Боягузливий друг страшніший за ворога: Політолог пояснив, що Макрон і Шольц не хочуть демонтажу путінського режиму (відео)

Війна в Україні йде не лише на полі бою, де наші військові протистоять російським окупантам, а й у інших площинах. Одними з важливих складових є дипломатія, політичний фронт та співпраця із союзниками. Про те, що стоїть за переговорами лідерів Франції та Німеччини Еммануеля Макрона та Олафа Шольца з Путіним, в ефірі програми "Руно. Війна" на Апостроф TV розповів американський політолог, колишній голова апарату уряду Азербайджану Раміс Юнус, передають Патріоти України.

Він зазначив, що політика Німеччини та Франції щодо України, коли спочатку Шольц пообіцяв Києву техніку, а потім з'ясувалося, що на балансі у Міноборони її немає, а Макрон же постійно проводить телефонні розмови з Путіним, але жодних результатів від них немає, є дуже логічною - як кажуть, "боягузливий друг завжди страшніший за ворога".

Саме французи та німці, де-факто, змусили Україну підписати у 2014 році Мінські угоди. Також Німеччина та Франція в обхід ембарго, яке самі ж ухвалили, видавали озброєння на 270 млн євро Росії, яке сьогодні воює проти українців.

"Одна річ, що вони кажуть, і що роблять – вони так влаштовані. Інша річ – ви чітко маєте знати, що на них розраховувати не треба. Ви точно знаєте, хто з вами у зв'язці залізно: США, Велика Британія і Нова Європа – Польща, країни Балтії. Але вони не мають таких можливостей. А США та Велика Британія – це дві країни, які можуть спокійно забезпечити вашу перемогу саме у військовій складовій. В принципі, вони також дуже потужні в інших галузях – дипломатичній та інформаційній", - заявив Юнус.

Експерт вважає, що не треба дивуватися з поведінкою німців, адже Олаф Шольц хоче відсидіти свій термін. І хоча громадська думка в Німеччині та Франції на боці України, вона не така, якою б хотіли її бачити українці.

"Тому що ваше (українське - ред.) розуміння перемоги не відповідає розумінню перемоги тієї ж Німеччини чи Франції. Вони не хочуть демонтажу путінського режиму. Всі ці гарні слова про суверенітет, про демократію, права людини для них порожній звук. Ви повинні були це зрозуміти на прикладі того, як зараз Швецію та Фінляндію на всіх парах без ПДЧ хочуть узяти до НАТО, і як вони ставилися до вас і Грузії в 2008 році. Досить було зрозуміти, що там, де немає рівності, є лицемірство. Ви, виходить, далекі родичі чи навіть не родичі, а Швеція та Фінляндія – члени сім'ї", - резюмував Юнус.