Повстання проти Центральної Ради та УНР більшовики готували після Жовтневого перевороту. У столиці діяв військово-революційний комітет, що спирався на збільшовизовані військові частини, зазначають Патріоти України. Його представники навіть надсилали українському уряду ультиматум із вимогою передати владу без спротиву.
Довідавшись про підготовку повстання, уряд та українські командири виявили в місті усі осередки лояльних до комітету військових. Уночі, 11 грудня, 1-ша українська сердюцька дивізія під командуванням Юрія Капкана оточила, а до 4:00 роззброїла усі повстанські частини. Росіян вислали за межі України, а українців-заколотників демобілізували. Подібні успішні операції проходили у Білій Церкві, Рівно, Шепетівці та інших поселеннях.
Незадовго до того у напрямку Києва рухалися частини пробільшовицького 2-го гвардійського корпусу, що базувався на Поділлі. На підтримку заколоту солдатів загітувала представниця київського комітету Євгенія Бош. Щоб зупинити їх Генеральний Секретаріат наказав блокувати залізничні станції та роззброювати підозрілі частини. Такий же наказ отримав особисто від генерального секретаря військових справ Симона Петлюри та командувача фронту Дмитра Щербачова командир 1-го українського корпусу Павло Скоропадський. Попри попередні накази йти на фронт, офіцер вирішив захистити Київ.
Його військові блискавично оточили 6 ешалонів заколотників на залізничній лінії в напрямку до Козятина, а згодом й інші групи гвардійського полку. Роззброїти їх вдалося без жодного пострілу. Згодом "червоних" вояків також посадили у товарні вагони і відправили до Росії.
"Мав можливість споглядати потворні сцени серед цього контингенту. Порядок не порушували лише на станції, зайнятій моїми частинами, але варто було відійти, щоб мати можливість переконатися до чого російський солдат, при всіх його позитивних якостях, може втрачати людське обличчя, коли відчуває, що все що б він не вчиняв проходить для нього безкарно", - згадував Скоропадський.
Окрім роззброєння задурених військових, рішучих кроків щодо самих організаторів заколоту Центральна Рада не зробила. Попри це її успіхи не залишились непоміченими в Радянській Росії. За 5 діб ЦР отримає від Раднаркому ультиматум, а відмова його виконувати спричинить першу радянсько-українську війну.