Хіти тижня. Х*йло втягнуло московську недоімперію в останній глобальний бій: Які висновки після анексії Криму зробили Туреччина, Румунія, Болгарія і Грузія

Анексія Криму змінила оборонну стратегію країн Чорноморського регіону. Після 2014 року Туреччина, Румунія, Болгарія і Грузія мусили визначитися, як захистити власні кордони від російської агресії, зазначають Патріоти України. Шляхи обрали різні: давні суперники – стали союзниками, хтось зробив ставку на потужний флот, а хтось обрав нейтральну позицію у відносинах із Росією. З експертами Львівського безпекового форуму ми з’ясували, як окупація Криму змінила Чорноморський регіон.

Туреччина. Від міста Синоп на півночі цієї країни до Ялти на південному узбережжі Криму 287 кілометрів навпростець Чорним морем. Це трохи більше, ніж від Києва до Вінниці.

Туреччина звернула увагу на Чорне море після анексії Криму, каже президент ради міжнародних відносин Туреччини Мустафа Айдин.

«Туреччина намагається збільшувати свої військово-морські сили у Чорному морі. Але наразі це дуже складно, бо у військовому напрямку Туреччина більше сфокусована на Середземномор’ї – для того, щоб там збалансовувати російську присутність і не дати Росії розгорнутися на повну на Близькому Сході, зокрема, у Сирії», – каже Мустафа Айдин.

Країни домовились про виготовлення безпілотників Bayraktar TB2 – їх іще називають «Щит Чорного моря».

Крім того, у планах Києва й Анкари спільне кораблебудівництво і ремонт українських кораблів. За даними порталу Globalfirepower, зараз у Туреччини 84 кораблі. За найближчі 3 роки Анкара хоче побудувати ще 24 військові судна.

«Гадаю, Туреччина не піде безпосередньо на конфронтацію з Росією. …У випадку короткотривалої воєнної агресії Туреччина не допомагатиме збройно, але підтримуватиме Україну політично й на міжнародній арені», – каже Сонер Чагаптай.

Румунія. Від порту Констанца до Севастополя в анексованому Криму 390 кілометрів. Це приблизно як від Києва до Луцька.

«Відносини з Україною були складними. Зокрема, вони погіршилися, коли ваш колишній міністр оборони, а потім прем’єр-міністр Єхануров сказав, що Румунія – загроза для України, але не Росія. Але, звичайно, це був жарт, і ми всі усвідомлюємо це», – розповідає Юліан Кіфу, професор Національного університету оборони Румунії в Бухаресті.

«Два місяці тому відбувся величезний стрибок у наших відносинах, після візиту до Румунії міністра закордонних справ і міністра оборони України. Сторони уклали угоду про військове співробітництво. Тепер, переконаний, відносини будуть поглиблюватися, попереду спільні військові навчання, як в Україні, так і в Румунії», – розповідає Юліан Кіфу, професор Національного університету оборони Румунії в Бухаресті.

Зараз на півдні Румунії розміщена база наземної системи протиракетної оборони НАТО. До порту Констанца регулярно заходять кораблі країн Північноатлантичного альянсу і там проводять навчання. У Румунії 15 бойових кораблів на Чорному морі, з них 3 фрегати і 4 корвети.

Болгарія. Від порту Варна до Севастополя в анексованому Криму приблизно 470 кілометрів навпростець морем. Це як від Києва до Кривого Рогу.

Попри міць на морі, Болгарія вразлива перед Росією, вважає Димитар Бечев: «Насамперед, із військової точки зору, через мілітаризацію Криму і збільшення Росією арсеналу крилатих ракет, які мають радіус дальньої дії. Також Болгарія вразлива з економічної точки зору. У нас працюють багато російських енергокомпаній. Приміром, «Лукойл» і «Нефтехим» у місті Бургас».

Грузія. Від порту Поті до Ялти в анексованому Криму 660 кілометрів. Це трохи далі, ніж від Києва до Запоріжжя.

«Наша відповідь і наша реакція на анексію Криму мали бути іншими. Ми повинні модернізувати Збройні сили і розвиватися технологічно – це головні фактори протистояння стратегії гібридної війни Росії. Ми маємо більше інтегруватися в НАТО. Збільшити витрати на наш оборонний комплекс», – вважає Бату Кутелія.