Хіти тижня. "Якщо пустити воду на півострів без будь-яких умов, це призведе до захоплення Росією всієї території України", - Бабін

Водна блокада Криму служить для максимального ослаблення агресора. Україна не повинна сприяти економічному розвитку окупованих територій. Про це заявив колишній постійний представник президента України в АР Крим Борис Бабін, передають Патріоти України з посиланням на Апостроф.

- Чому, на вашу думку, між громадянами України є ворожнеча? Наприклад, жителів Донбасу і Криму звинувачують жителі інших регіонів, що вони їх не люблять, не сприймають їхню позицію щодо історичних особистостей, мови. А українці, які живуть в центральній і західній частині країни, звинувачують тих у любові до Росії та непатріотичності. Виходить, що українці з різних частин країни не можуть знайти щось спільне?

- Не зовсім так. Я впевнений, що менталітет багатьох кримчан не відрізняється радикально, наприклад, від жителів Запорізької області. Те, що сталося в Криму, не сильно залежало від менталітету кримчан або від кількості проросійських активістів. Росія захопила Крим силою зброї. Звичайно ж, місцеві колаборанти цьому сприяли, але, якщо, не дай бог, Росія завтра піде в Житомирську область, повірте, охочих помахати там триколором, щоб стати сільським старостою, теж буде величезна кількість. Так влаштований світ, всюди є зрадники, просто вони ховаються. На жаль, в цих умовах вони всі повилазили.

Говорити про те, що кримчани мають якісь величезні претензії й готові сперечатися з жителями, наприклад, Одеської області про щось - ні, це надумана теза. Певні претензії, звичайно, є. Наприклад, жителі Криму можуть звинувачувати владу України, що та їх кинула в 2014 році і, чесно кажучи, вони мають право це говорити. І плюс - російська пропаганда постійно звинувачує у всіх бідах Україну. Щоб там не сталося - винна Україна. Аварія або ДТП - цю дорогу робила Україна, впала лінія електропередач - їх робили українці. І якщо вам кожен день розповідати, що Україна - це зло, хтось в це повірить.

- Чи потрібно було вводити водну блокаду, перекривати воду, якщо ми говоримо, що Крим - це Україна, і ми дбаємо в першу чергу про наших жителів?

- По-перше, ми повинні дбати про жителів усієї України. Зараз йде війна, у нас є невирішений конфлікт, який продовжується. У нас немає ніяких гарантій, що Росія не буде нарощувати свою агресію, зокрема з Криму, по відношенню до України. У таких умовах ми повинні думати про захист населення підконтрольної території. А основний шлях захисту цього населення - це максимальне ослаблення агресора. Інакше все призведе до того, що ми просто здамо всю країну окупантам. Тому говорити про те, що ми повинні сприяти економічному розвитку окупованих територій - досить дивна політика.

Це дуже мало стосується прав людини, оскільки на тій стороні, за Перекопом, або за лінією фронту на Донбасі, сьогодні фактично встановлено російський режим. Там ходить російський рубль, працюють за російськими законами, всі силовики повністю підконтрольні РФ, митний та податковий режими - такі ж або координовані з РФ. Як у таких умовах нам туди поставляти товар? З точки зору економіки - це де-факто російська економіка. Ми не може відкрити шлюз між українською економікою і російською економікою. Тому що з того боку - економіка більша. Ми просто тоді розпишемось в тому, що ми - колонія Російської федерації.

Це ж не сепаратисти, які хотіли від України відокремитися, сидять собі купкою. Сьогодні - це підконтрольна РФ територія. Якщо ми відкриваємо на Каланчаку вікно, і туди йде товар, він йде далі через Керч у Ростов і Москву, і так само назад. Ми фактично відкриваємо кватирку в космічному кораблі, вакуум. Для економіки - це буде згубно, відбудеться автоматичне падіння гривні, тому що ми відкриємо вікно товарам у рублеву зону, тим самим впаде гривня і підніметься рубль. І буквально через півроку це буде відчутно для всіх.

Стосовно води - вона сьогодні є стратегічним для Криму ресурсом. Вода, яка поставлялася Північно-Кримським каналом, не потрібна для гуманітарних потреб, тобто пити там є що і без цієї води. Вона потрібна для двох речей - для забезпечення промисловості і сільського господарства. Тому, якщо ми хочемо підтримати економіку РФ, мілітаризацію півострова з тим, щоб надалі Крим став плацдармом для захоплення всієї України, звичайно ж, потрібно дати воду.

- У мене є інформація, що від гострого дефіциту води страждає 2/3 території півострова.

- Території, але не людей. Територія - це посіви і насадження.

- Я чула від знайомих, що там є проблема з питною водою, що вона там жахливої якості.

- Вона завжди була там гидкою. Тому що в Північному Криму завжди була проблема з водою. Для потреб людини в село можна завезти водовозку, і людям вистачить. Але для того, щоб працював завод "Титан" або бромний завод, або щоб там вирощували корми для ковбасного заводу, тоді вода потрібна в промислових обсягах.

Але ми не повинні забезпечувати окупантам процвітання кримської економіки. Тому в таких умовах, як би прямолінійно це не звучало, неподання води до Криму є одним із основних реально доступних знарядь для деокупації. Тому що ми сьогодні ставимо РФ в умови, коли один із ресурсів неможливо заповнити нічим. Росія нічим не може замінити воду Північно-Кримського каналу. Єдиний вихід для них - або повна деіндустріалізація Криму і припинення там господарської діяльності на третині території в повному обсязі і ще на третині - скорочення в рази, або початок переговорів з Україною, а поступово - і деокупація півострова.

