Для перемоги України у війні з РФ є дві умови, "Рамштайн-3" мав закриту частину, - військовий експерт

Новий пакет військової допомоги Україні, озвучений за підсумками зустрічі керівників оборонних відомств країн-союзників України "Рамштайн-3", є недостатнім для того, щоб у війні Росії проти України настав перелом. Утім, напевно, не всі досягнуті домовленості стали публічними, і тому можна сподіватися, що обсяг запланованої допомоги істотно більший, передають Патріоти України.

Є дві умови для перемоги України в цій війні: спочатку – досягнення паритету з армією ворога, потім – досягнення переваги, яка дозволить перейти у контрнаступ. Але конкретні терміни залежать від дуже багатьох чинників.

Таку думку висловив співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.

– За підсумками зустрічі "Рамштайн-3" з’явилася інформація про те, яких домовленостей було досягнуто, які озброєння може отримати Україна. За вашими оцінками, чи достатньо там цього озброєння, щоб настав перелом у цій війні?

– Відповідь однозначна: ні. І це постійно підкреслюється і нашими керівниками держави, і військовими. Військової допомоги недостатньо. Йдеться про те, що ті обсяги допомоги, які планують постачати Україні в певні терміни, не відповідають потребам, які є на фронті зараз, які з’являться найближчим часом і які необхідні для того, щоб настав переломний момент.

– Якщо дивитися конкретно по країнах, які брали участь у "Рамштайні-3", хто надає дуже мало допомоги і хто міг би надати більше? Ви могли б назвати ці країни?

– Я не думаю, що це питання коректне. Щоб відповісти на нього, треба дуже глибоко розбиратися в ситуації не лише стосовно політики чи тієї позиції, яку займає та чи інша країна, але також стосовно реальних можливостей чи наявності такого озброєння та можливості передати його Україні, не завдавши серйозної шкоди власній обороноздатності чи союзницьким зобов’язанням. Важко просто судити по тому, що, наприклад, в якійсь країні є сто танків, а вони не дають Україні жодного.

Водночас варто розуміти, що є певні країни, які, очевидно, займають обережну позицію. Насамперед, Угорщина. Але загалом можна сказати, що це великий комплекс питань, чому та чи інша країна дає менше чи більше.

– У нас є інформація про 155-мм гармати, ракетні артилерійські системи підвищеної мобільності HIMARS, протикорабельні ракети Harpoons, ударні вертольоти, артилерію, реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), які отримає Україна. Що із переліченого є найбільш важливим для ЗСУ?

– Все перелічене є важливим. Але ще потрібно багато чого. Якщо говорити про підсумки "Рамштайну-3", то з тих повідомлень, які були за результатами зустрічі, мою увагу найбільше привернула фраза у Twitter міністра оборони Резнікова про "і ще дещо". Думаю, в цьому криється суть тих найбільш важливих позицій, про які не можна й не потрібно говорити. І, можливо, зовсім не потрібно оголошувати про це публічно. Є сподівання на те, що частина цих домовленостей залишилася поза публічним простором.

– В одному з останніх інтерв’ю міністр Резніков заявив, що Україна має мету – звільнити абсолютно всі окуповані території, включно із Кримом і Донбасом. Але ця мета має кілька етапів. Перший – вихід на кордони станом на 24 лютого, друга – обговорення із партнерами шляхів звільнення раніше окупованих територій. За яких умов ми можемо досягти першої і другої мети? Головна умова – це виключно наявність озброєння чи ще якісь політичні аспекти?

– Насамперед, приємно чути обнадійливі заяви міністра оборони, тому що він є одним із тих, хто найкраще знає ситуацію. Щодо умов, то це спочатку досягнення паритету з противником, насамперед – у засобах вогневого ураження, а потім переваги – не лише кількісної, але й якісної, яка дозволила б Україні не тільки зупинити наступ ворога, але й перейти в контрнаступ.

Але говорити про якісь терміни дуже складно. Окрім того, що Україна разом із партнерами проводить велику роботу для того, щоб переломити перебіг війни, наш противник також вчиться на власних помилках, запускає всередині Росії чи то приховану, чи то явну мобілізацію. Нарощує виробництво боєприпасів, озброєнь, робить розконсервацію озброєнь, що були на зберіганні.

Отже, це залежить не лише від того, як буде діяти Україна. Це великою мірою залежатиме також від того, наскільки противник зможе перегрупувати, наростити сили. Окрім боротьби озброєнь, відбувається ще й боротьба стратегій. Є дуже багато факторів, які впливають.

Якщо говорити про фактор часу, то тут також позиція доволі неоднозначна. При тому, що, за оцінками різних джерел, Росія значно виснажила свій наступальний потенціал, усе одно її ресурс є надзвичайно великим. Так само виснажується й потенціал України, зокрема людський. Тому зараз дуже важко виставляти якісь часові межі.