"Вода це стратегічний ресурс, це стратегічна сировина". У Криму Аксьонов погрожує забрати воду у кримчан.
Політолог з Криму каже, що заява Сергія Аксьонова не якась страшилка, а реальна погроза.
За словами підконтрольного Кремлю глави Криму Сергія Аксьонова, «вода спільна для всіх кримчан». Тому у разі потреби, кримчани зобов’язані нею ділитися. А тих, хто добровільно відмовиться продавати свої джерела – змусять суди та прокуратура, погрожує Аксьонов, передають Патріоти України.
«Вода це стратегічний ресурс, це стратегічна сировина. І якщо є якісь питання чи непорозуміння з власниками – значить підключайте прокуратуру і приймайте відповідні рішення. Водопостачання – це спільна справа і вода для всіх, а не чиясь власність. Не буде тут жодної свердловини, яка не дає можливості подати воду людям, особливо в період надзвичайної ситуації», – заявив на робочій нараді «з питань водної кризи по півострові» підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов.
Політолог з Криму Євгенія Горюнова каже, що заява Сергія Аксьонова не якась страшилка, а реальна погроза. За її словами, Крим – це не правова територія, і там дійсно можуть силою забрати воду у людей, якщо на те буде воля Кремля, або Аксьонова. «Політика Аксьонова нагадує мені політику більшовиків на початку ХХ століття. По-перше, вона пов'язана з тим, що якщо у когось щось є, то це треба забрати заради соціальної справедливості. І не важливо, що ця людина колись витратила гроші, пробивала цю свердловину. Тепер це не важливо, заради цієї горезвісної соціальної справедливості, можна все це забрати, або поділити. Це така собі Шарикова логіка (згадка про персонажів з повісті Михайла Булгакова «Собаче серце» – ред.), пам'ятаєте? Все забрати і все поділити, Шариков та Швондер – це в Криму добре працює», – сказала у коментарі Крим.Реалії політолог із Сімферополя Євгенія Горюнова.
Кримчани проти того, щоб їхні свердловини та колодязі примусово викуповувала влада. Негативну реакцію ми побачили у місцевих кримських ЗМІ та почули провівши власне опитування неподалік Сімферополя.
– Як це викуповувати? Це мій дім, моя земля, як це хтось будете викуповувати мій колодязь? Нехай де хочуть там і бурять. – Я думаю, що цього не повинно бути. Людей не треба утискати в найнеобхіднішому. Тому що без води ми не проживемо. А якщо нас ще й в цьому обмежать, то я не згодна з цим, – обурено говорили кримчани у коментарях Крим.Реалії. Попри перестороги екологів та гідрогеологів, кримська влада розробила план з буріння 20 артезіанських свердловин. Найближчим часом мають запустити вже чотири. Бурять на глибину до 200 метрів. Рятуватимуть Крим від безводдя російські платники податків. На подолання кризи з бюджету Росії виділять майже 50 мільярдів рублів. Про це вже заявив російський прем’єр Михайло Мішустін.
«Президент доручив уряду вирішити питання з водопостачанням Криму. Це важлива тема для людей і розвитку півострова», – заявив прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. З цих 50-ти мільярдів рублів 3 077,7 мільярда рублів, як вказано у документі, піде на буріння нових свердловин. Та через це може статись так, що води не буде ні в нових свердловинах, ні в тих, які влада Криму збирається викуповувати у населення. Каже російський незалежний гідрогеолог Юрій Медовар.
«Це називається – самообман. Грубо кажучи, давайте візьмемо мільйон кубометрів води. Припустимо у вас є водоносний горизонт, який використовують з метою водопостачання, запасом в один мільйон кубометрів. Ви можете качати воду однієї свердловиною, а можете качати тисячею свердловин, але у вас запас один мільйон, він як був так і залишився. Він же іншим не стане. Під землею все взаємопов'язане. Там всюди суцільні проблеми у Криму. Крим – це взагалі одна велика проблема», – роз’яснив у коментарі Крим.Реалії Юрій Медовар, російський незалежний гідрогеолог.
Через кримську засуху і надмірне споживання підземних вод у колодязях та свердловинах вже почала зникати вода. Тому ділитися водою кримчани погоджуються лише добровільно, без викупу і так, щоб власникам свердловин самим вистачало.
