир Путін під час виступу на діловому саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) 18 листопада намагався представити РФ як потужну економіку, яка успішно впоралася із західними санкціями та залишається привабливим партнером для азійського бізнесу. Однак його заяви розходяться з низкою економічних показників, на що звернуло увагу агентство Bloomberg, назвавши промову російського президента «фантазіями», передають Патріоти України.
Путін закликав країни Азійсько-Тихоокеанського регіону розширювати співпрацю з Росією. Він стверджував, що спроби ізолювати країну провалилися, а зовнішній тиск, навпаки, став для неї «великим стимулом».
За словами глави Кремля, російська економіка розвивається навіть кращими темпами, ніж прогнозували раніше. Він також заявив, що за останні три роки її зростання перевищило 10%, а сама Росія нібито стала найбільшою економікою Європи.
Водночас Путін розкритикував Європейський Союз. Він заявив, що ЄС втрачає промисловий потенціал і конкурентоспроможність, а збільшення державних боргів призводить до зниження рівня життя європейців.
Чому Bloomberg назвав промову Путіна «фантазіями»
Журналісти Bloomberg звернули увагу на те, що заяви російського президента не відповідають економічній статистиці. Зокрема, за обсягом номінального ВВП найбільшою економікою Європи залишається Німеччина, а не Росія.
Агентство також навело дані Росстату, згідно з якими у третьому кварталі 2026 року російський ВВП зріс на 1% у річному вимірі. Для порівняння: у другому кварталі цей показник становив 1,3%. Тобто темпи економічного зростання РФ сповільнилися.
Ще складнішою виглядає ситуація в нафтопереробній галузі. У липні-вересні 2026 року обсяги переробки нафти в Росії скоротилися на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року. За оцінкою Bloomberg, це найрізкіше квартальне падіння з 2020 року.
На роботу російської промисловості та транспортної інфраструктури також впливають українські удари. Як зазначає агентство, атаки по нафтопереробних заводах і складах маркетплейсів створюють додаткові проблеми для економічної діяльності в РФ.
Водночас показники економічного зростання Росії не надто відрізняються від європейських прогнозів на 2026 рік. За оцінкою Європейської комісії, ВВП ЄС має зрости на 1,4%, а єврозони — на 1,2%.
Проте статистика за третій квартал демонструє іншу картину: економіка Євросоюзу зросла на 1,5% у річному вимірі, тоді як російська — на 1%. Таким чином, за цей період ЄС продемонстрував вищий темп зростання.
Учасники саміту залишали зал після виступу Путіна
Окрему увагу Bloomberg і Financial Times звернули на реакцію учасників форуму на виступ російського президента.
За інформацією FT, зала під час промови Путіна була помітно менш заповненою, ніж під час виступу лідера Китаю Сі Цзіньпіна, який відкривав саміт. Кілька учасників заходу підтвердили виданню, що багато присутніх залишили приміщення після промови китайського лідера.
Це не обов'язково свідчить про ставлення всіх учасників до Росії, однак контраст між кількістю присутніх під час двох виступів привернув увагу журналістів.
Навіщо Путін привіз до Китаю велику делегацію
До Китаю російський президент прибув із численною делегацією, до складу якої увійшли десятки чиновників і керівників великих компаній. Серед них — представники «Роснефти», «Новатека» та «Газпрому».
За оцінкою Bloomberg, Кремль намагається представити Росію не просто як потенційний напрям для інвестицій, а як економіку з великими невикористаними можливостями та перспективами для азійського бізнесу.
Для Москви це особливо важливо на тлі санкційного тиску та переорієнтації зовнішньої торгівлі на східні ринки. Російська влада зацікавлена в залученні нових партнерів, розширенні експорту та отриманні доступу до інвестицій і технологій.
Однак навіть у відносинах із головним економічним партнером — Китаєм — Москва поки не змогла домовитися про один із ключових енергетичних проєктів.
«Сила Сибіру — 2»: Москва і Пекін досі не узгодили умови
Одним із найважливіших питань для Кремля залишається будівництво газопроводу «Сила Сибіру — 2», який має забезпечити постачання російського газу до Китаю новим маршрутом.
Попри багаторічні переговори між російським «Газпромом» і китайською державною компанією CNPC, сторони досі не досягли остаточної домовленості. Основними перешкодами залишаються ціна газу та можливість гнучко змінювати обсяги постачання.
У жовтні віцепрем'єр РФ Олександр Новак допускав, що комерційну угоду можуть укласти до кінця 2026 року. Однак станом на момент виступу Путіна питання залишалося невирішеним.
Для Росії цей проєкт має особливе значення, оскільки Москва прагне переорієнтувати газовий експорт на азійський ринок після скорочення поставок до Європи.
Що відбувається на саміті АТЕС
Діловий саміт АТЕС проходить у китайському Шеньчжені 17–18 листопада. Зустріч лідерів країн-учасниць запланована на 18–19 листопада. Основними темами форуму є торгівля, інвестиції та економічна співпраця в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Для Путіна участь у заході стала можливістю продемонструвати зацікавленість Росії в азійських ринках і переконати потенційних партнерів у стабільності російської економіки.
На 19 листопада, згідно з наведеним у матеріалі планом, запланована тристороння зустріч Путіна, Сі Цзіньпіна та президента США Дональда Трампа.
Директор Центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв, якого цитує Bloomberg, вважає, що для Москви ця зустріч має передусім символічне значення. Кремль прагне опинитися за одним столом із керівниками двох найбільших держав світу.
Водночас, за оцінкою Габуєва, Росія серед трьох учасників є найслабшою державою, тому сама можливість такої зустрічі має для Путіна особливу політичну вагу.
Отже, виступ на саміті АТЕС став для російського президента спробою продемонструвати економічну стійкість країни та зацікавити азійський бізнес співпрацею з РФ. Проте сповільнення зростання ВВП, різке скорочення нафтопереробки та відсутність остаточної угоди з Китаєм щодо «Сили Сибіру — 2» показують, що між офіційними заявами Кремля та економічними викликами залишається помітна різниця.
Україну може чекати надзвичайно складний зимовий період через російські атаки на енергетичну інфраструктуру. За найгіршого сценарію електроенергія в домівках може бути доступною лише близько двох годин на добу. Про це заявив народний депутат Федір Вені...
Росія розпочала випробування нового реактивного безпілотника «Герань-6», який може становити додаткову загрозу для українських міст, зокрема Києва. Про це заявив народний депутат Федір Веніславський, посилаючись на дані розвідки, передають Патріоти Укр...