Якщо не зламати шию Кремля зараз, ми повернемося до цього за 2-3 роки, - американський генерал

Росія прорахувалася, сподіваючись лише за кілька днів взяти Київ. У Путіна немає ні сил, ні засобів взяти столицю. Ба більше, велика кількість вбитих російських генералів доводить неефективність російської армії. Жахливі кадри жорстких звірств російських вбивць із Бучі, Ірпеня, Гостомеля та житомирської траси, яку називали дорогою смерті, облетіли весь світ. І це ніхто ще достеменно не бачив і не знає, що насправді відбувається в Маріуполі та у селах на Чернігівщині. Проте зі слів очевидців, яким вдалося вижити, і там російські кати просто вбивали мирних, ні в чому невинних людей, зазначають Патріоти України.

Поки Німеччина та Угорщина не хочуть відмовлятися від російської нафти і газу, а Італія заявляє, що готова виступити гарантом нейтралітету України, Росія у 21 столітті здійснює справжній геноцид у центрі Європі. Проте історія має звичку повторюватися. Якщо світ проковтне ці звірства, і зло залишиться непокараним, воно обов’язково повернеться, але вже в інші європейські країни.

На думку генерал-лейтенанта у відставці, колишнього командувача збройних сил США в Європі Бена Годжеса, якщо не допомогти Україні наступити на шию Кремля і зламати її зараз, матимемо справу з російською війною за 2-3 роки.

В інтерв’ю Бен Годжес також розповів, чи може Путін використати ядерну зброю, і чому наступні три тижні стануть вирішальними.

- Пішов вже другий місяць повномасштабної війни Росії проти України. Путін досяг своїх цілей?

- Путін не досяг жодної зі своїх цілей. Боротьба українських солдатів та українських людей, те, як вони воюють, обумовлює цей опір. Росіяни провалили всі свої цілі. Навіть сьогодні після 5 тижнів вони досі не захопили Маріуполь, який мав стати першим містом, яке мало впасти, враховуючи всі переваги, які мали росіяни. Вони зазнали невдачі. І звичайно частина їхнього краху сталася через неправильні розрахунки, помилки та ціну, яку їм доводиться платити.

Саме тому Кремль оголосив про завершення "першої фази" і зараз початок "другої фази", що є, звичайно, абсолютними казочками. Вони не можуть зізнатися, що зазнали невдачі, тому зараз їм треба йти на щось інше. Але це не буде тривати вічно. У нас є можливість, думаю, наступних трьох тижнів, коли Україна наступить на шию Кремля. І ми маємо допомогти їм йти вперед і зламати цю шию, терміново надаючи все, що Україна просить. Якщо ми не допоможемо, росіяни почнуть відновлюватись, підвозити боєприпаси, вони зрозуміють, що роблять не так, і почнуть спроби нового наступу. Тому прямо зараз ми знаходимося у гострому етапі цієї кампанії.

- Коли ви говорите, що Україні мають надати все, про що вона просить, то маєте на увазі винищувачі та системи ППО?

- Зокрема потрібні речі, які можуть знищити те, що викликає найбільше проблем. Тобто, це ракети великої дальності, артилерія дальньої дії, російські кораблі, з яких здійснюється запуск крилатих ракет, російські літаки, з яких також здійснюється запуск крилатих ракет. Тобто, треба дати Україні те, що здатне зупинити речі, які я перерахував. Плюс артилерія і ракети з боєприпасами калібру 122-мм та 152-ммб, як і ЗРК середньої дальності. І також я думаю, що треба надати Україні броньовані мобільні засоби.

- Тож, коли ми говоримо про цілі Путіна, він хотів захопити всю Україну, розраховуючи на бліцкриг?

- Так, я впевнений, що він очікував саме цього. Що лише за кілька днів він зможе взяти Київ, а його солдатів зустрічатимуть, як визволителів. Думаю, зарозумілість росіян про їхню здатність це зробити є відображенням прорахунків у їхній підготовці. Факт того, що російські генерали є вбитими, бо використовували мобільні телефони з українськими сім-картами, є прикладом цієї зарозумілості.

- Чи можемо ми на другому місяці війни сказати, що російська армія не така вже й могутня?

- Вона точно неефективна. Але у неї все ще є ядерна зброя, багато можливостей, тисячі солдатів. Тому ми маємо скористатись можливістю зараз, поки вони зазнали невдачі, щоб їх зламати. Інакше ми матимемо справу з цим знову за 2-3 роки. Тому ми зараз маємо говорити про перемогу. Навіть нічого обговорювати. Пріоритет – це виграти – відновити суверенітет України. І це має бути метою для США та Європи, допомогти Україні відновити її суверенітет. Тоді можна буде говорити з позиції сили. Але це рішення за Україною. Україна – суверенна країна. І це вже не 18 століття, коли великі сили щось вирішували за спинами менших.

- А Путін може використати ядерну зброю?

- Може. Але я не думаю, що не стане. Він – зло. Президент Байден правий, росіяни заслуговують кращого лідера, ніж Путін. Але я не думаю, що він божевільний. Він – зло. Він не рахується з життями людей, використовує отруту проти власних людей. Тому, він може використати хімічну та ядерну зброю. Але я не думаю, що він ірраціональний у російському розумінні. Він ірраціональний у нашому сприйнятті. Але я не думаю, що він ірраціональний щодо того, як росіяни можуть на це дивитися.