– Вода впала на метр. 20 сантиметрів залишилося, десь так. Залазив у колодязь, копав, заглиблювався, витягав мул, а все одно 20 сантиметрів води, як було так і лишилось. – Поділитися можна, кому треба я без проблем ділюся. – Ставлюсь до цього трішки негативно, але якщо люди будуть мати потребу, я думаю поділитися можна. – Поки не просили, а я й не замислювалася. – Завжди будь ласка, хто приходить я не відмовляю нікому, – так висловили свою позицію кримчани у коментарях Крим.Реалії.
Буріння свердловини у Криму в середньому коштує 2000 рублів за метр. Разом з облаштуванням, ціна за готовий об’єкт доходить до 200 тисяч рублів. Якщо влада захоче, ці свердловини скуплять за безцінь, переконана політолог із Криму Євгенія Горюнова.
«Мені здається, це такий інформаційний вкид у майбутнє. Якщо й надалі ситуація буде ускладнюватися, а поки перспектив до покращення не видно, тоді відповідно будуть рішення прокуратури і судів. Якщо хтось відмовиться продавати свою свердловину, зрозуміло, що її влада купить за безцінь, за якісь смішні гроші, а не реальну ринкову вартість», – вважає політолог із Сімферополя Євгенія Горюнова.
Через прокуратуру і суди у людей дійсно можуть забирати свердловини, запевняють юристи в Криму. Але тоді ще й разом із земельною ділянкою. Начебто, російське законодавство, за яким зараз живуть кримчани, при надзвичайній ситуації дозволяє вилучати земельні ділянки, а республіканський закон дозволяє вилучати ще й майно по цих ділянках. Та за міжнародним правом, подібні привласнення можливі лише за умов воєнної необхідності, а те, що пропонує кримська влада у Криму – це порушення прав людини.
«Це пряме порушення норм Гаазької конвенції, Женевської конвенції, міжнародного кримінального права і також порушення міжнародного права прав людини. Оскільки там прямо вказано про те, що заборонено привласнення, знищення, пошкодження, руйнування об'єктів, які перебувають у приватній власності, крім випадків коли це викликано воєнною необхідністю. У даному випадку, на щастя, це не є воєнною необхідністю, тому це явне порушенням норм міжнародного права», – пояснила у коментарі юрист ГО «КримSOS» Ольга Куришко.
Точної статистики, скільки у Криму свердловин – немає. Більшість домогосподарств не ставили їх на облік. Заяв про примусовий викуп свердловин, принаймні публічних, поки що теж не лунало.
Армії Російської Федерації вдалося накопичити понад півтори тисячі ракет. Окупантам вдалося поповнити свій арсенал завдяки нарощенню виробництва та паузі в атаках по Україні. Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на дані інформованих джерел, пе...
Падіння цін на нафту і період надлишкової пропозиції, що насувається, можуть створити ідеальну можливість для посилення санкцій щодо російських поставок до такого ступеня, що вони фактично почнуть бити по кишені Кремля, передають Патріоти України з по...
Приєднуйтесь
За словами підконтрольного Кремлю глави Криму Сергія Аксьонова, «вода спільна для всіх кримчан». Тому у разі потреби, кримчани зобов’язані нею ділитися. А тих, хто добровільно відмовиться продавати свої джерела – змусять суди та прокуратура, погрожує Аксьонов, передають Патріоти України.
«Політика Аксьонова нагадує мені політику більшовиків на початку ХХ століття. По-перше, вона пов'язана з тим, що якщо у когось щось є, то це треба забрати заради соціальної справедливості. І не важливо, що ця людина колись витратила гроші, пробивала цю свердловину. Тепер це не важливо, заради цієї горезвісної соціальної справедливості, можна все це забрати, або поділити. Це така собі Шарикова логіка (згадка про персонажів з повісті Михайла Булгакова «Собаче серце» – ред.), пам'ятаєте? Все забрати і все поділити, Шариков та Швондер – це в Криму добре працює», – сказала у коментарі Крим.Реалії політолог із Сімферополя Євгенія Горюнова.
Кримчани проти того, щоб їхні свердловини та колодязі примусово викуповувала влада. Негативну реакцію ми побачили у місцевих кримських ЗМІ та почули провівши власне опитування неподалік Сімферополя.
