Чому напад РФ на Україну став прикладом поганої стратегії, - Foreign Affairs

Російське вторгнення в Україну провалилося з багатьох причин, головною з яких стали український героїзм і напрочуд розумні та адаптивні бойові прийоми Сил оборони. Також сам план вторгнення був поганий і забезпечив приголомшливу невдачу Кремля у досягненні початкових цілей, передають Патріоти України.

На думку аналітиків, попри те, що військове керівництво країни-агресора зсвоїло деякі уроки, воно, схоже, так і не навчилося правильно дотримуватися принципів планування кампанії. Цей факт ставить під загрозу поновлення наступу, що може знову призвести до невдачі. Про те, як розв'язана РФ війна проти України стала прикладом невдалої стратегії, йдеться у статті Foreign Affairs

"На початку вторгнення у Росії були шанси перемогти Збройні сили України, захопити столицю України та встановити проросійський уряд. Російські ЗС значно перевершували українські за чисельністю, а їхні військові технології були більш передовими. ВВП майже вдесятеро перевищував українську економіку, а населення приблизно втричі перевищувало населення сусідньої країни. Багато аналітиків очікували, що після великого завоювання українці почнуть затяжне повстання, яке з часом може перемогти росіян. Але мало хто вірив, що Україна зможе зупинити вторгнення звичайною війною", – йдеться у матеріалі..Водночас наголошується, що все ж таки Україна втрималася. Так, атака окупантів на Київ зупинилася протягом місяця і незабаром повністю провалилася. Москва не скинула український уряд, і її вторгнення було зупинено не лише довкола столиці, а й уздовж південно-західного узбережжя. РФ вивела свої пошарпані сили з-під Києва та з великих ділянок північного сходу України, прикриваючи свою поразку заявами про те, що вона просто переорієнтувала свої зусилля на Донбас. Аналітики кажуть, що російське вторгнення провалилося з багатьох причин.

"Український героїзм і дивовижно розумні та адаптивні бойові прийоми є головними. Нездатність Росії підготуватися до серйозного українського опору і, отже, розробити системи постачання, які б забезпечити тривалий наступ на північ України, є ще одним. Але жоден із цих факторів – окремо або разом – не пояснює приголомшливу невдачу РФ у досягненні її початкових цілей, оскільки сам її план вторгнення був напрочуд поганий", – стверджують фахівці.

Вони зазначили, що успішні воєнні кампанії зазвичай дотримуються кількох основних принципів. Військові лідери повинні вибрати найважливішу мету, а потім виділити необхідну кількість і правильний тип збройних сил для забезпечення її досягнення. Замість того, щоб намагатися зробити все одразу, вони мають розставити пріоритети та впорядкувати операції, щоб максимально спростити досягнення цієї мети. І вони мають розробляти кампанії, щоб переконатися, що ті принесуть бойову міць, необхідну для перемоги в останній битві війни та досягнення своїх політичних цілей.

Росія, вважають експерти, добре знала ці принципи. Оскільки Радянський Союз удосконалював багато з них протягом десятиліть, а пострадянські російські військові успадкували і розвинули ці доктрини ведення великомасштабних механізованих бойових дій. Але кожен із них був порушений в Україні. Російське вторгнення було стрімким і безпріоритетним, а не послідовним і навмисним. Воно не відповідало завданням та давало українським захисникам чіткі способи відсічі."Насправді вибір Кремля був настільки невдалим, що вторгнення, найімовірніше, провалилося б, навіть якби домовленості про постачання були надійними. Росія ще може виграти наступну фазу війни. Її військове керівництво, схоже, вчиться на своїх проблемах із логістикою у своїй нової кампанії на сході України. Воно може зосередити більше сил на меншій площі. Загальні резерви живої сили і техніки, хоч і напрочуд виснажені, залишаються більшими, ніж у України. Але російське військове керівництво, схоже, так і не навчилося правильно дотримуватися принципів планування кампанії, і цей факт вже ставить під загрозу поновлення наступу. Це може знову призвести до невдачі", – переконані аналітики.

Зазнавши невдачі на півночі та на більшій частині півдня, РФ розпочала нову фазу війни, спрямовану на оточення сходу, утримуючи водночас уже захоплені частини півдня України та Харківської області. Сила, що залишилася, Кремль зосередив для ударів по чотирьох основних напрямках на Донбасі: від Ізюму на південний схід, з району Рубіжного на захід, від Попасної на захід і від Донецька на північ. П'яте велике зосередження російських військ нещодавно оголосило про перемогу в Маріуполі, хоча бої продовжуються. Частина цих сил уже почала рухатися на північ, щоб приєднатися до бою на заході Донбасу, інші намагаються "добити" Маріуполь.

"Але поки очевидний задум цієї кампанії має спільні недоліки з початковою операцією РФ. По-перше, вона знову прагне досягти всіх цілей одночасно: повністю захопити Донецьку й Луганську області, а також решту Маріуполя в межах однієї кампанії в найближчі кілька тижнів. По-друге, вона діє за декількома напрямками, які не підтримують один одного. Від кожного обороняються окремі групи українських військ, а російські атаки занадто далекі, щоб будь-яка їхня комбінація могла загрожувати одним і тим же українським військам. Нарешті, росіяни від початку кидають у бій всі сили. Схоже, що вони не зберігають мобільні резерви для підкріплення наступу, що застопорився", – йдеться в матеріалі.Аналітики вважають, що ця кремлівська військова кампанія має важливі переваги перед початковим вторгненням. Вона приходить на меншій території, що дозволяє РФ боротися проти частини ЗСУ, а не розпорошувати свої сили проти всіх українських сил. Чотири основні напрями наступу також проходять приблизно по радіусу півкола, який простягається від Ізюму до Донецька, а це означає, що якщо російські сили зможуть просунутися досить швидко, їхні атаки стануть взаємодоповнювальними в міру їхнього зближення.

Але залишається незрозумілим, чи бачать російські військові ці переваги, чи прагнуть вони їх використати і чи можуть. Природним шляхом для окупантів, які намагаються оточити українські війська навколо Попасної, Рубіжного та Сєверодонецька, експерти називають наступ із Ізюму на південний схід у бік Слов'янська та з району довкола окупованого Росією Дебальцевого на північний захід тією самою дорогою до Слов'янська. І хоча ЗС РФ біля Ізюму намагалися просуватися до Слов'янська, вони якось дивно почали просуватися на захід, у бік від інших сил, що діють на Донбасі, а не до них. На південній дузі півкола Росія досі не прагнула просуватися на північний схід від Дебальцевого – можливо, через важкопрохідну місцевість та завзятих українських захисників – і натомість розпочала атаку з Донецька на північ через Авдіївку. Цей маршрут зовні фахівці називають привабливішим, ніж маршрути ближче до Дебальцевого, тому що він проходить через відкритішу сільську місцевість. Але це приблизно за 50 кілометрів на захід від траси Слов'янськ – Дебальцеве, і російським силам може знадобитися подолати від 80 до 160 кілометрів українських захисників без підтримки інших російських атак.

Вони наголошують, що на цей момент нинішній план російської кампанії нагадує початковий план вторгнення в мікросвіті, і він, ймовірно, страждатиме від багатьох подібних проблем. А це говорить про те, що російські військові справді забули все, що вони та їхні радянські попередники будь-коли знали про те, як вести механізовану війну у великих масштабах. У підсумку українці, незважаючи на відставання в озброєнні, мають реальний шанс перемогти агресора РФ.