Тому, я не бачу, що вони здобудуть якусь перевагу на полі бою від використання хімічної або ядерної зброї. І це зробить майже неможливим для Заходу залишатися в стороні, якщо вони використають цю зброю. І я думаю люди навколо нього (Путіна – ред.), хто радить йому, кажуть, що для Росії не буде жодного хорошого результату, якщо вони використають хімічну або ядерну зброю. Через це, на жаль, ми самі себе стримуємо (Захід, зокрема побоюючись надавати Україні наступальну зброю, мовляв, це лише спровокує Путіна – ред.), бо є занадто багато занепокоєння. Я думаю, що ми переоцінили загрозу ескалації чи воєнної риторики.

- Чому за кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення Росія змінила тактику, перейшовши до терору, геноциду і стирання українських міст з лиця землі?

- Очевидно тому, що початковий план провалився. І тому вони вдалися до власного російського способу ведення війни з розбитими вщент містами, вбивствами людей, біженцями, створюючи величезний тиск на українську владу, президента Зеленського, як і на європейські уряди, щоб вони зробили щось, щоб це зупинити. Те саме було з підтримкою (Путіним – ред.) режиму Асада, з біженцями, щоб створити тиск на Європу та змінити європейську політику на десятиліття. Була спроба Білорусі з біженцями з Близького Сходу. І от зараз 10 млн українців (стали внутрішньо переміщеними або бігли до Європи – ред.). Це був задум.

- Чи бачите ви ризики, що армія Білорусі може вступити у війну проти України на боці Росії?

- Я б сказав, що така можливість є. Але я не думаю, що це ймовірно. Лукашенко – це нелегітимний лідер. У цьому немає сумнівів. Ніхто в світі не вірить, що його вибори були легітимними. Але він при владі зараз, навколо нього сили безпеки (армія – ред.). Але, думаю, навіть він бачить, що маленька частина військ з Білорусі буде знищена, і він втратить навіть це. Тому він намагається дозволити Росії діяти з території Білорусі. Але я думаю, що він намагається зберегти ту крихітну армію, яка у нього ще є. Проте, в цілому, я не знаю, вони можуть зайти. Це залежить від тиску з Кремля. Але при цьому він (Лукашенко – ред.) кожного дня робить розрахунки щодо свого власного виживання.

- Після стамбульських переговорів, Росія вирішила відвести свої війська з київського та чернігівського напрямків. Чому Путін на це пішов? Він відмовився брати Київ? Чи це відведення просто ілюзія?

- Він нікого не відводить. Він їх передислокує для цієї наступної "фази" на Донбасі. Російські військові одиниці були розбиті, вони втратили лідерів, їхнє обладнання розбите, вони втратили багато техніки, дякуючи українським захисникам. Тому зараз вони намагаються відступити, реорганізуватися, перегрупуватися для наступної "фази". Це саме те, що, я думаю, відбувається прямо зараз. Тому це не відведення.

- Тобто, Росії бракує сил і ресурсів, щоб взяти Київ?

- У них немає ресурсів, щоб взяти Київ. Вони не мають достатньої кількості військ. Місто занадто велике, оборона навколо міста дуже сильна. Тому, я думаю, вони переоцінюють, що вони спроможні зробити. Що вони мають намір зробити, так це спиратися на те, що вони вже зробили. Зокрема в Азовському морі. Бо вони знають, що це вдарить по українській економіці. Якщо Україна не буде спроможна експортувати з Бердянська та Маріуполя, то це вдарить по українській економіці і принесе багато проблем. Тому, думаю, вони мабуть спробують сфокусуватися на цьому.

- Ви вже сказали про Донбас. Всі наші експерти кажуть, що Путін намагатиметься оточити наші сили в ООС. Чого ви очікуєте на цьому напрямку?

- Це, звичайно, схоже на можливість. Якщо подивитися на карту, яку ми щодня бачимо по телебаченню, так, це виглядає, як можливість. Але це вимагатиме від росіян виступити (у військовому плані – ред.) набагато краще, ніж вони це робили до цього. Знаєте, на карті – це одна річ. Але робити це в реальності (на полі бою – ред.) – абсолютно інша. І я не впевнений, що вони аж такі вправні, щоб це зробити. Українські генерали дуже розумні. Вони вже показали чудову здатність давати цьому лад. Тому, я уявляю, що Генштаб дуже уважно слідкує за будь-якими ознаками того, що це може статися, шукаючи всіх можливостей, щоб правильно завдати ще одного удару по російським силам.

- Тиждень тому начальник ГУР Кирило Буданов заявив, що Путін може спробувати нав’язати Україні так званий "корейський" сценарій. Ви в це вірите?

- Це може бути жахливий результат. Але цей вибір робити Україні, як суверенній державі. Це не рішення, яке залежить від когось іншого. Я особисто вважаю, що це буде жахливий результат для України втратити будь-що.

- Лише кілька днів тому польський прем’єр Матеуш Моравецький заявив, що Росія спробує захопити третину України…

- Знову ж таки, це те, чого хотіла б Росія. Але їх вже зупинили. Тому так важливі наступні три тижні. Ми маємо допомогти Україні просунутися вперед і зламати шию (Росії – ред.), щоб не робити те саме за 2-3 роки.

- Я розумію, що, можливо, зараз дуже наївно питати, де Путін зупиниться, і коли він закінчить свою війну проти України. Але людям, особливо в Маріуполі, Сумах, Харкові важливо це знати. Тому, як довго Путін ще продовжуватиме цю війну?

- Думаю, це залежить від того, що трапиться протягом наступних трьох тижнів. Якщо ми не допоможемо Україні розбити росіян зараз, це затягнеться на місяці і місяці, і Росія продовжить робити так, щоб Україна стікала кров’ю. Проте, якщо ми розіб’ємо росіян зараз, тоді ми можемо виходити на перемовини щодо цього питання набагато швидше.