- Хотіла доповнити, що в Армянську планують провести пікет з метою відновлення водопостачання в Крим по Північно-Кримському каналу. Там побоюються, що для кримського "Титану" не вистачить води і може статися екологічна катастрофа. І вже екс-президент Криму Юрій Мєшков вийшов з ініціативою, щоб звернутися до України з проханням відкрити Північно-Кримський канал. Тобто вони хочуть починати переговори. Це те, про що ви говорите?

- Це трохи інше. Те, про що ви говорите - це дії російської влади, щоб змусити нас відкрити воду в односторонньому порядку. Цей пан Мєшков - почесний алкоголік і колишній президент Республіки Крим, його дістали з нафталіну приблизно з тією ж метою, з якою ми дістали Кучму для переговорів у Мінську. Тобто це ніби і не пусте місце, але і не посадова особа, оскільки російські посадові особи не можуть вимагати від нас води через одну просту причину - вся їхня пропаганда направлена на те, що України не існує, що це фейкова держава, від якої їм нічого не потрібно, що тут немає нічого хорошого - всі скачуть на Майдані і нічого не відбувається. Тому не може завтра встати якийсь чиновник у Москві і сказати: давайте почнемо переговори. Для них це неприйнятно, тому вони йдуть таким шляхом.

Спочатку вони писали листи, той же Мєшков робив якісь петиції, задіяв пару аналогічних товаришів, очевидно, його собутильників, але це все було проігноровано. Тепер вони виходять на новий рівень, звичайно, це не протестна акція, це все координується російськими службами: зберуться люди, делегують цьому товаришеві нібито повноваження, а він, нібито від імені людей, почне ходити по медіа, зокрема і по західних, і вимагати, щоб до Криму дали воду. Але це зовнішня частина айсберга. А підкилимно нашому уряду, новій владі, особливо в період турбулентності, будуть пропонуватися якісь бонуси за цю воду або, навпаки, будуть висуватися якісь погрози.

Але для мене очевидно, що день, коли ми в односторонньому порядку відкриємо воду в Крим, стане днем відмови від Криму назавжди. Це потрібно дуже чітко всім розуміти. І громадянське суспільство має моніторити, яка там ситуація, перевіряти Північно-Кримський канал – чи не чистять там русло, чи проводяться якісь роботи, щоб пустити воду на ту сторону тощо.

Ми ж можемо поставити це питання в рамках переговорного процесу. Можемо сказати, що ми готові поставляти воду в деокупуваний Крим або в частину Криму, яка буде звільнена від російської армії. Відведіть війська від Турецького валу на ішунські позиції. Звільніть ці два міста від окупаційних сил. Все одно вони там перебувають у вогневому мішку, і в разі будь-якого конфлікту російська армія в Армянську і Красноперекопську, незалежно від розвитку подій на інших фронтах, просто героїчно згорить. Прямо скажемо: вони там всі смертники. Так відведіть їх на 30 км, введіть туди миротворців. Давайте подумаємо про статус цієї території, про якісь гарантії.

- Звичайно, ми розуміємо, що Росія не піде на ці умови.

- Але ми повинні йти на переговори. Ми ж не можемо абстрагуватися від наших громадян. Якраз тут ми повинні бути ініціативними, ми повинні вислуховувати маячню російських пропагандистів і говорити - так, ми готові допомогти нашим людям і готові зберегти економіку цих міст, вона дійсно на межі. Але у нас є свої умови, як це зробити, а на ваших умовах ми цього робити не будемо. І це повинні почути люди. І ось тоді, повірте, вже дійсно можуть бути акції протесту.

- А як думаєте, Зеленський готовий іти на такі переговори і висувати такі умови Росії? Або, можливо, вони пожаліють людей і скажуть, що давайте відкриємо.

- Якщо вони відкриють воду, це буде дуже погано для наших людей, тому що вони приречуть цих людей на рабство назавжди. Багато хто говорить: давайте ми відкриємо воду, а Росія звільнить всіх наших політв'язнів. Так у нас політв'язнів, може, 200 осіб максимум. Тобто ви хочете розміняти 2 мільйони громадян України на 200 людей? Мені здається, це якийсь дуже нерівноцінний обмін. Тому питання води повинно бути винесене за будь-які дужки і підв'язане до серйозних речей, серйозних поступок і звичайно step-by-step. А не відразу дати їм воду, щоб вони раділи життю.

У Криму є й інші слабкі місця для росіян. У першу чергу, це енергозабезпечення півострова, яке повністю залежить від шельфу, незаконного видобутку вуглеводнів на тих вишках у Чорному морі, які захопили росіяни. Ми дуже довго мовчали про це, вели якісь кулуарні судові процеси. Вони потрібні, але цього недостатньо в міжнародних інстанціях. Сьогодні наш доблесний Кабмін намагається наспіх подарувати росіянам "прокладку" у вигляді фірми, яка нібито забезпечить легальність видобутку українських ресурсів. Про це страшно говорити, але сьогодні це відбувається. Дане дійство зветься "Конкурс на розробку щодо Угоди про розподіл продукції вуглеводнів в межах ділянки "Дельфін" на північно-західній частині континентального шельфу Чорного моря". Ця справа про передачу нашого шельфу в концесію незрозуміло кому. Насправді зрозуміло - тим, хто пустить туди росіян.

Не можна так цинічно і підло брехати населенню. Тим більше, нашим західним партнерам. Вони бачать, що ми з росіянами уклали черговий протокол про розподіл риби в Азовському морі, яким прямо визнали права росіян на Керченську протоку, і підписалися під цим, прямо визнали права росіян давати квоти на вилов риби в Крим. Наші західні партнери теж вміють читати і роблять свої висновки. І після цього ми хочемо, щоб нам хтось допомагав у кримському питанні? Це занадто самовпевнено.